Блок С_3 Матеріали для оптимізації роботи студентів (2012)

Викладає Шендеровський Костянтин Сергійович, kshenderovskij@mail.ru

Тема: соціальні проблеми молодості (молодих).

За Мангеймом: „Молодь – один із закамуфльованих ресурсів, котрі є в кожному суспільстві, від мобілізації яких залежить його життєздатність...”

План

1. Поняття «молодь» та «молодість» (соціально-демографічна група та соціальна спільнота). Молодіжні свята. Міжнародний рік молоді. Проблема визначення «молоді». Погляди на «молодь», які характеризують і суспільство, і владу.

2. Труднощі та різні підходи щодо вивчення молоді, молодіжного середовища.

3. Дві основні форми вирішення соціальних проблем молоді: державна молодіжна політика та суспільний діалог. Державна молодіжна політика в Україні. Неоконсервативна та соціал-демократична моделі молодіжних політик в США та Європейському Союзі.

4. Визначення соціальної проблематики молоді та переліку основних причин проблемного. Актуальні соціальні проблеми молоді в Україні.

5. Типові «місця» вирішення соціальних проблем молоді. Соціальна робота з молоддю. Комплекс заходів «профілактики – допомоги – боротьби» як найбільш адекватний соціальній проблематиці молоді.

6. Молодіжні організації, волонтерський рух та неформальні молодіжні угрупування як складові вивчення молоді та вирішення соціальних проблем.

Завдання для самостійної роботи до С_4:

- В робочих зошитах сформувати перелік рекомендацій соціальним медіапрацівникам щодо співучасті у вирішенні соціальних проблем молоді.

- В робочих зошитах навести приклади позитивної діяльності державної, комунальної, громадської, дитячої, молодіжної, благодійної та міжнародної організацій щодо вирішення конкретних соціальних проблем.

Перший акцент: медіа та молодь

Згідно з дослідженням MORI для журналу "Young People Now" у Великобританії також було виявлено певну стигматизацію молоді в пресі. Так, 71% історій про молодь у пресі носять негативний характер; 33% статей про молодь стосуються злочинів; лише 8% історій про молодь наводять цитати, власне, представників молоді…

14-19 жовтня 2008 року молодіжна громадська організація «Молодіжний центр політики та інформації» провела соціологічне опитування, з метою визначити які засоби масової інформації є найпопулярнішими серед молоді Києва. В опитуванні взяли участь 355 молодих киян віком до 30 років. Питання до респондентів було таким: «З яких засобів масової інформації ви найчастіше дізнаєтесь новини?».

Проаналізувавши відповіді, експерти МЦПІ дійшли висновку, що молодіжна аудиторія майже повністю ігнорує друковані засоби масової інформації, полюбляє скандальне телебачення та надто довіряє чуткам.

37 % опитуваних молодих людей дивляться випуски новин виключно по телебаченню.

12% з них повідомили, що засинають на другому сюжеті, якщо у першому нікого не вбили або не трапилось якоїсь катастрофи.

29 % опитуваних слухають радіо і звідти дізнаються усі новини.

25,5 % відсотків опитуваної молоді дізнаються від своїх друзів, або випадкових знайомих.

6 % зізналися що читають газети, але виключно ті, які безкоштовно роздають біля метро.

2,5 % не мають потреби дивитись новини, так як вони постійно знаходяться на зв’язку з космосом і потреби у додаткових джерелах інформації не мають…

Другий акцент: молодіжний вік.

Молодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов’язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

 Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискусійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 16, а верхню — між 25 і 30 роками та навіть пізніше.

Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім’я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).

Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах. Чим вищий темп техніко-економічного розвитку, чим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, тим помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.

У вітчизняній соціології молодь трактується як соціальна спільнота, що посідає певне місце в соціальній структурі суспільства і набуває соціального статусу в різноманітних соціальних структурах (соціально-класові, професійно-трудові, соціально-політичні тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси, особливості життєдіяльності тощо. Через розпорошеність і відомчу відокремленість науково-дослідних установ, які вивчають молодь та її проблеми, ще й досі не вироблено єдиної методики вивчення молоді, відсутні серйозні міждисциплінарні дослідження, сучасна молодіжна концепція. Це спричиняє певний розрив між теоретичним та емпіричним напрямами аналізу проблем молоді, збільшення кількості аматорських досліджень.

На заході також немає єдності щодо тлумачення поняття «молодь» та встановлення її вікових меж. В англомовній соціологічній, філософській та психологічній літературі найпоширенішим є термін «юність» як фаза між дитинством і дорослістю особи. У західних джерелах найбільш уживаний термін «тінейджер» — юнаки і дівчата віком від 13 до 19 років.

Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з'ясування сутності молоді, її місця у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, які відображають специфіку її соціального статусу. Найчастіше при цьому вдаються до:

• використання вікових ознак як найголовнішого параметра, що характеризує молодь як певну соціально-демографічну групу;

• нерідко розглядають молодь як перехідну фазу від соціальної ролі дитини до соціальної ролі дорослого;

• інколи її визначають як соціально-демографічну групу, що перебуває в процесі соціалізації;

• конкретнішим є поділ молоді на внутрішні групи за соціально-професійними та віковими ознаками у взаємодії з їх духовним світом і поведінкою. Такий підхід дає змогу адекватніше аналізувати окремі контингенти молоді.

