- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі: процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 2. Біологічна очистка.
- •Тема 3. Фізико-хімічна очистка.
- •Тема 4. Глибока очистка (доочистка) стічних вод.
- •Тема 5. Загальноміські очисні споруди.
- •Тема 6. Очисні споруди малих населених пунктів.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади.
- •7.2. Осади виробничих стічних вод.
- •Тема 8. Охорона вод при видобутку корисних копалин.
- •Тема 1. Прибережні водоохоронні зони.
- •Тема 2. Охорона вод при зрошенні сільськогосподарських угідь.
- •Тема 3. Охорона вод на тваринницьких комплексах.
- •Тема 4. Рибогосподарські водні об’єкти.
- •Тема 5. Використання водних об’єктів для рекреації.
- •Тема 1. Правовий розподіл морської акваторії.
- •Тема 2. Охорона моря при судноплавстві.
- •Тема 3. Видобуток корисних копалин на континентальному шельфі.
- •Тема 4. Захисна смуга морського узбережжя.
- •Тема 5. Захист біологічних ресурсів моря.
- •Тема 6. Морські аварії.
- •Тема 7. Охорона і використання Чорного моря.
- •Список літератури
- •Навчальне видання
Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
Найважливішим чинником, що визначає концентрацію речовини в контрольному створі при випуску стічних вод у водний об'єкт, є розбавлення стоків основним потоком. Причина розбавлення – турбулентність. Залежно від джерел турбулентності розрізняють основне і початкове розведення.
Основне розведення відбувається в результаті перемішування, що є наслідком турбулентності основного потоку (водотоку). Оскільки всі природні водотоки є турбулентними потоками, основне розведення існує завжди.
Причиною початкового розведення є додаткова турбулентність, що виникає на межі струменя стічних вод і основного потоку. Ця додаткова турбулентність викликається різницею швидкостей руху цих двох потоків. Початкове розведення підсилює основне, проте для його виникнення потрібні певні умови.
Величина розведення оцінюється кратністю розведення.
no – кратність основного розведення;
nн – кратність початкового розведення.
Загальна кратність розведення:
n = no·nн . (2.22)
Початковими даними для розрахунку кратності розведення є: затверджена для розрахунку витрата стічних вод Qст, мінімальна середньомісячна витрата року 95%-ї водної забезпеченості Q95%, відповідні йому глибина і швидкість потоку.
При здійсненні прогнозу якості води на заданій відстані від випуску стічних вод застосовується формула Фролова-Родзіллера:
. (2.23)
Концентрація забруднюючої речовини в створі повного перемішування визначається за попередньою формулою, і після ряду перетворень має вигляд:
. (2.24)
Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
На деякій відстані від місця випуску стічних вод у водотік відбувається вирівнювання концентрацій за всією шириною водотоку. Створ, де концентрація вирівнялася, називається створом повного перемішування.
Кратність основного розведення визначається за формулою:
. (2.25)
де Qст – витрата стічних вод, м3/с;
Qзм – витрата змішення – частина витрати основного потоку, яка приєдналася до витрати стічних вод, м3/с.
, (2.26)
де γ – коефіцієнт змішення,
Qф – витрата основного потоку, м3/с. Розрахункова витрата – витрата 95%-ї забезпеченості.
. (2.27)
Коефіцієнт змішення може змінюватися в діапазоні від 0 до 1.
Відсутності розведення (γ=0) відповідає кратність розведення no = 1.
Відповідно при γ = 1 отримуємо максимальну для даного водотоку і випуску стічних вод кратність розведення.
Величина коефіцієнта змішення визначається таким чином:
, (2.28)
, (2.29)
де L – відстань від місця випуску до даного створу, м.
, (2.30)
де ζ – коефіцієнт, що характеризує тип випуску стічних вод: ζ=1, якщо випуск стічних вод здійснюється біля берега; ζ=1,5, якщо випуск здійснюється в русло річки;
φ – коефіцієнт звивистості русла річки, φ=1 - 1,7.
, (2.31)
де Lпр – відстань по прямій від випуску стічних вод до створу, м;
Д – величина, що характеризує турбулентні властивості основного потоку – коефіцієнт турбулентної дифузії, та визначається за формулою Караушева:
, м2/с, (2.32)
де g – 9,81 м/с2;
Vф, h – середні за перетином водотоку швидкість і глибина;
nш – коефіцієнт шорсткості русла водотоку. Визначається за таблицями на підставі якісного опису характеристик русла. nш = 0,025-0,130.
Sh – коефіцієнт Шезі, що розраховується за формулою Павловського:
, . (2.33)
R – гідравлічний радіус, м. Для широких водотоків R ≈ h.
. (2.34)
Визначення відстані, при якій відбувається повне перемішування.
, м. (2.35)
Вважається, що створ достатньо повного перемішування (γ = 0,90-0,95) відповідає створу повного перемішування.