Методи нормування і встановлення норм

Методи технічного нормування - це способи, за допомогою яких визначаються норми праці. Розрізняють досвідно-статистичний і аналітичний методи нормування.

Досвідно-статистичним методом визначення норм робиться за статистичними даними уже минулого виробничого часу. Недоліком способу є те, що його реалізація робиться за даними минулого пері­оду, у якому роботи виконувалися за старою технологією, тому нор­ми не носять прогресивного характеру.

Аналітичний метод здійснюється в наступній послідовності.

1. Проектують і розчленовують на складові операції, елементи операцій планований до нормування виробничий процес, а також застосовувані форми організації праці. При цьому викону­ють такі умови:

• технологічний процес повинний бути спроектований на осно­ві прогресивних

нормативів використання устаткування;

• технологічні перерви повинні бути по можливості перекриті іншою роботою;

• для проведення хронометражу приймається середній викона­вець або бригада;

• повинна бути виконана атестація робочого місця.

2. Здійснюють спостереження за часом виконання опе­ рацій, що складають виробничий процес і аналізують результати спостережень із наступними цілями:

• уточнюють складового процесу й умови його протікання;

• визначають тривалість кожної операції;

• виявляють і усувають непродуктивні витрати робочого часу.

• проектують раціональний склад виробничого процесу й органі­зацію праці для його виконання.

3. Обчислюють норму виробітку і норму часу.

4. Здійснюють апробацію норм на діючих підприємствах.

3. Вивчають і усувають недоліки, виявлені під час апро­бації.

3. Затверджують норми у встановленому порядку.

7. Впроваджують у виробництво норми встановленого складу й організації праці. Вимір витрат робочого часу роблять шляхом спостережень за допомогою хронометражу, фотографії робочого дня, самофотографії, миттєвих спостережень.

Хронометраж - це вимір витрат робочого часу за операціями шляхом фіксування їхнього кінця і початку. Для цього виконується наступне:

• знайомляться зі всіма організаційними і технічними умовами виробничого процесу;

• роз'ясняють робітнику мету хронометражу;

• чітко встановлюють початок і кінець операцій;

• виконують виміри часу.

У результаті вимірів одержують ряд значень часу ви­конання однієї операції, названий хронорядом.

Фотографія робочого дня - це вимір усіх без винятку витрат ча­су протягом робочого дня або визначеної його частини.

Самофотографія - це фотографія робочого дня, здійснювана са­мим виконавцем робіт, вона буває індивідуальна, бригадна, групова, маршрутна.

Миттєві спостереження - це фіксування того, що відбувається на робочому місці в момент відвідування робочого місця.

Обробку результатів хронометражу здійснюють за звичайними методами статистики. Вона складається з попередньої й остаточної.

Перевірка і впровадження норм

Розроблена вищеозначеним спо­собом норма повинна бути перевірена і впроваджена у виробничих умовах у наступному порядку.

Керівництво організації з профспілками встановлюють терміни перевірки, тривалість яких повинна бути не менше місяця.

При перевірці норми повинні виконуватися наступні умови:

• облік виконання норм повинний робитися в усіх виконавців, що працюють на даному процесі;

• до початку перевірочного терміна повинна бути закінчена під­готовча робота:

• мають бути проведені заходи, що виключають утрати робочо­го часу;

• обсяги робіт повинні бути достатні для повного завантаження виконавців;

- мають бути розроблені організаційно-технічні заходи, що сприяють успішному виконанню норм;

- повинна бути упроваджена технологія, передбачена нормами.

Після проведення вимірів визначають відсоток виконання нор­ми.

Для успішного впровадження норм необхідно наступне:

• ознайомити з ними усіх робітників і фахівців;

• організувати технічний інструктаж;

• перевірити організаційно-технічне підготовку виробництва;

• провести заходи щодо усунення недоліків.