- •Антропологічний підхід до вивчення культури (основні концепції та їх представники).
- •Генезис поняття культури. Багатоаспектність тлумачень і спроб визначення культури.
- •Готика в культурі Середньовіччя. Особливості католицького художнього канону.
- •Дайте характеристику двом тенденціям, що взаємодіють в культурі Візантії. Вплив Візантійської культури на Київську Русь.
- •Динаміка культуро творчих процесів 20 століття у діалозі модернізму-постмодернізму.
- •Доба Августа як «золотий вік» імперської культури Риму.
- •Еволюціоністські концепції культури (л.Уайт).
- •Етногенез – визначальний шлях формування культури народу.
- •Зміст проблеми ідентифікації у культурологічній думці, особливості самої ідентифікації.
- •Ідеї краси, доба та істини у слов’янській культурній традиції.
- •Індоарійський період в культурі Індії (найзначніші надбання і характерні ознаки).
- •Інтегративна специфіка культурології.
- •Інформаційно – семіотичне розуміння культури.
- •53. Культура Античної Греції (епоха класики). Які головні принципи культури античної Греції? Архітектура доби класики на прикладі Афінського Акрополя.
- •33. Культура і цивілізація. Теорії циклічного розуміння соціально-культурного процесу. Особливості циклічного та лінійного підходів до проблеми «культура-цивілізація».
- •Культура як предмет культурології.
- •Культурологічна концепція г. Сковороди.
- •24. Культурологія – комплексна соціально-гуманітарна наука. Науки, що складають основи культурологічного знання.
- •Особливості єгипетської міфології: що представляє собою солярій ний культ і культ бога Осіріса.
- •Особливості періоду іконоборства в культурі Візантії. Що символізує ікона?
- •Постмодерністська парадигма у культурології (основні представники).
- •Теорія акультурації у концепціях представників культурної антропології.
- •Технічні досягнення 19 століття та їх вплив на культурний розвиток.
- •Трипілля як зразок землеробської культури на теренах України.
- •Український символізм (на прикладах творчості Лесі Українки та Ліни Костенко).
- •Феномен української ментальності: її основні складові.
Інтегративна специфіка культурології.
Культурологія – інтегративна сфера знань, що орієнтується на системний підхід до вивчення соціальної реальності. Інтегративна відкритість культурології – це взаємозумовлений характер відносин між культурологією та іншими науками. Сьогодні багато вчених вважають цінність культурології в тому, що вона дає особливий вид інтеграційного знання, на підставі якого можливе комплексне вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації. Фахівці стверджують, що сааме культура здатна породжувати особливі механізми, за допомогою яких буде реалізовуватись нова технологія життя. Культура – це особлива сфера діяльності, за допомогою якої органічним і неорганічним формам життя надається форма, зручна для виживання й адаптації до неї людей.
Інформаційно – семіотичне розуміння культури.
Семіотика – наука про закони і знакові системи різного типу. Розробки Ю. Лотмана стали засадними у формуванні інформаційно-семіотичного підходу до аналізу культури як багатовимірного світу людської діяльності, що забезпечує шлях адаптації людини до середовища існування. У межах цього підходу людина виділяється із природи, створюючи поза природний культурний світ свого життя. Штучно створені продукти і наслідки людської діяльності називають артефактами, а культура як людська діяльність - це світ смислів, яких людина надає своїм творінням і діям. Також культура – це світ знаків, що є носіями інформації про інші предмети і використовуються для її отримання, зберігання, опрацювання та передачі. Знаки – це носії смислів. Ми існуємо не тільки в світі речей, а й у всесвіті знаків, це – третя сутнісна характеристика культури. Явища культури – це знаки і сукупність знаків, у яких зашифровано соціальну інформацію. Родоначальником теорії знаків є Фердинанд де Сюссюр – швейцарський лінгвіст, батько семіотики і Чарльз Пірс – американський логік, математик. За Лотманом культура – це створений людиною механізм, що виробляє і зберігає інформацію. Отже, з інформаційно-семіотичного погляду світ культури постає у 3 основних аспектах (артефакти, смисли, знаки). Феномени культури – будь-які артефакти, які несуть у собі смисли, тобто постають як знаки, що мають значення. Сукупність знаків утворює тексти, у яких міститься соціальна інформація.
Смисли
Артефакти
Знаки
Тексти
Інформація
Інформаційно-семіотична модель культури
Тобто, інформаційно-семіотичний підхід тлумачить культуру як соціальну інформацію, яка зберігається і нагромаджується у суспільстві за допомогою знакових засобів, що створюють люди.
53. Культура Античної Греції (епоха класики). Які головні принципи культури античної Греції? Архітектура доби класики на прикладі Афінського Акрополя.
33. Культура і цивілізація. Теорії циклічного розуміння соціально-культурного процесу. Особливості циклічного та лінійного підходів до проблеми «культура-цивілізація».