7. Місце людини в біосфері та її проблеми.

Виживання людства -найважливіша глобальна проблема.

Людина –

• Є біологічним об’єктом.

• Є живою істотою, що займає певне місце в системі біогенного кругообігу речовин.

• Всіма своїми життєвими функціями людина пов'язана з природним середовищем і повністю залежить від його цілісності та безперервного функціонування. Їй необхідне: харчування, обмін речовин, дихання.

Людина - не просто жива істота, що живе в суспільстві Сучасне суспільство - це дуже складна соціальна система. Своєю діяльністю суспільство порушує систему природного кругообігу, розбалансовує регенераційні функції біосфери. Людина при взаємодії з навколишнім середовищем реагує індивідуально за допомогою фізіологічних реакцій за рахунок яких організм може адаптуватися, акліматизуватися, виробити імунітет. Але у випадках, коли в людському організмі не вистачає включених захисних механізмів, виникає картина стресових реакцій, що переростають у захворювання.

Між здоров"ям людини і середовищем її існування - прямий зв"язок. Здоров"я людини залежить від здоров"я біосфери.Осмислення цього сформувало нову дисципліну - екологію людини,(екологію біологічного виду).

Екологія людини розглядає людський організм і середовище його існування в єдності, як цілісну систему.

Об’єктом вивчення екології людини є система «людина – навколишнє середовище» на рівні організму та популяції.

Сучасна людина постійно змінює навколишнє середовище і навіть може виробити певну витривалість до його забруднення. З точки зору фізіології і біології такі пристосовані реакції сприятливі для організму. Але насправді вона може оптимально функціонувати в мікрооточенні, в якому еволюціонувала.

Людина може жити без пахощів квітів, без співу птахів, без споглядання природи та інших біологічних стимулів. Фактори, які на неї впливали в процесі біологічної і розумової еволюції, можуть не мати явно шкідливого впливу на її зовнішність або здатність працювати. Та в кінцевому підсумку вони все ж збіднюють життя, сприяють втраті якостей, які характеризують людську природу, ослаблюють фізичний і розумовий стан людини.

Масовий виїзд людей за місто або на пляж у вихідні, сентиментальна прихильність до домашніх тварин або навіть рослин свідчить про те, що в людині продовжують існувати біологічні й емоційні вимоги, які розвинулись у період її еволюції і які вона не може перебороти.

Минуть роки, населення Землі різко збільшиться. Запас природних ресурсів може стати критичним. Однак розумне їх використання, а не експлуатація буде джерелом життя людини. Оскільки населення світу зростає і зростатиме, топографічна обмеженість Землі і виснаження її природних ресурсів неминуче вимагатимуть, щоб її економіка грунтувалась на міцних екологічних принципах. В обмеженому просторі не може бути безконечним приріст населення.

Стабілізація чисельності населення - одна з найважливіших умов стабілізації економічного та екологічного розвитку

(На сьогодні 7 міліардів, до 2020 може бути 9-10).

Екологічна єдність території - це її здатність прогодувати певну кількість видів із збереженням можливостей самовідновлення, нормального функціонування і саморегулювання екосистем