Гонтар Олеся Віталіївна 2 група IV курс

Конспект лекцій з Сімейного права України

Тема: Загальні положення та історія розвитку сімейно-шлюбного законодавства України

1. Поняття сімейного права та його місце в правовій системі

2. Предмет правового регулювання сімейного права

3. Метод сімейного права

4. Принципи сімейного права

1. Розуміння терміну сімейного права:

• Як навчальна дисципліна – все, що вивчається в рамках лекційних та семінарських занять (тематичний курс)

• Як наука – система знань про об’єктивні властивості сімейного права, його понятійна термінологія, закономірності розвитку та інші явища

• Як галузь законодавства – сукупність нпа, які регулюють сімейні правовідносини

• Як галузь права – сукупність сімейно-правових норм, що регулюють однорідні відносини, які у сукупності нпа, які регулюють сімейні правовідносини

• Як галузь права – сукупність сімейно-правових норм, що регулюються однорідними відносинами, які у сукупності складають предмет сімейного права

(уклад життя сім’ї, способи та форми виховання дітей, особисте життя подружжя тощо).

Питання щодо місця СПУ в правовій системі є дискусійним. Історично можна виділити 3 основні підходи:

1. Сімейне право як підгалузь цивільного права – панував у дореволюційні часи, поширений і зараз у наукових колах; позиція – у сімейному праві превалює регулювання майнових відносин, а особисті немайнові відносини підлягають правовому регулюванню, оскільки вони пов’язані з майновими відносинами. Підтвердженням такого підходу є те, що в деяких країнах сімейне право є складовою цивільного кодексу (Італія, Франція, Іспанія);

2. Сімейне право як самостійна галузь права, яка є складовою публічного права одночасно; цей підхід характерний для радянських часів – тому що законодавчо визначалося лише державне регулювання сімейних відносин в рамках домовленості між учасниками сімейних правовідносин змінювати певні правило не дозволялося; всі правові норми мали лише імперативний характер;

3. Сімейне право як самостійна галузь права, яка є складовою приватного права одночасно; прихильники – для сімейного права характерні самостійні метод та предмет правового регулювання; СКУ є окремим кодифікованим актом, що характерно для інших країн (В’єтнам, Болгарія, Росія)

Для виділення галузі – самостійний характер предмету і методу галузі права

2. Предмет правового регулювання Сімейного права України

Предмет – сукупність суспільних відносин, що регулюються нормами сімейного права.

Особливості предмета правового регулювання предмета сімейного права:

1. Якщо порівнювати з ЦПУ – і в сімейному, і в цивільному праві регулюються і майнові, і особисті немайнові відносини, але в сімейному праві – вони мають особистий характер, у зв’язку з цим і майнові і особисто немайнові відносини не підлягають відчуженню та передачі іншим особам у сфері сімейного права;

2. Сімейні правовідносини виникають у зв’язку зі вступом до шлюбу, створенням сім’ї, спорідненістю, усиновленням, опікою та піклуванням, патронатом, а також народженням та вихованням дітей; ці відносини у своїй сукупності утворюють предмет сімейного права і надають йому ознаки самостійності порівняно з предметом цивільного права;

3. Суб’єктний склад – учасниками можуть виступати лише фізичні особи, тоді як для таких підгалузей ЦПУ зобов’язальне право, речове право суб’єктами даних правовідносин можуть виступати і фізичні та юридичні особи; діяльність органу опіки та піклування регулюється нормами адміністративного права;

4. В ЦПУ акцент на правове регулювання майнових відносин, на розвиток цивільного обороту; в СПУ – акцент на регулюванні особистих немайнових відносин, які можуть визначати характер та зміст майнових відносин. Як приклад, ч. 2 ст. 61, ч.2 ст. 70 СКУ;

5. Особливості виникнення та припинення правовідносин: в сімейних правовідносинах їх виникнення та припинення відбуваєтьс на підставі юридичних фактів, які вказані в законі, а не на підставі угод або односторонніх правочинів учасників сімейних правовідносин (є як добровільне, так і примусове виникнення сімейних правовідносин); в ЦПУ виникнення і припинення майнових правовідносин має вільний характер, тобто на розсуд сторін; ст. 252 СКУ – між органом опіки та піклування може укладатися договір із патроном (але він не порушує це правило – відносини виникають між дитиною і вихователем, а не з органом опіки та піклування; а сам орган не є учасником сімейних правовідносин)

6. Цивільні правовідносини як правило мають строковий характер у часі, а сімейні правовідносини не обмежені у часі;

7. Сімейні правовідносини мають особистий (акцент на особистих немайнових відносинах; обумовлється наявністю у сімейних відносинах особливих психологічних зв’зків між учасниками, що виникають на підставі спорідненості між ними або близьких стосунків, як наслідок правонаступництво, а також відчуження і передача – є неможливим), а також довірчий або фідуціарний характер (є похідним від особистого характеру сімейних відносин); на відміну від цивільних правовідносин;

8. Сімейні правовідносини мають безеквівалентний та безоплатний характер, оскільки виникають у зв’язку з потребами фізичної природи людини та її душевних почуттів (хоча є певна група майнових правовідносин – але вони не спрямовані на отримання прибутку; навіть поділ майна немає на меті отримання вигоди);

9. У сімейних стосунках міра та підрахунок прав, ускладнених в силу особливостей сімейних відносин, які порівняно з цивільними, мають більше моральний, ніж юридичний характер.