- •1) Історія виникнення науки про глобальній світ
- •3) Поняття глобалізм, глобалістика, глобалізація
- •2) Рим. Клуб і основні напрямки його діяльності
- •6) Визначення предмету та методу політ. Гл.
- •4) Антиглобалізм, причини виникнення та сучасний стан.
- •5) Етапи становлення глобалістики як науки
- •7) Конц. Ноосфери Вернадського
- •8) Основні напрямки дослідження політичної глобалістики
- •10) Концепція „гуманістичного соціалізму”.
- •9) Концепція «меж зростання»
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л.Печчеї)
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б.Гаврилишин)
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л.Браун)
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (м.Мойсєєв)
- •15. Школа «мітозу біосфер» (д. Ален, м. Нельсон)
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані)
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн)
- •18. Концепція «глобальної спільноти» (м. Чешков)
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •53.Теорії миротворчості
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі
- •22. Китайська цивілізація
- •23.Ісламська цивілізація
- •25. Православно- слов"янська
- •26.Індійська цивілізація
- •27. Латиноамериканська цивілізація
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі
- •30. Американский образ жизни.
- •31. Методологічні принципи глобалістики.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •37. Концепції та типи глобалізації
- •38. Социально-экономические причины глобализации
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •40. Глобалізація та інформаційна революція
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •46. Культурно-історичний підхід : м. Данилевський,. А. Тойнбі, о. Шпенглер
- •47. З агроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49 Модельскі
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі
- •2 Аспекти:
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •52.Превентивна дипломатія.
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •59.Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
35. Політичний час в глобальному світі.
Хронополітика – це новий напрям теоретичної політології, галузь знання, пов'язаний з вивченням часового виміру політичної реальності.
В заг значення – знання про часовий вимір політичної реальності.
Уолліс ДЖ. Одним з перших використав термін «хронополітика»: хронополітика використовуеться для підкреслення зв’язку між політичною поведінкою індивідів та сприйняття ними політичного часу.
Ільїн: Хронополітика як часовий зріз темпоральності політичної реальності.
Хронополітика – це якісна зміна політичних систем
«Політична хроногеометрія»: перцептуальні аспекти часу, загальофвлософські підходи до проблем форми часу(прогресизм, фіналізм, циклізм)
«Хронополітична пауза» - час, коли політична система виробляє антикризові стратегії.
Цимбурський – хронополітика – визначення неоднорідності історичного часу його конюктури та тенденцій, з т. їх використання для постановки довгострокових політичних цілей.
Ласлет 4 типи змін (залежить від темпів) – швидкий(політ зміни) – сердній (економ, комунікаційні, технічні) – повільні (конституц., релігійні) – дуже повільні (нормативін зміни)
2 сфери знання про час і політику: 1) час політики 2) політика часу
Ядро хронополітики: - власне змінюваність політики, що відр. Від часу природних процесів. – масштабність змін у суч. Світі – ритми дослідження: розгляд хвиль політичних змін в межах форм політичних організацій. – темп політичного процесу, множинність форми політичної організації. – динамізм змін середовища.
Методологічні принципи хронополітики:
1) принцип розрізнення рівнів темпоральності: реального часу, ритмів, конюктур, що характерні функціонуванню певних політичних систем.
2) Принцип дискретності часу
Процеси в політиці:
лінійні (поступальні процеси, котрі стабільно проходять в бік збільшення)
і нелінійні: - процеси хвильового(циклічні) – процеси стадійної природи (війни) – вибухові процеси (сист. Війни, соціальні революції)
Циклічність: сукупність взаємоповязаних процесів, що утворюють завершене коло розвитку.
Лінійність: спрямованість до певної мети, це розвиток, шлях прогресу.
Кондратьєву своїй статті „Великі цикли кон’єктури” він окреслює наступні межі великих циклів(на прикладі війн):
1. Підвищувальна хвиля першого циклу з кінця 80-х — початку 90-х років XVIII ст. до періоду 1810 - 1817 рр. (майже повністю збігається з періодом наполеонівських війн).
2. Понижувальна хвиля першого циклу – з періоду 1810-1817 рр. до 1844-1851 рр.
3. Підвищувальна хвиля другого циклу з 1844 – 1851 рр. до 1870 - 1875 рр. (період загострення протиріч Віденської системи, Кримської війни 1853-1856 рр. та франко-прусської війни).
4. Понижувальна хвиля другого циклу - з 1870 – 1875 рр. до 1890 - 1896 рр.
5. Підвищувальна хвиля третього циклу – з періоду 1890 – 1896 рр. до 1914— 1920 рр.
6. Імовірна понижувальна хвиля третього циклу з періоду 1914— 1920 рр. до середини 1940-х рр.
7. Імовірна підвищувальна хвиля четвертого циклу з середини 1940-х рр. до кінця 1960-х рр. – початку 1970-х рр. .
8. Імовірна понижувальна хвиля четвертого циклу з початку 1970-х рр. до початку 1990-х рр.
9. Імовірна підвищувальна хвиля п’ятого циклу з початку 1990-х рр.
Концепції глобального часового розвитку: - циклічна(розвиток по циклам) – лінеарна (є початок певного етапу і є кінець) – коваріативна (історичний час має і початок і кінець, а проміжний етап:
а) доісторія – виникнення знарядь праці
б) стародавні культури
в) осьовий час
г) НТП – наш час
У часовому вимірі є цикли - коротко(2-5р) – середньо(10-30) – довгострокові(50-60р) – історичні супер цикли.
У просторовому аспекті – цикли регіону, цикли групи взаємопов’язаних країн, цикли континенту, глобальний цикл.
Яковець: 3 суперцикли: 1) період становлення суспільства (5тис. до н.е – сер. 5ст. до н.е)
2) період зрілості суспільства( сер 18ст – 2пол. 20ст)
3) постіндустріальна цивілізація (2 пол. 20 ст.)
Рівні сприйняття часу: 1) мікрорівень – осн. Одиницею є індивід, як він реагує на події.
2) мезорівень(рівень інституцій та організацій) – діє в межах одніє держави.
3) макрорівень – довгі цикли, що мають світовий харарактер.
Модельські: 1 цикл скл 100 – 120р. Світовий процс слід брати з 1000р до 300 р. існ. Еволюція глоб. С-ми, що складається з циклів(500р)
Етапи довгих хвиль:
1) Постановка проблеми: визначення питання, які потрібно вирішувати. 2) створення коаліцій 3) макро рішення або світові війни 4) виконання макрорішень(це апогей глобального політ. Лідерства)