За класифікацією ООН, до молоді відносяться ті, чий вік складає від 15 до 24 років; в Україні згідно законодавства: від 14 до 35 років. Таке рішення народних депутатів України було пов’язано із створенням правових умов для отримання української молоддю житлових кредитів. У сучасних економічних умовах такий підхід, більш контрпродуктивий, оскільки не має реальних шляхів реалізації і веде до інфантильного ставлення українців найбільш активного віку до держави.

Сьогодні молодь в світі – це 1,2 мільярда чоловік, тобто 18 відсотків населення світу. 87 відсотків з них проживають в країнах, що розвиваються, і страждають від обмеженого доступу до ресурсів, освіти, професійної підготовки, працевлаштування послуг охорони здоров’я, а також обмеження економічних можливостей.

Одночасно, молоде покоління у всіх країнах світу є головним людським ресурсом для розвитку, позитивних соціальних змін і технологічних інновацій. Ідеали, енергійність і широта поглядів молоді грають центральну роль в процесі поступального розвитку суспільства.

Зусилля молоді сприяють викорінюванню бідності і голоду в громадах, боротьбі з ВІЛ/СНІДом за допомогою пропаганди серед однолітків, а також пропаганді захисту довкілля. Крім того, молоді люди виступають новаторами, заохочуючи діалог, розуміння і повагу між людьми різних культур і релігій.

Міжнародний день молоді - міжнародний день, що відзначається ООН 12 серпня. Міжнародний день молоді щороку має певну основну тематику: 2001 — Боротьба з епідемією ВІЛ/СНІДу; 2002 — Дії молоді для стійкого розвитку; 2003 — Зайнятість молоді; 2004 — Молодь у суспільстві різних поколінь; 2005 — Перетворення зобов’язань у реальні справи; 2006 — Спільна боротьба з зубожінням: молодь і викорінювання зубожіння; 2007 — Будь поміченим, будь почутим: участь молоді заради розвитку; 2008 — Молодь і зміна клімату: час діяти; 2009 — Стабільність: наш виклик, наше майбутнє. Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 64/134 від 18 грудня 2009 року, з 12 серпня 2010 року по 11 серпня 2011 року проводиться Міжнародний рік молоді: «Діалог і взаєморозуміння». Саме в 2010 році виповнилось 15 років з моменту прийняття Всесвітньої програми дій, що стосуються молоді. Кульмінацією святкування Міжнародного року стала всесвітня конференція молоді під егідою ООН в 2011 році.

Міжнародний день солідарності молоді - (Міжнародний день солідарності молоді в боротьбі проти колоніалізму, за мирне існування — міжнародне свято. Відзначається щорічно 24 квітня. Встановлений із 1957.

День молоді — свято України. Відзначається щорічно в останню неділю червня.

Третій акцент: наразі молодь характеризується наступними кількісними й якісними показниками:

- юнаки і дівчата віком від 14 до 35 років становлять біля 15 млн. — приблизно третина усього населення країни; молодь — це третина економічної активності населення;

- 70 % молоді мешкає у містах, 30 % — у селах;

- близько двох мільйонів молодих сімей, із них кожна третя - мешкає у сільській місцевості;

- понад 100 тис. осіб офіційно зареєстрованих безробітних;

- біля 3 млн. молодих людей – навчаються у вищих навчальних закладах;

- близько 5 % молоді беруть участь у громадському русі.

Нинішнє покоління українського суспільства суттєво відрізняється від попереднього покоління, його соціальний портрет мозаїчний та суперечливий. Так, молодь…

• покоління людей, які у своїй більшості підтримують формування демократичної незалежної держави, відродження України, ринкові перетворення;

• генерація, що вимагає більш конструктивних і динамічних еволюційних кроків щодо розвитку суспільства;

• Покоління людей, які бажають вчитися, працювати, власними силами забезпечувати своє життя;

• Генерація людей гарячих, радикально налаштованих, які не сприймають фальш, нещирість, пусті обіцянки щодо свого сьогодення та майбуття;

• Молодь об’єктивно сприятлива до інновацій.

Підхід «вивчення стану задоволеності молоді» (стан задоволеності молодих людей станом справ у суспільстві, умовами праці, своїм матеріальним становищем, культурно-освітнім рівнем, сім'єю, характером, життям за даними опитування 3000 молодих людей в різних регіонах України, квітень 2010 р.):

Зміст питання та відповідь	Ступінь задоволення
Рівень задоволеності в цілому	Оцінка в балах (% респондентів)
	0	1	2	3	4	5
станом справ у суспільстві	38	22	20	12	8	-
умовами праці	30	21	28	8	10	3
своїм матеріальним становищем	33	28	19	10	9	1
своїм культурно-освітнім рівнем	8	10	32	30	10	10
своїм колективом	12	28	7	21	23	9
своєю сім'єю	1	8	11	23	37	20
своїм характером	10	12	31	16	24	7
своїм життям	8	32	17	14	16	13

