5. Розвязок

1. . х=(x₁, x₂)

2. q=F(x)=10x₁^0.25*x₂^0.25

3. w=(0.3, 0.5)

4. p=2

5. x₁≤ ½x₂

D (x)=p*q-(w₁x₁+w₂x₂) => max

x₁≤ ½x₂

1. x₁=0, x₂=0, не можливо не справджується нерівність x₁≤ ½x₂

A\B	B1	B2	B3
A1	4	5	3	3
A2	6	7	4	4
A3	5	3	2	2
	6	7	4

2 ) x₁=0, x₂≠0

-0,3-α=0

-0,5+0,5α=0

0,5 x₂=0

x₂=0 не можливо, бо x₂≠0

3) x₁≠0, x₂=0

-0,3-α=0

-0,5+0,5α=0

- x₁=0

x₂=0 не можливо, бо x₁≠0

4) x₁≠0, x₂≠0

Можливо при α=0.

6.

- верхня ціна гри

- нижня ціна гри

Існує оптимальний розв’язок гри

- сідлова точка

Білет №10

1. Поняття невизначеності та її врахування в ігрових задачах прийняття рішень

2. Поняття та види виробничої функції

Виробнича функція-функція яка зв’язує кількість продукту , що виробляється з кількістю ресурсів,що витрачається на продукт. Мета розбудови виробничих функцій - проаналізувати і визначити аналітичну залежність у кількісних вимірах між використовуваними ресурсами та обсягами продукції.

Широко використовується табличний спосіб представлен­ня ВФ з одним, двома або трьома входами в залежності від кількості змінних, використовуваних для побудови функціїю..

Види виробничої ф-ції

1.Лінійна в.ф.- стале в-во F(x)=a1x1+a2x2 Задовільняє всім 3-м аксіомам, але 1-ша аксіома непідсилена.МРі(х)=аі>0 відповідає аксіомі монотонності е(х)=1

2.В.Ф. моделі Леонтьева F(x)=min{x1/c1;x2/c2};х1,х2- к-сть в.ф., які витрачаються.с1,с2- к-сть кожного фактора, які потрібні для одиниці продукції

p p

3.В.Ф. аналізу технології в-ва.F(x)=Σ ajyjΣ aijyj≤xi

j=1 j=1 Vi=1,n

p-технології, yj-інтенсивність j-ї технології, aij-кількість фактору і, яке іде на 1-цю технології, aj-к-сть продукції, яку дає j-та технологія з інтенсивністю 1.

4.В.Ф.Кобба-Дугласа(із заміщення ф.в. в-ва) F(x)=b0x1^b1x2^b2

b0-визначає к-сть продукції

в1,в2-визначає швидкість росту(еластичність)

в-%-му відношенні при рості кожного з фактору

3.Структура автоматизованих інформаційних систем

Структура АІС — внутрішня організація системи при поділі її на частини, виявлення зв'язків між цими частинами.

Структуру АІС утворюють безліч елементів і відносин між ними. Найзагальнішим поділом АІС є виділення в ній функціональної та забезпечувальної частин.

Функціональна частина АІС фактично є моделлю системи управління конкретним об'єктом. Вона розбивається на функціональні підсистеми.

Функціональна підсистема — це частина АІС, виділе­на за спільністю функціональних ознак управління.

Функціональна ознака декомпозицй АІС визначає при­значення підсистеми, тобто для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, задачі та функції виконує.

Залежно від складності об'єкта кількість функціо­нальних підсистем становить 10—20 найменувань і біль­ше.

Специфічні особливості кожної конкретної підсистеми певного об'єкта відображаються у функціональних зада­чах, для автоматизації яких призначена підсистема.

Підрозділи, які здійснюють управління, — відділ ма­теріально-технічного постачання і відділ зовнішньої ком­плектації та кооперації. Мета функціонування підсистеми визначає склад задач, що розв'язуються. Кожна задача характеризується змістом, функцією управління, в рамках якої вона розв'язується, ресурсом, який вона відображує, періодом часу, за який відбива­ється споживання ресурсу, взаємодією з іншими функ­ціональними задачами, здійснюваною на інформаційній основі.

Кожній функціональній підсистемі АІС властива своя внутрішня структура. Організаційно кожна підсис­тема складається з сукупності АРМів управлінського персоналу, на яких розв'язуються комплекси задач. Між функціональними підсистемами встановлюються відпо­відні інформаційні відносини — інформаційні зв'язки.

Модульна побудова АІС передбачає безліч різних типів архітектурних рішень у межах єдиного комплексу. За допомогою принципу модульності вирішується проблема розподілу задач між учасниками процесу управ­ління, оскільки деякі задачі можуть бути повністю розв'язані на одному робочому місці, а інші для цього по­требують участі багатьох управлінських працівників.

У різних АІС як модуль можуть розглядатися ком­плекси задач, АРМи або функціональна підсистема.

Функціональна структура АІС є домінуючою. Серед функціональних підсистем можна виділити: управління маркетинговою діяльністю (УМД); автомати­зовану систему наукових досліджень (АСНД); управління технічною підготовкою виробництва (УТПВ); техніко-економічне планування (ТЕПл); оперативне управління ос­новним виробництвом (ОУОВ); УМТП; управління реалі­зацією та збутом (УРЗ); БО; управління кадрами (УК); аналіз фінансово-господарської діяльності (АФГД).

Забезпечувальна частина АІС охоплює інформаційне, програмне, технічне, організаційне забезпечення.Спеціальне математичне забезпечення включає пакети прикладних програм, що здійснюють організацію й обробку даних з метою реалізації необхідних функцій управління в рамках певних економіко-математичних та організаційних моделей.