26. Міжнародне співробітництво в галузі збереження й відновлення довкілля та забезпечення стійкого розвитку людства.

Варто запам'ятати слова римського мислителя Л.Сенеки, сказані ще в 1 ст. н.е.: "Жити щасливо і жити в злагоді з природою - одне й те саме".

Для створення сприятливих умов для майбутнього процвітання необхідно налагодити відносини партнерства між всіма країнами світу, а також додержуватися міжнародних правил, угод, законів, що регламентуватимуть діяльність людей у XXI ст.

Це не можна зробити самостійно ізольовано від інших країн. Зусилля всіх країн повинні координуватись на основі прийнятих міжнародних угод про охорону біосфери і системи майбутнього розвитку через відповідні міжнародні організації ООН та її структурні елементи.

У XXI ст. людина повинна жити з новою філософією життя - екологічною, згідно з якою вона є часткою єдиної людської родини, планетарного братства з новою екологічною етикою, що базується на шануванні всіх живих істот на Землі.

27. Міжнародні екологічні організації, угоди.

Протягом останніх сорока років під егідою ООН було створено десятки органів, центрів, програм та конвенцій з охорони довкілля:

• Міжнародна програма МАБ ("Людина і біосфера 1970 р.)

• ЮНЕП (Програма міжнародного співробітницт ва з проблем природного середовища); 1972 р.

• ВОЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я);

• МКОСР (Міжнародна комісія з охорони довкілля і розвитку);

• ЕФОС (Глобальний фонд навколишнього середовища з 1990 р);

• АМО Всесвітня метеорологічна організація.

• Конвенція ООН з морського права (Хартія морів)

• Охорона природного середовища під час освоєння ресурсів морського дна поза зонами національної юрисдикції

• Міжнародна організація «Римський клуб» 1968р. Входить 80 відомих вчених світу.

Так, у 1970 році незалежна міжнародна організація ГРІНПІС ("Зелений світ"), девіз - "Діючи локально - мисли глобально!"

На початку 90-х років в Італії була екологічна організація "Довкілля" по оздоровленню дітей Чорнобильської катастрофи. У 1991 році почала виконуватися програма "Зелених" в Австралії - "Мільярд дерев"

Активізували свою діяльність і правоохоронні організації України — Товариство охорони природи, асоціація "Зелений світ", спілка "Чорнобиль" та ін.

Сприяють екологічній освіті й поширенню серед населення екологічної інформації нові "зелені" газети та часописи: "Зеленим світ", "Екологія і здоров'я", "Вісник Чорнобиля", "Ойкумена", "Екологічні дзвони", "Рідна природа" та ін.

28. Стратегія і тактика виживання людства.

У глобальному масштабі зусиль для нейтралізації і ліквідації проблемних питань найголовнішими завданнями людської діяльності мають бути такі:

• Здійснення конверсії свідомості й моралі

• Контроль за зростанням народонаселення

• Відновлення природних ресурсів

• Розширення заповідних територій

• Збереження біорізноманіття

• Впровадження ресурсозберігаючих технологій

• Здійснення самообмежень

Усе це має сприяти гармонізації стосунків суспільства і природи і дати змогу забезпечити стійкий розвиток в майбутньому столітті. Для цього потрібно дотримуватись ряду принципів:

• використовувати такі ресурси і таку їх кількість в кожному конкретному регіоні, яку може цей регіон самостійно постійно відновлювати завдяки природним процесам;

• система управління стабільністю природних процесів повинна орієнтуватись на всі елементи і процеси довкілля, оскільки вони нерозривно пов'язані між собою;

• економічні фактори не повиннідомінувати над екологічними, і має бути досягнутий розумний баланс.

Останнім часом активно розгортається процес екологічної освіти населення в усьому світі, прийнято ряд важливих міжнародних угод щодо охорони довкілля.

Найважливішим документом є прийняття представниками 179 країн світу на найвищому міжнародному екологічному форумі у Ріо-де-Жанейро, 1992 "Програми дій людства у XXI ст." На цьому форумі прийнято великий пакет історичних документів, у яких висвітлені шляхи міжнародного співробітництва у наступному столітті, спрямовані на гармонійне досягнення високої якості навколишнього середовища і високого рівня життя населення планети Земля.

На межі XX - поч. ХХІ ст. наднеобхідна зміна психології людства, перехід до життя за правилами нової моралі, екологічної філософії життя, які можуть допомогти людству, об'єднавши зусилля, колективний розум і технічну потужність, вийти з екологічної кризи, в якій воно опинилося.

В узагальненому вигляді вони найчіткіше представлені відомим американським вченим - екологом Д.Чірасом (1992 р.) Серед етичних принципів він виділив три головні:

• Людство має обмежені запаси природних ресурсів, які слід розподіляти між усіма живими істотами ("не все - тільки для нас")

• Людство є часткою довкілля та суб'єктом, на який поширюються всі закони природи. Ми не маємо права нехтувати її законами, бо це призведе до загибелі цивілізації.

• Людство не повинно керувати природою, воно має навчитися кооперуватися з її силами для гармонійного співіснування.

Четвертий принцип полягає в тому, що людство є не лише часткою біосфери, а й космосу, могутні сили якого також впливають на нашу психіку та діяльність. Тому ці сили, процеси та закони необхідно вивчати й враховувати в організації своїх відносин з довкіллям.

Головними еколого-економічними принципами є:

• Консервація, збереження ресурсів і енергії, розумне самообме ження в усіх сферах

• Рециклічність - багаторазове використання матеріалів у виробництві.

• Відновлення ресурсів

• Стабілізація та зниження рівня забруднень усіх видів, впровадження нових технологій

Всесвітньо відомі вчені - екологи, політичні та релігійні діячі: Д.Медоуз, М.Мойсеєв, Д.Чірас, А.Гор. Далай-ІІама, Папа Римський Іоан-Павло II та ін наголошували, що основними принципами сучасної і майбутньої політики мають стати:

• розумне самообмеження і самодисципліна

• взаєморозуміння, взаємоповага і взаємодопомога

• висока моральність і культура

• висока екологічна освіта.