2. Правопис частки не з іменниками, прикметниками.

Іменник – це самостійна частина мови, яка означає підмет і відповідає на питання хто?, що?

Іменник з часткою не може вживатися, як разом, так і окремо:

Разом, коли:

іменник без не не вживається:

ненависть, нежить

іменник можна замінити синонімом без частки не:

неволя (рабство), небилиця (вигадка)

частка не в складі префікса недо-:

недоїдок, недостача

Окремо, коли:

іменники зіставляються або протиставляються за допомогою сполучника а:

не друг, а ворог

між часткою не і іменником можна вставити є:

сіно не солома

Прикметник – це самостійна частина мови, яка вказує на ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який?, чий?

Прикметник з часткою не може вживатися разом і окремо:

Разом, коли:

прикметник без не не вживається:

ненависний, негайний

Окремо, коли:

прикметник має при собі пояснююче слово:

Далеко не досконалий твір.

між прикметником і часткою не можна вставити є:

цей будинок не старий. Але: цей будинок нестарий (тобто відносно недавно збудований).

Білет № 16

1. Будова слова. Способи творення слів.

Частина слова:

корінь – це спільна частина споріднених слів, яка виражає основне лексичне значення:

хліб, хлібниця, хлібний

В корені може відбуватися чергування:

воля – вільний

префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:

робити – заробити, кращий – найкращий

Словотворчі префікси змінюють лексичне значення слова.

Формотворчі префікси служать для утворення нових слів чи інших граматичних форм:

суфікс – це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:

година – годинник

закінчення – це змінна частина слова, яка знаходиться в кінці слова, вказуючи на відношення до інших слів у словосполученнях чи реченнях:

долина, долини, долиною

основа – це частина слова без закінчення:

вода, ліс, дуб

Похідна основа – це така основа, яка складається з префікса, кореня і суфікса: незаперечний.

Непохідна основа – складається тільки з кореня.

Твірна основа – це така основа, від якої утворюються нові слова:

Способи творення слів:

І. Морфологічний:

суфіксальний – утворення нових слів за допомогою суфікса.

префіксальний – утворення нових слів за допомогою префікса.

суфіксально–префіксальний – утворення нових слів за допомогою суфікса і префікса.

безафіксний – утворення нових слів від твірної основи без додавання суфікса і префікса.

основоскладання – це такий спосіб творення слів, при якому дві або більше основ утворюють одне слово.

ІІ. Неморфологічний:

утворення нового слова, через набуття ним нового значення.

утворення нового слова через злиття цілого словосполучення:

добра ніч – добраніч, ні те ні се – нісенітниця

перехід однієї частини мови в іншу:

молодий, вчений.

2. Розділові знаки між групою підмета і присудка.

Між підметом і присудком може стояти або не стояти тире:

Тире ставиться, коли:

присудок виражений іменником або кількісним числівником у Н.в. і стоїть після підмета:

Київ – столиця України.

перед присудком стоять слова то, це, ось, значить:

Книга – це джерело знань.

хоч один із головних членів виражений іменником у Н.в., і другий – неозначеною формою дієслова:

Життя прожити – не поле перейти.

інтонаційно передається довготривала пауза:

Я – син країни рад.

Тире не ставиться, коли:

присудок виражений порівняльним зворотом:

Промені як вії сонячних очей.

між підметом і присудком стоїть заперечна частка не або сполучник:

Старість не радість.

між підметом і присудком стоїть прислівник:

Перше вересня завжди свято.

між підметом і присудком стоять вставні слова, речення або словосполучення:

Бук, як відомо, міцне дерево.

у фразеологічних зворотах:

Два чоботи пара.

Білет № 17