67.Предмет та завдання берестології.

Берестологія - отримала назву по предмету свого вивчення - грамотам по бересті. Вперше термін ужитий Д. С. Лихачовим в рецензії не книгу В. Л. Яніна. Берестяні грамоти були виявлені 1951 під час розкопок у Новгороді. Відомо близько 700 грамот, фонд яких регулярно по-ся. У міру накопичення, берестяні грамоти видаються у вигляді академічних-чеського видання, яке налічує 8 томів. Грамоти публікуються в тому по-рядку, в якому були знайдені. Датуванням грамот займався Б. А. Колчин Денді-рохронологіческім методом. Берестяні грамоти несуть інформацію з істо-рії російської феодального міста. Переважно на побутовому рівні. Мето-дика - розбивка тексту на слова, розстановка знаків пунктуації, термінологи-чний аналіз і заповнення лакун тексту. Найбільш відомі дослідники - М. М. Тихомиров, В. Л. Янін, А. А. Залізняк.

68.Предмет та завдання дипломатики.

Дипломатика - вивчає походження, форму, внутрішнє по-будування і зміст документальних джерел. Сягає корінням у робочiй-власницькі епоху, але найбільшого розвитку отримала у середньовіччя. Оформлення як науки пов'язане з ім'ям Жана Мабільона. Саме він ввів тер-мін «дипломатика» у науковий обіг, за що студенти істфаку КНУ імені Шевченка йому безмежно «вдячні».

69.Літописознавство як сід

Літописознавство вивчає літописи як історичне та історіографічне джерело, факт та явище к-ри, середовище його створення та функціонування, еволюцію, методику дослідження. Від моменту свого виникнення у ХІХ ст. термін «літописознавство» позначав окремий напрям історико-джерелознавчих досліджень, пов*язаних із вивченням літописів.

Невід*ємною складовою Л. та її актуальним завданням є розробка теоретичних проблем, зокрема понять об*єкта та предмота Л., його завдань, місця і ролі в системі історичної науки, розробки методів вивчення Л-сів.

Об*єктом Л. є Л-си як особлива категорія наративних дж-л, явище к-ри, творіння часу та епохи, а також середовище їх створення та функціонування.

Предметом Л. є закономірності створ. ф-ціонування Л-сів на різн етапах роз-ку людства, їх еволюція, розуміння їх як явища к-ри, науки, сусп. роз-ку, методи й прийоми використання літописних дж-л в історичних, історіографічних та ін. студіях.

70, 77 .Зброєзнавство як сід

Зброєзнавство - вивчає історію розвитку зброї, військової тех-ніки, їх застосування, виробництва, а також збройового мистецтва. Зразки зброї розглядаються як історичні джерела для вивчення розвитку суспільства, матеріальної культури. Як наука оформилося у другій половині ХIXв. Ісслеждователі: Павленко, Латухін, Андрєєв, Денисова, Кирпичников. Далі про історію зброї від первісного ладу і до ядерного.

71, 79.Уніформознавство як сід

Уніформознавство вивч. генезис та роз-к форменого костюму (уніформи, однострою, мундира) особового складу збройних сил.

Офіційно приписана форма одягу вказ. на належність його носія до збройних сил певної д-ви і військової одиниці, виду і роду військ, позначає службову категорію, воїнську посаду і військове звання його власника. Форма склад. з предметів обмундирування, спорядження і знаків розрізнення, встановлених для військовослужбовців. Ці складові уніформи в їх історичному розвитку є об*єктом вивчення У.

До предмета У. Входять такі питання вивчення історії мундира:

• фасон та його зміни, колір, конструктивні особливості і склад матеріалів предметів військового строю, їхня вартість, технологія виготовлення, спосіб носіння;

• питання походження та впровадження у війську як певних комплексів одягу, так і окремо взятих предметів обмундирування й амуніції, причини, умови і наслідки цього процесу;

• утилітарні і символічні функції військових одностроїв та їхніх елементів;

• порядок заготовлення обмундирування і спорядження та забезпечення ними ваійськ.

Вітчизняна У. пройшла нелегкий шлях роз-ку. Уперше об*єктом наукового дослідження ук-ський військовий мундир став у другій пол. 18 – першій пол. 19 ст., коли з*явилися перші наукові праці ук-ських та рос істориків (В.Рубан, О.Шафонський, А. Скальковський та ін.)