- •1) Предмет,обьект,та завдання курсу ре :
- •2) Визначення понять « цілістність регіону» і комплексність господарств регіону:
- •4) Сутність та історія теорії економ. Районування
- •5)Загальні особ-сті розвитку економ. Районів Укр. На суч. Етапі :
- •24. Экономическое районирование и уровни развития регионов Украины:
- •1. Исторический ,
- •3. Национальный – учитывает нац состав региона, его традиции, историю, опыт, т.Е. Мирное сосуществование всех наций и народов, проживающих на конкрет территории.
- •4. Административный – определяет единство админ-террит, эк. Районировния и политико-админ устройства страны./
- •27.Принципы и закономерности рэ
- •30. Демографічні передумови розвитку економіки України.
- •34. Взаємозвязок та взаємообумовленість понять «спеціалізація» та «комбінування» у виробництві.
- •41 Сучасний стан, сировинна база і принципи розміщення чорної та кольрової металургії України
- •51. Виды регион. Эконом. Политики
- •6) Економічні передумови регіонального розвитку :
- •4. Комбинирование – это такая форма общественной организации производсва, когда в одном предприятии объединены разные виды производствава. Такие предприятия наз. Комбинатами.
- •7)Основні теорії и концепції ре:
- •8)Харак-ристика основ.Етапів розвитку теорії ре:
- •10) Дайте загальну харах-тику методам дослідження в регіон. Економіці:
- •31.Роль людского капіталу у регіональному розвитку.
- •32. Роль механічного руху населення у змінах розміщення виробництва
- •33. Взаємообумовленість концентрації та кооперування у виробництві:
- •49. Види регіонального аналізу.
- •12) Дайте загальну харах-тику методам дослідження в регіон. Економіці:
- •13. Основные закономерности регионального развития
- •22. Механізми функціонування регіональних ринків.
- •35. Инвестиционная привлекательность регионов.
- •36. Региональная экономическая политика.
- •42. Галузева структура та міжгалузеві звязки машинобудівного комплексу україни
- •44. Отраслевая структура и особенности розмещения растениеводства Укр.
- •19.Факторы регионального развития.
- •20.Факторы регионального развития.
- •28.Методми, які використовує ре
- •37)Принципи та фактори розміщення паливно-енергетичного комплексу України
- •38 Особенности размещения и развития нефтедобывающ.И нефтеперерабатыв. Промышленности
- •39. Особенности размещения газодобывающ. Промыш-ти Укр.
- •40. Електроэнергетика.
- •21.Рег. Рынки как элементы хоз. Комплекса
- •23. Структурный анализ транспортного комплекса Украины:
- •25. Методы исследования, используемые региональной экономикой:
- •26. Методи дослідження в регіональній економіці:
- •29. Характеристика минеральных ресурсов Украины
- •41 Сучасний стан, сировинна база і принципи розміщення чорної та кольрової металургії України
- •42. Галузева структура та міжгалузеві звязки машинобудівного комплексу україни
- •47.Структурний аналіз транспортного комплексу України
40. Електроэнергетика.
а) Стан електроенергетики викликає серйозні занепокоєння і Міненерго працює в надзвичайному режимі, намагаючись стабілізувати фінансово-економічну ситуацію в галузі і знайти мінімально необхідні ресурси для забезпечення її нормальної роботи в зимовий період 2000-2001 років . Проблем в енергетиці вистачає.
По-перше , на теплових електростанціях рідкого і твердого палива.
По-друге, бюджетний борг перед працівниками паливно-енергетичного комплексу.
По-третє, борги інших галузей за спожиту електроенергію.
По-четверте, застаріле обладнання та устаткування на багатьох електростанціях.
По-п’яте, перехід від планової до ринкової економіки. Проблеми можна перераховувати ще довго, але я хотів би зупинитись на цих.
Удосконалюється модель організації енергоринку України. Для цього в Україні повинні бути створені ринкові умови, що будуть включати:
наявність стабільного податкового законодавства;
створення умов для залучення інвестицій і забезпечення їх гарантій;
забезпечення умов для виконання контрактних відносин і оплати товарів і послуг;
зміцнення інституту приватної власності.
Електроенергетика – основа розвитку економіки, вона є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України.
Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій спияють створенню нових промислових вузлів. Окремі галузі промисловості територіально наближені до джерел дешевої електроенергії.
Електроенергію в Україні виробляють теплові (ТЕС) , гідравлічні (ГЕС) , гідроакумулятивні (ГАЕС) та атомні (АЕС) станції. У перспективі набуде поширення використання екологічно чистої енергії Сонця і вітру. Потужність електростанцій України -- 54,0 млн кВт.
Електроенергетика України – багатогалузеве господарство. До її складу входять, крім теплових і гідравлічних станцій, АЕС, електромереживне господарство (у ньому зайнято близько 60 : всього промислово-виробничого персоналу галузі – вдвічі більше, ніж, наприклад, на теплових станціях).
В Україні розташовані такі потужні теплові державні районні електростанції, як Вуглегірська, Запорізька, Криворізтка – 2, Готвальдська (Харківська обл.), Ладижинська (Вінницька обл.), Придніпровська (Дніпропетровська обл.), Трипільська (Київська обл.) та ін.
б) Принципи і фактори розміщення електроенергетики України.
широке освоєння гідроенергоресурсів з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання тощо:
випереджувальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.
Розміщення електроенергетики залежить від двох факторів:
наявності паливно-енергетичних ресурсів;
наявності споживачів електроенергії.