Отож 80% респондентів незадоволені станом справ у суспільстві та своїм матеріальним становищем, 79% - умовами праці, 50% - своїм культурно-освітнім рівнем, 57% - своїм життям в цілому. Лише 5% респондентів повністю задоволені станом справ у суспільстві, 1% - своїм матеріальним становищем, 10% — своїм культурно-освітнім рівнем…Звичайно, що такі результати з точки зору особистості вкрай негативно характеризують суспільне середовище свого існування. Зрозуміло, охарактеризований стан не може довго існувати без потенційної небезпеки його виливу в якусь форму суспільної конфліктності. Недаремно, як показують результати опитування, молоді люди намагаються максимально ізолюватися від несприятливого зовнішнього середовища, шукають захисту в сім'ї чи самоізолюються.

Підхід «вивчення соціального самопочуття молоді».

Основні типи соціального самопочуття молоді (23 – 27 років) та типи життєвого успіху. Виділяємо 5 основних типів самопочуття молоді:

• Кар’єра – позитивне соціальне самопочуття… представники цього типу розраховують на просування по службі, кар’єрний зріст…

• Мобілізація – позитивний тип соціального самопочуття, що поєднує очікування змін з уявою про шляхи вирішення проблем…, наприклад, пошук робочого місця, гнучкість вибору…

• Стабільність – середній тип, коли втрати маловірогідні…очікування змін – мінімальні…

• Негативні очікування – негативна оцінка соціального самопочуття…передбачається … втрата роботи…відсутність шансів найти нову роботу … відсутність можливостей та бажання зайнятись підприємницькою діяльністю… очікування безробіття, незайнятості…

• Альтернативна реалізація – передбачає активність не стільки в трудовій, скільки в сімейній сфері, що відображається на реальному положенні справ та перспектив….

	1998	2008	Середній
Кар’єрний	6	6	6
Мобілізаційний	18	22	20
Стабільний	34	38	36
Негативних очікувань	6	10	8
Альтернативної реалізації	14	10	12
Не відносять до жодного типу	22	14	18

Типи життєвого успіху:

• Професійно та кар’єро встигаючі – відносять себе до статусу успішності в кар’єрі та наявності цікавої роботи.

• Матеріальний успіх – ідентифікують себе з середнім кар’єрним статусом та успіхами в матеріальному забезпеченні.

• Незалежні професіонали – середній статус матеріального благополуччя, верхній статус наявності цікавої роботи.

• Середній успіх – відносять себе до середини за усіма позиціями самооцінки.

• Незалежного виживання – за незалежністю відносять себе до верхнього статусу, матеріальне благополуччя – до середнього статусу, кар’єра – до нижнього статусу.

• Несамостійне виживання – середній статус щодо цікавої роботи та кар’єри, нижній статус щодо матеріального благополуччя та самостійності.

• Неуспіх – самоідентифікації за усіма позиціями.

Типи соціального самопочуття	Типи життєвого успіху
	Кар’єро - матеріальний	Матеріальний без професійної мобілізації	Професіональний	Середній	Незалежного виживання без професійної реалізації	Несамостійне виживання з професіональною реалізацією	Неуспіх
Кар’єра	22	6	21	25	7	12	2
Мобілізація	13	10	13	31	14	14	6
Стабільність	6	5	15	33	17	15	10
Негативне очікування	4	6	20	19	15	22	15
Альтернативна реалізація	7	10	15	24	18	12	14
Загальний вимір	8	7	15	29	15	15	11

Підхід «П’ять одночасних поглядів на молодь, які характеризують і суспільство, і владу».

Молодь як проблема: як джерело соціальних та культурних конфліктів, загроза існуючому та майбутньому порядку, причина криміналізації суспільства, джерело соціальних хвороб та моральної паніки … Базові: кримінальні дискурси: теорія молодості як соціальної проблеми; теорії девіації, соціалізації, адаптації та супроводу різних молодіжних субкультур…

Молодь як страх: соціокультурне та психологічне неприйняття молоді, їхніх цінностей, ідеалів, уявлення про молодь як загрозу звичним нормам дорослих… Базові: соціокультурні дискурси; теорії «захисту від молоді»…

Молодь як надія: з молоддю пов’язують найкращі ідеї соціального влаштування майбутнього; життя дорослих як певний залог щастя дітей; в майбутній період переносяться моделі гармонійного існування людей всіх соціальних груп… базові: ідеологізовані теорії виховання молоді.

Молодь як заздрість: молодість розглядається та культивується в споживацькій культурі та рекламі як загадкова пора, що сповнена неймовірними перевагами. На цьому базується ціла ідеологія, яка стверджує можливість та необхідність продовження цього періоду практично до безконечності.

Молодь як символ: творче, філософське, художнє усвідомлення молодості. Символіка – є значимим моментом будь-якої культури, будь-якої особистої біографії. Придбання цих символів, пряме або опосередковане, завжди є для людини надзвичайно більш ніж процес купівлі-продажу; ці ходи активно експлуатуються в рекламі «Ми продаємо не просто косметику – ми продаємо надію…».