25. Структура стека tcp/ip.(65)

Стек tcp/ip був розроблений до появи моделі OSI, тому, хоча він теж має багаторівневу структуру, відповідність рівнів стека tcp/ip рівням моделі OSI досить умовна.

7	HTTP	SNMP	FTP	SMTP	TELNET	…	I
6
5	TCP					UDP	II
4
3	IP		ICMP	RIP	OSPF	ARP	II
2	Не регламентується Ethernet, Token Ring, FDDI, X.25, PPP, …						VI
1
Рівні OSI							Рівні стека TCP/IP

Найнижчий рівень (VI) відповідає фізичному і канальному рівню OSI. В TCP/IP він не регламентується, але підтримуються всі популярні стандарти фізичного і канального рівня: Ethernet, Token Ring, FDDI, X.25, PPP та ін.

Рівень ІІІ – рівень між мережної взаємодії відповідає за передачу пакетів в мережах з використанням різних транспортних технологій. Відповідає мережевому рівню моделі OSI.

В якості основного протоколу передачі даних використовується протокол IP, спроектований для роботи в мережах із складною топологією. Протокол IP є датаграмним протоколом – він не гарантує доставку пакетів до вузла призначення.

До мережевого рівня також можна віднести службові протоколи – протокол збору маршрутної інформації RIP(Routing Internet Protocol), OSPF (Open Shortest Path First), протокол між мережних керуючих повідомлень ICMP (Internet Control Messages Protocol).

Рівень ІІ – основний рівень стека TCP/IP. На цьому рівні функціонує протокол керування передачею TCP (Transmission Control Protoco) та протокол датаграм користувача UDP (User Datagram Protocol). TCP забезпечує надійну передачу повідомлень за рахунок створення віртуальних з’єднань. UDP забезпечує передачу датаграм без встановлення з’днання та не гарантує доставку до вузла призначення.

Верхній рівень – рівень І – стеку називають прикладним. Існує велика кількість протоколів і сервісів прикладного рівня, які використовують протоколи TCP і UDP. Це широко відомі протоколи HTTP (протокол передачі гіпертексту), FTP (протокол передачі файлів), SMTP (простий протокол передачі поти) та багато інших.

26. Типи адрес: фізична (mac-адреса), мережева (ip-адреса) та символьна (dns-ім’я).(67 вопрос)

Кожен комп’ютер в мережі TCP/IP має адреси трьох рівнів:

• Локальна адреса вузла, яка визначається технологією, за допомогою якої побудована мережа. Для локальних мереж це – MAC-адреса мережного адаптера. MAC-адреса призначається виробником обладнання і є унікальною, так як призначення адрес керується централізовано. Для більшості технологій MAC-адреса має формат 6 байт, де 3 старших байта – ідентифікатор фірми-виробника. Приклад MAC-адреси - 00-07-e9-0a-22-0b. Сучасні мережні адаптери, як правило, дозволяють змінити MAC-адресу.

• IP-адреса. Складається з 4 байт, наприклад 213.186.200.18. Ця адреса використовується на мережному рівні. Вона призначається адміністратором під час конфігурації комп’ютерів і маршрутизаторів. IP-адреса складається з двох частин: номера мережі та номера вузла. Довжина номера мережі визначається маскою мережі. Якщо мережа повинна працювати як складова Internet, номер мережі призначається за підрозділом NIC (Network Information Center).

• Символьна адреса – DNS-ім’я, наприклад server.domain.com. Складається з кількох частин – ім.’я машини, ім.’я домена. Ім’я домена, в свою чергу, може включати ім’я домена більш високого рівня. Така адреса використовується на прикладному рівні в протоколах TCP/IP, і є більш зручною для користувача ніж IP-адреса. За допомогою системи DNS символьна адреса однозначно вирішується і IP-адресу.