8.Соціальні ролі. Соціальні установки

Соціальні ролі

Будучи членом тих чи інших соціальних груп, вступаючи у взаємодію з іншими людьми, людина має ту чи іншу позицію (статус) - місце у конкретній даній системі соціальних взаємозв'язків. Так, на підприємстві чітко розрізняються офіційні позиції директора, бухгалтера, юрисконсульта, майстра, робітника і т.д. Багато позицій, які займає людина, характеризують їх у більш широкому соціальному сенсі. Людина, що знаходиться в тій чи іншій офіційній позиції, має відповідні права та обов'язки. Кожна людина має цілу низку різних соціальних позицій, що складає її «статусний набір». Так одна і та сама людина може поставати перед іншими людьми як лікар, чоловік, батько, брат, друг, член профспілки. Розгляд будь-якої позиції в групі або в суспільстві завжди має на увазі наявність інших, пов'язаних з нею позицій. У рамках даних відносин індивіди виконують певні соціальні ролі, а ці взаємини називаються рольовими. Роль обумовлена ​​конкретним місцем людини в структурі соціальних зв'язків і не залежить від її індивідуально-психологічних властивостей.

Існує ряд класифікацій соціальних ролей. Їх можна розділити на ролі приписані і ролі досягнуті. До приписаним відносяться, наприклад, ролі, обумовлені диференціацією людей у ​​суспільстві. Такі ролі називаються генеральними. Вони наказують певні манери і жести, мовні звороти, відповідний одяг. У країнах Сходу відмінність між генеральними ролями є найбільш помітною.

К досягнутим ролям відносяться ті, які виконуються в тій чи іншій професійній області. Наприклад, ролі директора підприємства, доктора філософії, тренера футбольної команди.

Відповідно до інших критеріїв можна виділити специфічні ролі та диференціальні ролі. У ролях специфічні взаємини будуються на основі особливих чітко обмежених цілей. Наприклад, касир, який продає квитки в кінотеатрі, перукар, що підстригає своїх клієнтів. Активність осіб, які виконують диференціальні ролі, навпаки, не має подібної спеціальної спрямованості. Всі сімейні взаємини будуються на основі диференціальних ролей. У формі таких ролей можуть виявлятися і відносини між близькими друзями, закоханими. При цьому рольові взаємозв'язки здійснюються на груні широкого кола взаємних інтересів.

Нерідко для того щоб оточуючі мали необхідну інформацію про соціальну роль тієї чи іншої особистості в даний момент, вдаються до рольових символів. Прикладом такого символу може бути будь-яка уніформа. Місце соціальної взаємодії будь-яких індивідів також має характер рольового знака.

Якщо оточуючим людям відома соціальна роль будь-якого індивіда в даний момент, то вони будуть пред'являти до його поведінки відповідні рольові очікування. Ці очікування можуть включати в себе цілком чіткі приписи, певні заборони і ряд очікувань. Коли поведінка індивіда, що виконує будь-яку соціальну роль, відповідає очікуваній зразком, вона вважається успішною.

Рольові очікування нерідко стосуються не тільки поведінки індивіда в тій чи іншій ролі, але і його зовнішнього вигляду - одягу та аксесуарів, прикрас, зачіски. У деяких офіційних ситуаціях форма одягу порівняно суворо регламентується.

Особистість з усіма своїми особливостями впливає на особливості виконання нею тієї чи іншої соціальної ролі. І навпаки, тривале виконання індивідом будь-якої соціальної ролі впливає на прояв і формування відповідних властивостей особистості.

Соціальні установки

Соціальна установка — детермінована минулим досвідом психологічна готовність індивіда до певної поведінки стосовно конкретних об'єктів, до вироблення його суб'єктивних орієнтацій як члена групи (суспільства) щодо соціальних цінностей, об'єктів тощо.

Функції: визначає стійкий, послідовний, цілеспрямований характер поведінки в ситуаціях, що змінюються; звільнює суб'єкта від необхідності приймати рішення й довільно контролювати поведінку в стандартних ситуаціях; може виступати і як чинник, що зумовлює інертність дії та гальмує пристосування до нових ситуацій, котрі вимагають зміни програми поведінки.

Такі орієнтації зумовлюють соціально прийнятні способи поведінки індивіда. Соціальна установка є елементом структури особистості й одночасно елементом соціальної структури.

Особистість, виступаючи суб'єктом спілкування в групі, маючи певну позицію в соціальному середовиші, характеризується оцінним, вибірковим ставленням до людей, які її оточують. Тобто вона зіставляє, оцінює, порівнює і вибирає людей для спілкування, керуючись можливостями конкретної групи і своїми власними потребами, інтересами, установками, минулим досвідом спілкування, які в сукупності створюють конкретну ситуацію життєдіяльності особистості, постають як соціально-психологічний стереотип її поведінки.

Семінар 9