У 1996 році електростанціями України було вироблено 183,0 млрд кВт/год електроенергії. На теплові електростанції припадало в цей рік близько 52% виробництва електроенергії , атомні -- понад 43% , на гідроелектростанції – 4,8 %, і лише 0,1 % - на електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії
З роками електроенергії в Україні потрібно все більше і більше, але енергетичні ресурси – природний газ, вугілля, нафта – обмежені, атомні електростанції недосконалі, а їх робота загрожує всьому живому в Україні.
У перспективі приріст електроенергії може бути досягнутий за рахунок введення парогазових установок (ПГУ) , які завдяки своєму високому ККД могли б конкурувати з АЕС. Але для них необхідний природний газ , а його , як відомо , Україна імпортує . Крім ПГУ , реальним джерелом забезпечення України енергоресурсами може бути нарощування енергетичних потужностей , орієнтованих на тверде паливо власного виробництва . Донбас є найбільш реальною паливною базою для подальшого тепло- та енергопостачання України.
Нині майже третина електроенергії виробляється в районах споживання і понад 2/3 споживається в районах її виробництва. Поки що місце будівництва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням екологічної обстановки. Технічний прогрес може різко змінити географію електростанцій. Якщо вчені виробляють високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані , то будівництво ДРЕС здійснюватиметься здебільшого в східних районах України. Вихід є у використанні нетрадиційних, або просто забутих видів енергії.
Сучасне розміщення електростанцій на території України.
На території України більше тридцяти електростанцій різного типу. В основному вони розміщені поблизу енергоресурсів.
Тут знаходяться Старобенівська, Курахівська, Слов’янська теплоелектростанції. Потужні ТЕС знаходяться також у Придніпров’ї, у Харківській, Київській, Вінницькій областях, у містах Запоріжжі, Одесі, Маріуполі, Миколаєві, Львові. Більшість цих електростанцій поряд з електроенергією виробляють і тепло, за його рахунок здійснюється опалення міст. З роботою цих ТЕС пов’язане значне забруднення навколишнього середовища.
В Україні на Дніпрі і Дністрі збудовано великі гідроелектростанції (ГЕС) Найбільші з них: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Київська, Канівська, Дністровська. На гідроенергетику припадає близько 10 % потужностей і 48 % виробництва електроенергії.
Найкращі умови для будівництва ГЕС мають гірські річки, або річки з високими берегами. Таких умов на рівнинних річках України майже немає. Тому перед греблями всіх гідроелектростанцій виникли штучні моря. Саме це знижує економічну й екологічну доцільність ГЕС Дніпровського каскаду.
Противники АЕС (а їх кількість значно зросла після аварії на Чорнобильській АЕС і розсекречування матеріалів, пов’язаних з діяльністю колишнього МІНАТОМЕНЕРГО) стверджують , що цей метод одержання енергії повинен бути якомога швидше заборонений з огляду на ту шкоду й потенціал смертельну небезпеку для біосфери, яку він несе.
в) Екологічний вплив електроенергетики.
Одним з провідних чинників , що обмежує розвиток енергетики в Україні, є екологічний. Викиди від роботи цієї галузі становлять близько 30% всіх твердих часток , що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії і випереджають всі інші галузі промисловості. Крім того , електроенергетика дає до 63 % сірчаного ангідриду, понад 53 % оксидів азоту, що надходять у повітря від стаціонарних джерел забруднення. Вони є основними джерелами кислотних дощів в Україні. Оксиди вуглецю , що їх викидають електростанції в атмосферу, - головне джерело парникового ефекту на нашій планеті.
У 1991 році сумарні викиди підприємствами енергетики становили 2,5 мільйонів тонн. Якщо не зменшити вміст оксиду вуглецю в атмосфері, на землю чекає глобальне потепління клімату. Це призведе до підвищення рівня Світового Океану і затоплення значних площ землі.
Під час видобутку вугілля щорічний обсяг твердих відходів досягає 1-3 млрд. м3, рідких – 3 млрд. м3. З останніми в природні водойми скидаються 180 т домішок.
Великі ТЕС використовують мільйони тонн вугілля щорічно. Україна за “кількістю “технічного бруду” на душу населення , навіть не враховуючи наслідків Чорнобильської катастрофи, посідає перше місце в Європі. Зони екологічної біди займають 15 % території держави. Забруднені такі області , як Київська , Житомирська , Рівненська , Чернігівська , Вінницька , Черкаська , та інші. Потрапили радіонукліди і в Дніпро -- основне джерело питної води для 35 млн жителів країни.
Екологічні чинники в розвитку ядерної енергетики завжди повинні бути на першому місці , інакше не буде для кого виробляти електроенергію.
Для зменшення викидів в атмосферу шкідливих речовин необхідно дотримуватись таких заходів:
економити теплоенергію ;
збільшувати частку природного газу на ТЕС за рахунок зменшення його перевитрат у металургії та інших галузях господарства;
підвищувати ефективність використання різних видів палива;
впродовужувати ефективні і економічно виправдані очисні пристрої;
удосконалювати структуру промисловості.
Загалом економічний вплив електростанції такий:
Забруднюють атмосферу;
Виникає слабке радіоактивне забруднення;
Забруднюють шлаками і золою грунти;
Вилучаються землі під кар’єри;
Відбувається відчуження земель під лінії електропередач;
Виникають шуми і вібрації;
Затоплюються великі площі земель;
Утворюються болота, та антисанітарні водосховища;
Відбувається відчуження великих площ земель під будівництво АЕС та сховищ для ядерного пального;
ЛЕП утворюють електричні та магнітні поля.
Негативного екологічного впливу завдає Україні гідроенергетика. Будівництво гідровузлів на Дніпрі призвело до затоплення великих площ . Водосховища підвищили рівень навколишніх грунтових вод , стали причиною інтенсивного руйнування крутих берегів.
Номера вопросов к 21-25 билетам: