Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
реферат віш мат.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
47.44 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра математичних методів

аналіза економіки

РЕФЕРАТ

Функції попиту. Граничні функції попиту

Виконала:

студентка 12 групи КЕФ

Козиренко Олена Вадимівна

Перевірив:

доц. Клименко С.С.

Одеса – 2012

План

1.Вступ

2.Функції попиту

3.Граничні функції попиту

4.Висновок

5.Список літератури

Вступ

Попит - це платоспроможна потреба потенційних покупців, що виникає при наявності у них вільних коштів і бажання задовольнити свої потреби і запити придбанням даного конкретного товару або послуги.

Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Вперше термін «попит» використав Джеймс Денем-Стюарт у своїй праці «Принципи політичної економії», що була опублікована у 1767 році. Цей термін також був застосований такими видатними економістами-класиками як Адам Сміт та Давид Рікардо у своїх працях «Причини багатства народів» та «Принципи політичної економії та оподаткування», відповідно. В 1870-тих роках модель істотно розвинув та популяризував Альфред Маршалл в своїй праці «Принципи економіки».

Функції попиту

Розглянемо спочатку якісну сторону попиту. Очевидно, що попит самим тісним чином зв’язаний з потребами людей. Однак далеко не всяка потреба може бути і дійсно буває врахована ринком. Для цього вона повинна стати платоспроможною потребою. Іншими словами, попит даного споживача характеризується не стільки тим, що він хотів би придбати, скільки тим, що він насправді здатний купити у даній ситуації. Часто кажуть, що попит визначається максимальними можливостями покупця чи його максимальною готовністю заплатити за даний товар. Разом з тим у любого явища є і кількісна сторона. І саме у відношенні кількісних характеристик попиту у нашій свідомості існує багато помилкових уявлень.

Перш за все далеко не завжди усвідомлюються ті конкретні обмеження, при яких взагалі має рацію говорити про величину попиту. А величина (чи обсяг) попиту визначається саме тією максимальною кількістю даного блага, яке можна придбати даний покупець (покупці) за даний період часу при даних умовах. У цьому визначенні важливі обидва уточнення. По-перше, обсяг попиту – це потік, що протікає у часі. Тому завжди треба чітко визначати, до якого періоду часу відноситься дана величина попиту. По-друге, умови, при яких формується даний обсяг попиту, надзвичайно важливі, так як саме вони характеризують те середовище, у якому знаходиться наш споживач, що приймає рішення про покупку. Спробуємо виділити у цьому середовищі головні фактори, що впливають на вибір покупця:

  • ціна даного товару (Р);

  • ціни товарів, що заміняють даний у споживанні, чи товарів-субститутів ((Ps1,…, Psn);

  • ціни товарів, що доповнюють дане благо у споживанні, чи комплементарних благ (Pc1,…, Pcm);

  • доход споживача, що виділяється ним для покупки даного товару, чим вони вищі, тим вище попит на даний товар (Y);

  • смаки і надання переваги споживача, чим вони мінливіший, тим більша ймовірність коливання попиту(Z);

  • об’єктивні, природні (зовнішні) умови споживання (N);

  • очікування споживачів: якщо вони чекають підвищення цін, наприклад при високій інфляції, попит може зростати, при очікуванні зниження цін, попит може падати (Е).

  • - рівень сервісу: уважні Продавці, гарантії тощо ведуть до підвищення попиту.

  • Потреби безмежні, і багато хто з них не насичені, але ресурси споживачів обмежені і їм доводиться з усіх наявних на ринку товарів вибирати той, який принесе їм необхідну корисність.

  • Наявність на ринку товарів, відповідних попиту, сприяє виникненню обміну та споживання. Завдання маркетингу в цій ситуації полягає в тому, щоб збирати і надавати інформацію, яка супроводжувалася б аналізом і оцінкою бажань і переваг відповідних груп споживачів, які виявили б за певних умов бажання купити даний товар.

Від словесної моделі, що описує сукупність факторів, що впливають на обсяг попиту, ми, виконуючи дані ним позначення, можемо тепер перейти до аналітичної. Функцією попиту називається залежність величини попиту від відповідних вказаним факторам величин:

QD = f(P, Ps1, …, Psn, Pc1, …, Pcm, Y, Z, N, E).

