23. Економічна сутність інновацій та інноваційні процеси.

Згідно ЗУ "Про інноваційну діяльність" інновації - новостворені або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.

Класифікація інновацій

1)За результатами- Наукові, технічні, конструкторські, виробничі, інформаційні.

2)За масштабами- Глобальні, транснаціональні, регіональні, місцеві

3)За характером ефективності- Фінансові, бюджетні, економічні, соціальні

4)За глибиною внесених змін- Радикальні, покращуючи, модифікаційні

5)За місцем у виробничому процесі- Сировинні, технологічні, продуктові

Також виділяють інновацію:

- товарну; технологічну, ринкову (створення нового ринку);

- маркетингову (освоєння нового джерела постачання);

- управлінську, соціальну, екологічну.

Підготовка, обґрунтування, освоєння й контроль за впровадженням нововведення є інноваційною діяльністю.

Інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів та послуг.

Інноваційна діяльність складається з інноваційного процесу, який охоплює весь комплекс відносин виробництва га споживання та представляє собою період від зародження ідеї до її комерційної реалізації.

Інноваційний процес у різних сферах діяльності внаслідок розвитку науково-технічного прогресу може проходити різні щодо тривалості й витрат етапи. У виробничому (інвестиційному) середовищі цей процес проходить такі стадії:

1) сертифікація (патентування) ідеї;2) наукове й техніко-економічне обґрунтування нового продукту або технології;

3) експериментальне освоєння зразків;4) доведення до промислового виробництва;5) одержання нового продукту у необхідному обсязі для його комерціалізації.

Враховуючи ці стадії, розрізняють три форми інноваційного процесу:

o простий внутрішньо організаційний (натуральний);

o простий міжорганізаційний (товарний);

o розширений.

Простий внутрішньо організаційний інноваційний процес - це процес створення й використання нововведення у межах однієї організації.

Простий міжорганізаційний інноваційний процес передбачає відокремлення функцій створення й виробництва нововведення від функції його споживання. Це означає, що воно стає предметом купівлі-продажу.

Розширений інноваційний процес знаходить свій вираз у появі нових виробників нововведення, у порушенні монополії виробника-початківця, що сприяє за допомогою взаємної конкуренції удосконаленню споживчих якостей товару.

24. Суб'єкти та об'єкти інноваційної діяльності.

Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і юридичні особи України, фізичні і юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

За характером діяльності та змістом інноваційної діяльності усі суб'єкти поділяють на три групи:

1. Державні органи управління приймають активну участь в інноваційному процесі. Вони визначають правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, а також встановлюють форми стимулювання інноваційних процесів, спрямованих на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

1.1. Верховна Рада України визначає єдину державну політику у сфері інноваційної діяльності1.2. Кабінет Міністрів України: здійснює державне управління та забезпечує реалізацію державної політики у сфері інноваційної діяльності; готує та подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності ,здійснює заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;

1.3. Центральні органи виконавчої влади: здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації інноваційної політики у відповідній галузі економіки, створюють організаційно-економічні механізми підтримки її реалізації; 1.4. Представницькі органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради відповідно до їх компетенції: затверджують місцеві інноваційні програми; у межах коштів бюджету розвитку визначають кошти місцевих бюджетів для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм

o Виконавчі органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, розробляють проекти місцевих інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідним місцевим радам;

Основним суб'єктом інноваційної діяльності е інноваційне підприємство - це підприємство (об'єднання підприємств) будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти і (або) інноваційна продукція. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді технополісу, технопарку, інноваційного центру, бізнес-інкубатора тощо.

Об'єктами інноваційної діяльності є:

- Інноваційні програми та проекти.

- Нові знання та інтелектуальні продукти.

- Виробниче обладнання та процеси.

- Інфраструктура виробництва й підприємництва.

- Організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.

- Сировинні ресурси, засоби їх видобування й переробки.

- Товарна продукція.

- Механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Найчастіше об'єкти інноваційної діяльності виступають у формі інноваційного проекту - це комплекс документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення й реалізації інноваційного продукту або інноваційної продукції