35. Політичний час в глобальному світі.

Хронополітика – це новий напрям теоретичної політології, галузь знання, пов'язаний з вивченням часового виміру політичної реальності.

В заг значення – знання про часовий вимір політичної реальності.

Уолліс ДЖ. Одним з перших використав термін «хронополітика»: хронополітика використовуеться для підкреслення зв’язку між політичною поведінкою індивідів та сприйняття ними політичного часу.

Ільїн: Хронополітика як часовий зріз темпоральності політичної реальності.

Хронополітика – це якісна зміна політичних систем

«Політична хроногеометрія»: перцептуальні аспекти часу, загальофвлософські підходи до проблем форми часу(прогресизм, фіналізм, циклізм)

«Хронополітична пауза» - час, коли політична система виробляє антикризові стратегії.

Цимбурський – хронополітика – визначення неоднорідності історичного часу його конюктури та тенденцій, з т. їх використання для постановки довгострокових політичних цілей.

Ласлет 4 типи змін (залежить від темпів) – швидкий(політ зміни) – сердній (економ, комунікаційні, технічні) – повільні (конституц., релігійні) – дуже повільні (нормативін зміни)

2 сфери знання про час і політику: 1) час політики 2) політика часу

Ядро хронополітики: - власне змінюваність політики, що відр. Від часу природних процесів. – масштабність змін у суч. Світі – ритми дослідження: розгляд хвиль політичних змін в межах форм політичних організацій. – темп політичного процесу, множинність форми політичної організації. – динамізм змін середовища.

Методологічні принципи хронополітики:

1) принцип розрізнення рівнів темпоральності: реального часу, ритмів, конюктур, що характерні функціонуванню певних політичних систем.

2) Принцип дискретності часу

Процеси в політиці:

лінійні (поступальні процеси, котрі стабільно проходять в бік збільшення)

і нелінійні: - процеси хвильового(циклічні) – процеси стадійної природи (війни) – вибухові процеси (сист. Війни, соціальні революції)

Циклічність: сукупність взаємоповязаних процесів, що утворюють завершене коло розвитку.

Лінійність: спрямованість до певної мети, це розвиток, шлях прогресу.

Кондратьєву своїй статті „Великі цикли кон’єктури” він окреслює наступні межі великих циклів(на прикладі війн):

1. Підвищувальна хвиля першого циклу з кінця 80-х — початку 90-х років XVIII ст. до періоду 1810 - 1817 рр. (майже повністю збігається з періодом наполеонівських війн).

2. Понижувальна хвиля першого циклу – з періоду 1810-1817 рр. до 1844-1851 рр.

3. Підвищувальна хвиля другого циклу з 1844 – 1851 рр. до 1870 - 1875 рр. (період загострення протиріч Віденської системи, Кримської війни 1853-1856 рр. та франко-прусської війни).

4. Понижувальна хвиля другого циклу - з 1870 – 1875 рр. до 1890 - 1896 рр.

5. Підвищувальна хвиля третього циклу – з періоду 1890 – 1896 рр. до 1914— 1920 рр.

6. Імовірна понижувальна хвиля третього циклу з періоду 1914— 1920 рр. до середини 1940-х рр.

7. Імовірна підвищувальна хвиля четвертого циклу з середини 1940-х рр. до кінця 1960-х рр. – початку 1970-х рр. .

8. Імовірна понижувальна хвиля четвертого циклу з початку 1970-х рр. до початку 1990-х рр.

9. Імовірна підвищувальна хвиля п’ятого циклу з початку 1990-х рр.

Концепції глобального часового розвитку: - циклічна(розвиток по циклам) – лінеарна (є початок певного етапу і є кінець) – коваріативна (історичний час має і початок і кінець, а проміжний етап:

а) доісторія – виникнення знарядь праці

б) стародавні культури

в) осьовий час

г) НТП – наш час

У часовому вимірі є цикли - коротко(2-5р) – середньо(10-30) – довгострокові(50-60р) – історичні супер цикли.

У просторовому аспекті – цикли регіону, цикли групи взаємопов’язаних країн, цикли континенту, глобальний цикл.

Яковець: 3 суперцикли: 1) період становлення суспільства (5тис. до н.е – сер. 5ст. до н.е)

2) період зрілості суспільства( сер 18ст – 2пол. 20ст)

3) постіндустріальна цивілізація (2 пол. 20 ст.)

Рівні сприйняття часу: 1) мікрорівень – осн. Одиницею є індивід, як він реагує на події.

2) мезорівень(рівень інституцій та організацій) – діє в межах одніє держави.

3) макрорівень – довгі цикли, що мають світовий харарактер.

Модельські: 1 цикл скл 100 – 120р. Світовий процс слід брати з 1000р до 300 р. існ. Еволюція глоб. С-ми, що складається з циклів(500р)

Етапи довгих хвиль:

1) Постановка проблеми: визначення питання, які потрібно вирішувати. 2) створення коаліцій 3) макро рішення або світові війни 4) виконання макрорішень(це апогей глобального політ. Лідерства)