- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі: процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 2. Біологічна очистка.
- •Тема 3. Фізико-хімічна очистка.
- •Тема 4. Глибока очистка (доочистка) стічних вод.
- •Тема 5. Загальноміські очисні споруди.
- •Тема 6. Очисні споруди малих населених пунктів.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади.
- •7.2. Осади виробничих стічних вод.
- •Тема 8. Охорона вод при видобутку корисних копалин.
- •Тема 1. Прибережні водоохоронні зони.
- •Тема 2. Охорона вод при зрошенні сільськогосподарських угідь.
- •Тема 3. Охорона вод на тваринницьких комплексах.
- •Тема 4. Рибогосподарські водні об’єкти.
- •Тема 5. Використання водних об’єктів для рекреації.
- •Тема 1. Правовий розподіл морської акваторії.
- •Тема 2. Охорона моря при судноплавстві.
- •Тема 3. Видобуток корисних копалин на континентальному шельфі.
- •Тема 4. Захисна смуга морського узбережжя.
- •Тема 5. Захист біологічних ресурсів моря.
- •Тема 6. Морські аварії.
- •Тема 7. Охорона і використання Чорного моря.
- •Список літератури
- •Навчальне видання
Модуль 4. Охорона водних ресурсів
ЗМ 4.1. Очистка стічних вод у комунальному господарстві та промисловості.
Основним технічним заходом захисту водних об’єктів від забруднення є очищення стічних та інших зворотних вод від шкідливих домішок, які потрапили у воду в процесі її утворення.
Домішки представлені в стічних водах у вигляді:
крупних включень, що знаходяться у водному потоці;
завислих часток розміром від 0,1 мкм та більше, які утворюють суспензії (завислі речовини);
нерозчинних у воді крапельок іншої рідини, які утворюють емульсії;
колоїдних систем з частками розміром від 1 мкм до 1 нм;
розчинених в воді речовин в молекулярній або іонній формі;
мікроорганізмів, іноді хвороботворних.
Очищення стічних вод полягає в усуненні домішок, наявність яких перешкоджає подальшому їх використанню або скиду у водні об’єкти.
Домішки, що містяться в стічних водах, часто є цінною сировиною, яка після вилучення на утилізується.
Методи очищення стічних вод розподіляються на механічні, біологічні та фізико-хімічні.
Вибір методу і визначення ступінню очистки залежить від забрудненості води певними шкідливими домішками, подальшого використання очищеної води, наприклад, для технічного водопостачання, зрошування сільськогосподарських угідь, миття вулиць, поповнення запасів підземних вод, або скиду у певний водний об’єкт.
Склад води, який треба досягнути при очищенні, визначається напрямком її подальшого використання, а при скиді до водного об’єкту – нормативами ГДС.
Якість очищення зворотних вод оцінюється його ефективністю:
Э = (4.1.)
де Э – ефективність очистки води, %;
СН – концентрація певної домішки у воді до очистки, мг/л;
СО – концентрація тієї ж домішки після очистки, мг/л.
Сучасні методи очищення дозволяють майже повністю усунути присутність у воді шкідливих домішок і надати очищеній воді склад та властивості, притаманні природним водам.
Вилучення з води, що очищається, деяких видів домішок, таких як мінеральні солі, високомолекулярні органічні сполуки, іони металів, обходиться порівняно дорого. При цьому, чим вище ступінь очищення стічних вод (процент вилучення домішок), тим дорожче стає очистка. Узагальнено це положення представлено на рис. 2.4.
Рис. 4.1 – Орієнтовна вартість очистки стічних вод в залежності від досягнутої ефективності
Механічні методи очистки вод забезпечують вилучення крупних включень на 100%, завислих речовин на 50-60%, плаваючих та емульгованих домішок на 60-70%.
Біологічні методи очистки вод забезпечують деструкцію (біохімічне окислення) розчинених органічних сполук природного походження на 80-90%, сполук азоту та фосфору на 60-70%, завдяки життєдіяльності угрупованнь мікроорганізмів.
Фізико-хімічні методи призначені головним чином для очищення виробничих стічних вод з метою вилучення або деструкції штучно синтезованих високомолекулярних органічних сполук, які не підлягають біохімічному окисленню, іонів металів, мінеральних солей, кислот та лугів, глибокого очищення вод від завислих речовин. Фізико-хімічна очистка призначена для зберігання цілості і утримання каналізаційних мереж та споруд біологічної очистки в експлуатаційному стані.
Споруди механічної очистки завжди передують спорудам біологічної очистки, а при необхідності – спорудам фізико-хімічної очистки.
Фізико-хімічна очистка виробничих стічних вод організується на підприємствах, де ці води утворюються.
ф ізико-хімічна очистка |
(на підприємстві)
механічна очистка
біологічна очистка
Рис. 4.2 – Загальна схема організації очистки вод
Очистка стічних вод на виробництві організується, як правило, з метою використання очищених вод для потреб технічного водопостачання.