Функція попиту. Що взята у такому узагальненому виді, дозволяє описати залежність між вказаними перемінними навіть у тому випадку, коли точне кількісне співвідношення між ними невідоме. Наприклад, знаючи, що при підвищенні ціни на хліб з 2500 до 3000 обсяг попиту на нього зменшується, ми можемо не знати, на скільки саме він зменшиться, але ми можемо виразити залежність між ними у загальній функціональній формі:

при Р↓QD↑.

Звичайно, ми могли б і розширити даний список факторів, що впливають на попит (детермінант попиту). Однак і приведеної сукупності достатньо, щоб приректи практика на довгі спостереження і обчислення. Тому частіше за все поступають зворотним чином: скорочують число факторів, що беруться до уваги, до необхідного мінімуму. Фактично це означає, що решта факторів вважаються незмінними. У крайньому випадку одержують залежність обсягу попиту від ціни даного товару:

QD = f(P).

При всій безлічі визначаємих таким чином конкретних функцій попиту їх поєднує одна загальна властивість: з ростом ціни (і, звичайно, при решті рівних умовах, тобто коли значення всіх факторів, зазначених вище, не міняються) кількість товару, який здатний купити споживач, скорочується (точніше, не зростає). Саме ця емпірично виведена залежність і є законом попиту. Відповідно крива попиту, що виражає її на графіку має тому негативний ухил.

Разом з тим взаємозв’язок ціни і покупної кількості можна розглядати і у зворотному напрямку. У цьому випадку та ж сама крива попиту на тому ж самому графіку буде показувати, яку саме максимальну ціну готовий заплатити даний споживач за кожну дану кількість товару.

ВИДИ ПОПИТУ:

1. Негативний попит - велика частина населення недолюблює товар і згодна навіть на певні витрати, аби уникнути його. У людей негативний попит на щеплення, стоматологічні процедури, операції на жовчному міхурі. У роботодавців відчувається негативний попит на наймання колишніх ув'язнених і алкоголіків.

2. Відсутність попиту (нульовий попит) - цільові споживачі можуть бути не зацікавленими в товарі або байдужими до нього. Так, фермери можуть не зацікавитися новим агротехнічним прийомом, а студенти коледжу - вивченням іноземної мови.

3. Прихований попит (потенційний). Багато споживачів можуть мати сильне бажання, яке неможливо задовольнити за допомогою наявних на ринку товарів чи послуг. Існує великий прихований попит на нешкідливі сигарети, безпечні житлові мікрорайони і більш економічні автомобілі.

4. Падаючий попит. Рано чи пізно будь-яка організація зіткнеться з падінням попиту на один або кілька своїх товарів. Знижується відвідуваність церков, падає число охочих поступати в приватні коледжі.

5. Нерегулярний попит (коливний) - збут коливається на сезонній , щоденній і навіть погодинній основі, що викликає проблеми недовантаження і перевантаження. Велика частина громадського транспорту не завантажена під час денного затишшя і не справляється з перевезеннями в години пік. По буднях в музеях мало відвідувачів, зате у вихідні дні зали переповнені.

6. Повноцінний попит - коли організація задоволена своїм торговим оборотом.

7. Надмірний попит - рівень попиту вище, ніж підприємства можуть або хочуть задовольнити.

8. Нераціональний попит (ірраціональний) - протидію попиту на товари , шкідливі для здоров'я, вимагає цілеспрямованих зусиль. Проводяться кампанії проти поширення сигарет, спиртних напоїв, наркотичних засобів, вогнепальної зброї.

У своєму рефераті я розглядаю як змінюесться попит, між двома видами продукції.

Припустимо два види продукції продаються за цінами  і відповідно на ринку вумовах конкуренції серед фіксованого числа споживачів з відомимpи смаками і доходами. Тоді попит на кожен вид продукції залежить від цін на обидва видипродукції. Нехай  = f( , ) і = g( , ) - функції попиту на 1-й і 2-й вид продукції відповідно. Графік кожної з них являє собою так звану поверхню попиту

Задача

Задані функції попиту на 2 товара

= 50 - 5 - 2

= 100 - 3 - 8

Знайти такі ціни, прия яких попит на обидва товара будуть однаковими.

Математична модель

Знайти і при яких =

Розвязок.

Вважаючи, що = , прирівняємо ці дві функції і розв’яжемо їх, отримаємо:

50 - 5 - 2 = 100 - 3 - 8

-2 = -6 + 50

= 3 – 25

Відповідь: будь-яка пара цін, що задовольняє умову = 3 – 25( ). Наприклад, = 5 і = 10, = 9. Звичайно, таких пар нескінченна кількість.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]