- •1. Назвіть суть і завдання охорони праці
- •2.Дайте визначення таким поняттям: професійні небезпеки, нещасний випадок. Наведіть приклад.
- •3. Дайте визначення санітарних норм. Яка їхня роль під час аналізу умов?
- •5 Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві?
- •9. Назвіть основні причини травматизму на виробництві.
- •11 Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •15. Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих.
- •17. Назвіть засоби індивідуального захисту працюючих.
- •21 Які права на охорону прані має працівник під час роботи на підприємстві?
- •23 На які пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці має праві працівник?
- •25 Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?
- •26.Назвіть методи боротьби із шумом і вібрацією.
- •27. Які види відповідальності існують лі порушення законодавства про охорону праці?
- •28. Дайте визначення таким поняттям як інфразвук, ультразвук та навідіть приклад їх застосування в професійній діяльності
- •29. Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.
- •34. Назвіть склад комісії при складанні акту за н-1 та складіть його.
- •36. Дайте визначення понять «травма», «нещасний випадок на виробництві».
- •37. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.
- •38. Скажіть яку відповідальність несе працівник за порушення вимог щодо охорони праці.
- •39. Опишіть процедуру укладення колективного договору.
- •40. Скажіть які продукти харчування і в яких випадках надаються працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.
- •44. Перерахуйте принципи якими необхідно керуватись при наданні першої долікарської допомоги.
- •49 Як оцінити вплив заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні і економічні результати виробництва?
- •51 Які існують методи економічного оцінювання соціальної та соціально-економічної ефективності поліпшення умов праці?
- •53. Розкрийте суть механізму встановленим доплати до заробітної плати з; несприятливі умови праці.
- •55 Інформацію на які питання рекомендується одержати, оцінюючи стан умов умов праці на підприємстві (організації)?
- •59. Хто несе відповідальність на підприємстві за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків?
- •61. За рахунок яких джерел здійснюється фінансування заходів з охорони праці н підприємстві?
25 Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням) також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на робота; зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса я перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання та переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язані; важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток, деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.
26.Назвіть методи боротьби із шумом і вібрацією.
від вібрації
За організаційними ознаками методи віброзахисту бувають колективні та індивідуальні.
1 Колективні методи передбачають такі заходи: послаблення енергії вібрації в джерелі її виникнення; послаблення параметрів вібрації на шляху її розповсюдження від джерела збудження; організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційно-технічні заходи передбачають: заміну операцій, що вимагають використання вібромашин дистанційним або автоматичним управлінням; своєчасні планово-попереджувальні ремонти; контроль за вібраційними параметрами ручних машин не рідше ніж 1раз на 6 місяців;
змащування та зрівноваження деталей машин, що рухаються.
Основним технічним заходом є створення нових конструкцій машин, вібрація яких не виходить за безпечні межі, а зусилля не перевищує 15-20кг.
Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну систему вводиться пружний елемент, коефіцієнт пористості якого зменшується, коли збільшується сила натиску.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця використовують спеціальні амортизуючи сидіння з пасивною пружинною ізоляцією з гумовим або іншим віброгасним покриттям.
Віброгасіння досягають шляхом збільшення маси агрегату чи підвищення його жорсткості.
Віброгасіння за принципом дії поділяється на ударне та динамічне. Динамічне віброгасіння досягається установкою агрегатів на самостійні фундаменти або масивні плити. Фундамент добирають відповідно до маси агрегату; його розраховують так, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту не перевищувала 0,1 – 0,2мм, а для особливо відповідальних випадків – 0,005мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви – так звані акустичні шви без заповнення або з заповнювачем.
Методи та засоби захисту від шуму.
Боротьба із шумом здійснюється різними засобами та методами. Загальну класифікацію засобів та методів захисту від шуму наведено в ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ «Заходи та методи захисту від шуму. Класифікація».
Заходи щодо боротьби із шумом поділяються на дві групи: колективні та індивідуальні. Відносно джерела шуму, боротьба із шумом поділяється на засоби, що знижують шум у джерелі його виникнення і такі, що зменшують шум на шляху його поширення.
Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення — шляхом поліпшення конструкції машин, застосування матеріалів, що не викликають сильних звуків, забезпечення мінімальних допусків у сполучених вузлах, заміни прямозубих шестерень шевронними та інше.
За способом реалізації методи й способи колективного захисту, що зменшують шум на шляхах його поширення, поділяються на такі:
акустичні;
архітектурно-планувальні;
організаційно-технічні.
Акустичний захист від шкідливої дії шуму — це зменшення шуму за допомогою методу звукопоглинання та методу звукоізоляції.
Метод звукопоглинання базується на перетворенні енергії звукових коливань частинок повітря на теплоту за рахунок втрат на тертя в порах звукопоглинаючого матеріалу.
У виробничих приміщеннях рівень шуму значно підвищується внаслідок відбиття його від огороджуючих будівельних конструкцій та обладнання. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну акустичну обробку приміщень. Вона полягає в тому, що внутрішні поверхні облицьовують звукопоглинаючими матеріалами. Чим більше звукової енергії поглинається, тим менше її відбивається назад у приміщення.