- •Комп’ютерні мережі, як засіб об’єднання різних пристроїв от.(27 вопрос)
- •Провідні та безпровідні лінії зв’язку.(58 вопрос)
- •Мережеві топології(39 вопрос)
- •Методи доступу до каналу зв’язку.
- •Конкурентний метод доступу до каналу зв’язку.(30 вопрос)
- •Метод опитування (доступ до каналу зв’язку).(40 вопрос)
- •Маркерний метод доступу до каналу зв’язку(33 вопрос)
- •Стандарти ieee 802.3 Ethernet та ieee 802.5 Token-Ring.(62 вопрос)
- •Принципи фізичної реалізації передачі та прийому сигналів в локальній мережі (коди nrz та “Манчестер – іі”)(57 вопрос)
- •Засоби з’єднання локальних мереж.(22 вопрос)
- •Повторювач. Конвертор середовища.
- •Мости, як засоби збільшення кількості сегментів.(48 вопрос)
- •Маршрутизатор. Міжмережеве об’єднання через маршрутизатор(34 вопрос)
- •Локалізація трафіка та ізоляція мереж.(32 вопрос)
- •Погодження протоколів канального рівня.(54 вопрос)
- •Маршрутизація у мережах із складною топологією.(36 вопрос)
- •Модель osi. Функції фізичного рівня.(47 вопрос)
- •Модель osi. Функції канального рівня.(42 вопрос)
- •Модель osi. Функції транспортного рівня.(46 вопрос)
- •Модель osi. Функції сесійного рівня.(45 вопрос)
- •Модель osi. Функції рівня представлення даних.(44 вопрос)
- •Модель osi. Функції прикладного рівня.(43 вопрос)
- •Мережевий рівень і модель osi. Функції мережевого рівня.(38 вопрос)
- •Протоколи передачи даних і протоколи обміну маршрутною інформацією.(60 вопрос)
- •Структура стека tcp/ip.(65)
- •Типи адрес: фізична (mac-адреса), мережева (ip-адреса) та символьна (dns-ім’я).(67 вопрос)
- •Три основних класи ip-адрес.(69 вопрос)
- •Погодження про спеціальні адреси: broadcast, multicast, loopback.(53 вопрос)
- •Відображення фізичних адрес на ip–адреси: протоколи arp та rarp.(14 вопрос)
- •Відображення символьних адрес ip–адреси: служба dns.(13 вопрос)
- •Автоматизація процесу призначення ip–адрес вузлам мережі (dhcp).(9 вопрос)
- •Формат пакету ip.(72 вопрос)
- •Управління фрагментацією.(71 вопрос)
- •Протокол взаємодії вузлів із застосуванням протоколу ip.(59 вопрос)
Мережеві топології(39 вопрос)
Під топологією мережі зазвичай розуміють фізичне розміщення комп'ютерів мережі один щодо іншого і спосіб сполучення їх лініями зв'язку.
Структура мережі визначає вимоги до устаткування, тип використовуваного кабелю, можливі і найзручніші методи керування обміном, надійність роботи, можливості розширення мережі.
Серед багатьох можливих способів сполучення комп’ютерів розрізняють топології з повним зв’язком та з неповним зв’язком. Топологія з повним зв’язком відповідає мережі, в якій кожен комп’ютер безпосередньо зв’язаний з усіма іншими. Не дивлячись на логічну простоту цей варіант громіздкий та неефективний. Більшість топологій ґрунтуються на топології з неповним зв’язком.
Є три основні топології, які використовуються при побудові мереж:
шина (bus), за якої всі комп'ютери паралельно підключаються до однієї лінії зв'язку й інформація від кожного комп'ютера одночасно передається всім іншим комп'ютерам;
У топології «шина» немає центрального елемента, через який передається вся інформація, що підвищує її надійність (адже у разі відмови будь-якого центра перестає функціонувати вся керована ним система). Додавання нових абонентів у «шину» здійснюється досить просто і зазвичай можливе навіть під час функціонування мережі.
Топологія «шина»
зірка (star), за якої до одного центрального комп'ютера приєднуються інші периферійні комп'ютери, причому кожен із них використовує свою окрему лінію зв'язку; «Зірка» — це топологія з явно виділеним центром, до якого підключаються всі інші абоненти. Весь обмін інформацією відбувається винятково через центральний комп'ютер, на який лягає дуже велике навантаження, тому нічим іншим, крім мережі, він займатися не може. Мережне устаткування центрального абонента має бути істотно складнішим, ніж устаткування периферійних абонентів. Жодний конфлікт у мережі з топологією «зірка» у принципі неможливий, тому що керування цілком централізовано.
Топологія «зірка»
кільце (ring), за якої кожен комп'ютер передає інформацію завжди тільки одному комп'ютеру, що є наступним у ланцюжку, а одержує інформацію тільки від попередніх у ланцюжку комп'ютерів, і цей ланцюжок замкнений у «кільце». На кожній лінії зв'язку, як і в мережі типу «зірка», працює тільки один передавач і один приймач.
Кільцева топологія, як правило, є найстійкішою до перевантажень. Сигнал у «кільці» проходить через усі комп'ютери мережі, тому вихід з ладу хоча б одного з них (або ж мережного устаткування) порушує функціонування всієї мережі.
Топологія «кільце»
Ячеистая топология — базовая полносвязная топология компьютерной сети, в которой каждая рабочая станция сети соединяется со всеми другими рабочими станциями этой же сети. Характеризуется высокой отказоустойчивостью, сложностью настройки и преизбыточным расходом кабеля. Каждый компьютер имеет множество возможных путей соединения с другими компьютерами. Обрыв кабеля не приведёт к потере соединения между двумя компьютерами.
Решётка — понятие из теории организации компьютерных сетей. Это топология, в которой узлы образуют регулярную многомерную решетку. При этом каждое ребро решетки параллельно ее оси и соединяет два смежных узла вдоль этой оси.
Одномерная «решётка» — это цепь, соединяющая два внешних узла (имеющие лишь одного соседа) через некоторое количество внутренних (у которых по два соседа — слева и справа). При соединении обоих внешних узлов получается топология «кольцо». Двух- и трехмерные решетки используются в архитектуре суперкомпьютеров.
Сети, основанные на FDDI используют топологию «двойное кольцо», достигая тем самым высокую надежность и производительность. Многомерная решётка, соединенная циклически в более чем одном измерении, называется «тор».
Топология "дерево" представляет собой более развитую конфигурацию типа "шина". Присоединение нескольких простых шин к общей магистральной шине происходит через активные повторители или пассивные размножители.
Топологія «дерево»