- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі: процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 2. Біологічна очистка.
- •Тема 3. Фізико-хімічна очистка.
- •Тема 4. Глибока очистка (доочистка) стічних вод.
- •Тема 5. Загальноміські очисні споруди.
- •Тема 6. Очисні споруди малих населених пунктів.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади.
- •7.2. Осади виробничих стічних вод.
- •Тема 8. Охорона вод при видобутку корисних копалин.
- •Тема 1. Прибережні водоохоронні зони.
- •Тема 2. Охорона вод при зрошенні сільськогосподарських угідь.
- •Тема 3. Охорона вод на тваринницьких комплексах.
- •Тема 4. Рибогосподарські водні об’єкти.
- •Тема 5. Використання водних об’єктів для рекреації.
- •Тема 1. Правовий розподіл морської акваторії.
- •Тема 2. Охорона моря при судноплавстві.
- •Тема 3. Видобуток корисних копалин на континентальному шельфі.
- •Тема 4. Захисна смуга морського узбережжя.
- •Тема 5. Захист біологічних ресурсів моря.
- •Тема 6. Морські аварії.
- •Тема 7. Охорона і використання Чорного моря.
- •Список літератури
- •Навчальне видання
Тема 5. Використання водних об’єктів для рекреації.
Використання водних об’єктів населенням для купання, рибальства, інших видів відпочинку на воді відноситься до загального водокористування. Місцеві органи самоврядування облаштовують місця організованого відпочинку населення, маючи за мету безпечність перебування тут людей. Органи санепідемнагляду здійснюють контроль якості води водних об’єктів як в контрольних створах, так і в місцях рекреаційного водокористування.
В окремих випадках при значних витратах коштів на утримання пляжів місцевими органами самоврядування може бути встановлена плата за користування ними.
Контрольні питання до ЗМ 4.2.
Основні джерела забруднення водних об’єктів у сільській місцевості.
Захист водних об’єктів від забруднення у сільській місцевості.
Що таке прибережна водоохоронна зона і її призначення?
Межі та склад прибережної водоохоронної зони.
Режим господарської діяльності в межах прибережної водоохоронної зони.
Що таке прибережна захисна смуга, її призначення, розміри та розташування.
Смуги відведення по берегах водних об’єктів і їх призначення.
Охорона вод у зрошувальному землеробстві.
Охорона вод на тваринницьких комплексах.
Які відходи утворюються на тваринницьких комплексах і від чого залежать їх склад та обсяги?
Обробка відходів тваринницьких комплексів та їх використання.
Склад стічних вод тваринницьких комплексів, їх обробка і використання.
Втрати, що завдаються рибним ресурсам господарським засвоєнням поверхневих водних об’єктів.
Причини загибелі головного стада осетрових Каспія.
Втрата рибопродуктивності Азовським морем.
Ліквідація Аральського моря.
Сучасний стан і розвиток рибного господарства в Україні.
Рекреація на водних об’єктах.
ЗМ 4.3. Охорона морського середовища
Приблизно 3/4 поверхні планети становить морське середовище, де декілька мільйонів літ тому зародилося життя, яке згодом вийшло на суходол. Майже 1/3 кисню надходить до земної атмосфери завдяки життєдіяльності морського планктону. Біля 1/4 білкової продукції, що потребляє людство, дає морське середовище. До 1/3 розвіданих покладів вуглеводневої сировини знаходиться на континентальному шельфі. Тут знайдені також великі поклади залізної руди, марганцю, титану, золота, алмазів та інших корисних копалин. Морська вода – це розчин практично усіх хімічних елементів, а такі речовини як дейтерій та тритій, з якими пов’язується енергетичне майбутнє людства, можна отримати тільки з моря. Світовий океан є транспортним шляхом, який з’єднує материки та окремі країни.
Морський простір не має фізичних кордонів. Особливістю морського середовища є те, що забруднення, які надходять до нього з різних джерел, вільно розповсюджуються по акваторії. Хоча значна кількість завислих домішок осідає на дно неподалеку від джерела їхнього надходження, плаваючі, а іноді і розчинені небезпечні речовини, досягають прибережних вод та узбережжя країн, далеких від джерела забруднення.