Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна кібернетика.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
3.36 Mб
Скачать

3. Характеристика автоматизованих інформаційних систем менеджменту банківської діяльності

Для банківської установи характерними є зв’язки із зовнішнім середовищем – клієнтами, фірмами, відділеннями, обмінними пунктами, іншими банками в системі електронних платежів, робота у співтоваристві всесвітніх інтербанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT). Оскільки під час виконання операцій банк має справу з грошовими коштами, ставляться жорсткі вимоги до інформаційної безпеки АІС.

АІС повинна мати високий ступінь адаптивності. Це пов’язано з не сформованістю банківської системи країни, з недосокнальстю законодавчої бази, нестабільністю економіки.

В АІС мають бути передбачені одночасний супровід БД, що зберігають результати поточного та попереднього операційних днів, та організація довготривалих архівів. Крім того, має здійснюватися блокування введення даних платіжних документів, що приводять до дебітового сальдо.

АІС має бути орієнтована на автоматизацію управління банківської діяльності, а не на автоматизоване оброблення ФКІ.

АІС управління банківською діяльністю – це інтегрована банківська ІС із телекомунікаційним зв’язком із зовнішнім світом, що забезпечує ведення бухгалтерських та операційних систем багатовалютної та багатофілійної роботи банків будь-якого типу в реальному масштабі часу. Режим реального часу передбачає в міру завершення збирання інформації негайне її оброблення та використання здобутих результатів в управлінні. АІС має обробляти широкий спектр рахунків: міжбанківських, розрахункових, позикових, депозитних, поточних, інвестиційних, акціонерів банку та виконувати великий набір операцій з документами, касових, валютних, кредитний та ін.

4. Основні критерії прийняття рішень в умовах ризику

В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні визначення поняття ризику. Найбільш послідовним серед них є твердження, згідно з яким ризик у своїй першооснові є невизначеністю. В умовах невизначеності кінцевий результат можна

передбачити лише наближено, узявши одне з потенційно можливих значень. Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям реальних явищ. Поняття ризику, на противагу поняттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення. Отже, потрібний перехід від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу — оцінити непевність (випадковість) кількісними методами, надавши їй реальних числових значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність, яку можна оцінити кількісно.

В більшості випадків для прийняття управлінських рішень використовується неповна і неточна інформація, яка і утворює ситуацію невизначеності. Для обґрунтування рішень в умовах невизначеності використовують методи теорії статистичних рішень (ігри з природою), які мають такі критерії.

1. Критерій песимізму (критерій Уолда). Згідно критерію песимізму для кожної стратегії існує найгірший з можливих результатів. Вибирається при цьому така стратегія, яка забезпечує найкращий з найгірших результатів, тобто забезпечує максимальний з можливих мінімальних результатів. Критерій песимізму у математично формалізованому виді можна представити так: max (min Rij ).

2. Критерій оптимізму. У відповідності до цього критерію, для кожної стратегії є найкращий з можливих результатів. За допомогою критерію оптимізму вибирається стратегія, яка забезпечує максимальний результат з числа максимально можливих: max (max Rij ).

3. Критерій коефіцієнта оптимізму (критерій Гурвіца). В реальності, особа яка приймає рішення, не є абсолютним песимістом або абсолютним оптимістом. Звичайно вона знаходиться десь поміж цими крайніми позиціями. У відповідності до таких передбачень і використовується критерій коефіцієнта оптимізму. Для математичної формалізації коефіцієнта оптимізму до його формули вводиться коефіцієнт , який характеризує (у долях одиниці) ступінь відчуття особою, яка приймає рішення, що вона є оптимістом. Вибирається при цьому стратегія, яка забезпечує: max[ (max Rij ) + (1- )(min Rij)].

4. Критерій Лапласа. За допомогою трьох попередніх критеріїв стратегія обиралася, виходячи з оцінки результатів станів природи і практично не враховувалися ймовірності виникнення таких станів. Критерій Лапласа передбачає розрахунки очікуваних ефектів від реалізації кожної стратегії, тобто суми можливих результатів виникнення кожного стану природи зважених на ймовірності появи кожного з них. Вибирається при цьому стратегія, яка забезпечує максимальний очікуваний ефект:

n

max ( Rij * Pj ),

j= 1

де Pj – імовірність виникнення j-го стану природи (у долях одиниці).

5. Критерій жалю (критерій Севіджа). Використання цього критерію передбачає, що особа, яка приймає рішення, має мінімізувати свої втрати при виборі стратегії. Іншими словами вона мінімізує свою потенційну помилку при виборі неправильного рішення. Використання критерію жалю передбачає:

побудову матриці втрат. Втрати (bij) при цьому розраховуються окремо для кожної стратегії за формулою: bij = max Rij - min Rij;

вибір кращої стратегії за формулою: min (max bij ).

  1. 5. х=(x1, x2)

  2. q=F(x)=10x10.25*x20.25

  3. w=(0.3, 0.5)

  4. p=2

  5. x1≤ ½x2

D (x)=p*q-(w1x1+w2x2) => max

x1≤ ½x2

  1. x1=0, x2=0, не можливо не справджується нерівність x1≤ ½x2

2 ) x1=0, x2≠0

-0,3-α=0

-0,5+0,5α=0

0,5 x2=0

x2=0 не можливо, бо x2≠0

3) x1≠0, x2=0

-0,3-α=0

-0,5+0,5α=0

- x1=0

x2=0 не можливо, бо x1≠0

4) x1≠0, x2≠0

Можливо при α=0.

6.

A\B

B1

B2

B3

A1

4

5

3

3

A2

6

7

4

4

A3

5

3

2

2

6

7

4

- верхня ціна гри

- нижня ціна гри

Існує оптимальний розв’язок гри

- сідлова точка

Білет №30