29. Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.

Закон України «Про охорону праці» визначає соціально-економічні, організаційно-технічні санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці. Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці передбачають впровадження норм контроль за ними щодо шуму, освітлення, мікроклімату, пилу тощо, тобто дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів робочих місцях, визначення конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів. Для підприємств санітарно-гігієнічний відділ - це структурний підрозділ санепідустанови, призначений , здійснення санітарно-гігієнічного нагляду з метою охорони здоров'я населення профілактики інфекційної та соматичної захворюваності на виконання Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». В своїй роботі спеціалісти відділу керуються і іншими законами України: «Про охорону навколишнього середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про питну воду питне водопостачання», «Про основи містобудування», іншими. Санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

31. Назвіть нормативи з охорони праці.

Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОГ

Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надана чинність правових норм, обов'язкових дня виконання.

Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати:

• умови праці на кожному робочому місці;

• безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва;

• стан засобів колективного та індивідуального захисту;

• —санітарно-побутові умови.

Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.

Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавної користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежі від відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється і підприємства, установи, організації певної галузі. Повний перелік чинних нормативні документів з охорони праці в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих актів про охорону праці» , який діє з 1995 р. Він включає 2000 нормативних акт; (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ). Функцію головної організації з опрацювання ДНАОП виконує Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який входить до системи органів державного нагляду за охороною праці. У кожній галузі народного господарства визначається базова організація з опрацювали нормативних актів про охорону праці. Згідно із Законом України «Про охорону пращ» (ст. 34) прийняття нових, перегляд і скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативам актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці з участю інших державних органів. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

33. Формування та використання державного фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Хто управляє діяльністю фонду?

Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібні його згода або заява Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичне виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування. Головними завданнями Фонду с:

• компенсація працівникові шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров'я. Фонд виплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у р тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у р смерті потерпілого;

• вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленням працездатності;

• створення умов для перекваліфікації інвалідів;

• вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворювання. Основна мета Фонду соціального страхування —- сприяння керівництву підприємств проведенні роботи щодо профілактики травматизму.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому страхові виплати.

Грошові суми цих виплат складаються із:

• страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професій) працездатності;

страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому;

• страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

• страхової виплати пенсії у зв'язку з утратою годувальника;

• страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробний га професійного захворювання її матері під час вагітності;

• страхових виплат на медичну й соціальну допомогу.

До класу тарифу страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків професійних захворювань підприємства відносяться на підставі висновку органу державні нагляду за охороною праці за участю інших заінтересованих сторін.