Нормування робочого часу
Відповідно до вищенаведеної ієрархічної системи поділу геодезичних робіт розглядається і час здійснення геодезичних робіт виконавцем.
Час перебування виконавця на геодезичних роботах складається з часу роботи і часу перерв. Час роботи складається з основного, допоміжного, підготовчого та заключного часу й часу обслуговування робочого місця до роботи (рис. 1).
Рисунок 1 – Структура робочого часу
Основний час - це час, протягом якого досягається безпосередня мета технологічного процесу і відбувається якісна зміна предметів праці. Допоміжний час - це час, що затрачається на забезпечення виконання основної роботи.
Сума основного і допоміжного часу складає оперативний час.
Час перерви іноді залежить від робітника, а іноді не залежить від нього.
Перерви, що залежать від робітника складаються із наступного:
час на відпочинок і особисті потреби;
порушення трудової дисципліни.
Перерви, що не залежать від робітника, - це:
час технологічних перерв;
час на сторонні роботи;
час простоїв з організаційних причин;
час простоїв із технічних причин.
Робочий час поділяють на необхідний, або нормований, і зайвий, або ненормований. До нормованого часу відносять тільки необхідні витрати часу, який включає основний, допоміжний, підготовчий, заключний, а також час для обслуговування робочого місця, технологічні перерви і перерви для відпочинку й особистих потреб робітника.
Нормований баланс робочого часу - це раціональний час, у якому відсутні непродуктивні його витрати.
Класифікація норм
На топографо-геодезичних роботах мають місце наступні види норм.
Норма часу - це регламентовані витрати часу, установлені на виконання одиниці роботи одним або групою виконавців відповідної чисельності і кваліфікації при визначених організаційно-технічних умовах виробництва.
Норма виробітку - це регламентована кількість одиниць продукції в натуральному вимірі, що повинна бути виготовлена одним або групою робітників відповідної кваліфікації в одиницю часу у визначених організаційно-технічних умовах виробництва.
Норма чисельності - це регламентоване число виконавців визначеної професії (бригада), кваліфікаційного складу, установлене для виконання визначених постійних операцій або для обслуговування конкретних об'єктів при визначених організаційно-технічних умовах.
Норма обслуговування - це регламентована зона роботи або кількість виробничих площ, робочих місць, які повинні обслуговуватися одним або групою працівників відповідної кваліфікації у визначених організаційно-технічних умовах.
Норми можуть бути єдині, типові, галузеві, міжгалузеві, місцеві, укрупнені.
Єдині норми встановлюються на процеси з типовою технологією і типовими операціями.
Типові норми - норми витрат праці, що розробляються на однорідні технології і враховують передові досвід і рівень техніки, досягнуті у цій галузі виробництва.
Укрупнені норми розробляються на декілька виробничих процесів і використовуються при перспективному плануванні.
Галузеві норми розробляються на процеси, типові для однієї галузі господарства.
Міжгалузеві норми розробляються для декількох підприємств різних галузей господарства.
Місцеві норми розробляються для окремих підприємств, об'єднань.
Норма часу і норма виробітку мають зворотну залежність.
За допомогою норм часу визначають витрати часу не тільки на одиницю роботи, а й на весь обсяг робіт. Обсяги у геодезичному виробництві вимірюють при проектуванні і виконанні робіт. Одиницями виміру є кількість виміряних кутів і довжин ліній, довжина теодолітного або полігонометричного ходу, площа зйомки й інш.
Для того, щоб визначити потреби часу на весь обсяг окремого виду геодезичних робіт, відповідну норму часу перемножують на обсяг часу.
У загальному випадку для складання плану, карти необхідно виконати декілька видів геодезичних робіт. Для визначення часу на усі види робіт використовують формулу
де l - номер виду геодезичних робіт, п - кількість видів геодезичних робіт.
Витрати часу і називають трудомісткістю.
За одиницю виміру норми часу використовують годину, а оскільки усі геодезичні роботи виконують бригади за нормою чисельності, то остаточною одиницею виміру норми часу служить бригадо-година.
При проектування і виконанні великих обсягів геодезичних робіт підходящими виявляються більші одиниці виміру трудомісткості, такі як бригадо-зміни, бригадо-місяці.
Незважаючи на те, що геодезичні роботи виконуються бригадами заробітну плату кожний виконавець одержує особисто. Тому для начислення заробітної плати, а також для інших цілей трудомісткість розраховують у людино-годинах, людино-змінах, людино-місяцях.
Для визначення трудомісткості використовуються два збірники норм:
Единые нормы выработки (времени) на геодезические и топо-графические работы (ЕНВ). [М: Экономика, 1989г], утвержденые ГУГК СССР 25.03.88г, №133; Госкомтруда СССР и ВЦСПС №23/3-1 от 23.01.88г.
Единые нормы времени и расценки на изыскательские работы. Часть 1. Инженерно-геодезические изыскания (ЕНВиР) [М: Стройиздат, 1983г], утвержденые постановлением Госстроя, Госкомтруда и ВЦСПС СССР
Норми часу на геодезичні роботи приведені також у збірнику "Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг". [-Київ: "Держкомзем України", 2001 рік], затверджено "Держкомземом України" 15 червня 2001 року, №97/298/124.
Таким чином, технічна норма виступає як міра праці і покладена в основу розрахунків за працею. Вона гарантує підприємству визначену продуктивність праці, а робочому визначену зарплату.