32. Роль механічного руху населення у змінах розміщення виробництва

а) Міграція – зміна місця перебування на певний час. Міграції поділяють: за територіальним охватом, мотивами та тривалістю.

б) За територіальним принципом міграції бувають:

- міжконтинентальні – коли люди переїжджають з одного континенту на інший. Наприклад, це освоєння Нового Світу Старим, освоєння Англією Нової Зеландії і Австралії, переселення вихідців з західної України у Канаду, Аргентину. Зараз теж з України є певна міграція до Канади, Нової Зеландії.

- в середині континенту – освоєння європейцями Північної Америки почалося з Атлантичного узбережжя, а закінчилося – на Тихоокеанському та в Алясці. Монголо-татарська навала приходила на Древню Русь з Азії, туди ж через кілька років з награбованим поверталася. Угри – прадавні засновники сучасної Угорщини - колись жили за Уралом, а потім рушили на захід в пошуках місця перебування.

- в межах однієї країни – в бувшому Радянському Союзі переселення українців йшло в Західну Сибір для освоєння нафтогазових родовищ і зараз там налічується понад 650 тисяч українців. В період освоєння казахської цілини, будівництва БАМу, заселення Далекого Сходу працездатне населення з України виїжджало на заробітки і оселялося там назавжди. Тепер в Росії мешкає майже 5 мільйонів українців. В межах України відселення йшло з Чорнобильської зони, на заробітки люди їдуть у великі міста з Західної України.

в)Мотиви міграції бувають:

- економічні, коли люди тимчасово чи назавжди змінюють місце перебування. Це можуть бути поїздки на заробітки з України до Росіїї, Східної чи Західної Європи. Мексиканці приїжджають до південних штатів США під час збирання полуниці чи цукрової тростини. В країнах Західної Європи мешкають сотні тисяч турків, арабів, вихідців із Східної Європи, які тут використовуються на низкооплачувальних та важких видах робіт. Студенти з України та інших європейських країн виїжджають до Англії чи Греції під час збору полуниці або цитрусових. Приблизно півтора мільйони українців знаходяться постійно в Росії на заробітках. В основному – в прикордонних регіонах.

- політичні, коли міграція може бути примусовою чи добровільною. Під час Другої Світової війни люди покидали окуповані території і оселялися в інших країнах чи місцях. Під час сучасних військових конфліктів це теж має місце: чеченці оселяються в Грузії і навіть в Одесі, іракці під час бойових дій із повали Саддама Хусейна шукали порятунок у Сирії, афганці – у Пакистані. Примусово країну можуть покидати опозиціонери, дисиденти та інші інакше мислячі люди. Після Жовтевої революції Росію покидали дворяни, білогвардійці; під час правління Гітлера Германію покидали вчені, євреї, банкіри.

- релігійні, коли люди змінюють місце перебування через релігійні неузгодження. В Росії після розколу православної церкви, з’явилися старовіри, які пішли в ліси, побудували скити і там продовжували виховувати своїх дітей в справжній вірі в Бога. Серед різних релігій є массові переміщення віруючих до певних релігійних святинь у певні дати. Під час рамадану – мусульманського свята – правовірні мусульмани відвідують Мекку та Медину, перед Пасхою православні їдуть в Ієрусалім, йдуть на Голгофу чи відвідують Софієвську церкву у Києві.

- екологічні, коли люди вимушені переселятися тимчасово чи назавжди через екологічні проблеми. Один з прикладів – відселення з 30-ти кілометрової Чорнобильської зони у 1986 році. Такі ж відселення мали місце на Уралі після вибуху на заводі, який виробляв ядерну зброю; в Індіі в місті Бхопал, де спричинилася аварія на хімічному комбінаті; в США після аварії на атомній електростанції в Род-Айленді.

- інтелектуальні („витікання мозків”), коли представники еліти даної країни виїжджають в іншу країну на роботу.