- •1. Поняття цивільного процесуального права, його система і предмет.
- •2. Правила доказування в цивільному судочинстві.
- •1.Субєкти, які здійснюють правосуддя в цивільних справах і діяльність яких пов’язана з ним:
- •2. Особи, які беруть участь у справі:
- •3. Особи, які залучаються до участі у справі для сприяння у здійсненні правосуддя:
- •Принцип процесуальної рівності сторін.
- •Поняття факультативної співучасті.
- •Складові частини судового засідання та їх характеристика.
- •Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення в апеляційній інстанції.
- •Поняття принципу безпосередності судового розгляду і винятки з дії цього принципу.
- •Форми захисту відповідача проти позову.
- •Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Поняття осіб, які беруть участь у справі. Їх характерні риси.
- •Поняття доказів. Класифікація доказів. Характеристика окремих засобів доказування.
- •Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •Форма і зміст апеляційної скарги.
- •Процес доказування. Роль суду в процесі доказування. Чи може суд за власною ініціативою витребувати докази по справі?
- •Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Участь прокурора у цивільному процесі. Форми участі та процесуальне становище прокурора.
- •Поняття доказів. Засоби доказування.
- •Поняття договірного представництва. Підстави договірного представництва.
- •3Міст судового рішення. Порядок ухвалення та проголошення судового рішення.
- •Форма і зміст касаційної скарги.
- •Поняття та види судових витрат. Розподіл витрат між сторонами. Звільнення від сплати судових витрат.
- •Процес доказування та його стадії. Роль суду в процесі доказування.
- •Поняття та суть касаційного перегляду судових рішень.
- •Поняття осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.
- •Порядок пред’явлення позову. Позовна заява та її реквізити.
- •Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •3Міст судового рішення.
- •Процесуальний порядок допиту свідків. Особливості допиту неповнолітніх свідків. Чи може свідок відмовитись від давання показань? Чи можна свідкові заявити відвід?
- •Приюдиційність судового рішення.
- •Реалізація принципу диспозитивності в цивільному процесі України.
- •Попереднє судове засідання: мета і зміст.
- •Процесуальний порядок виправлення описок та явних арифметичних помилок у судовому рішенні
- •Поняття процесуальних строків. Види процесуальних строків. Продовження та поновлення процесуальних строків. Закінчення та зупинення процесуальних строків.
- •Поняття та підстави зупинення провадження у справі.
- •Підготовка розгляду справи апеляційним судом.
- •Поняття сторін у цивільному процесі України. Їх права та обов’язки.
- •Порядок відкриття провадження у справі у суді першої інстанції. Підстави відмови у відкритті провадження.
- •Роз'яснення судового рішення. При порушенні якої вимоги, що ставиться до судового рішення, можливе роз’яснення рішення? Який суд роз’яснює рішення і в які строки це можливо?
- •Поняття обов’язкової співучасті. Правовідносини, що лежать в основі обов’язкової співучасті. Чи можна притягнути до справи співпозивача, якщо він не бажає вступати в процес?
- •Форми ускладнень цивільного процесу.
- •Процесуальний порядок розгляду справ про визнання громадянина обмежено дієздатним та оголошення громадянина померлим.
- •100. Зміст судового рішення
- •101. Предмет доказування, факти, що не входять до предмету доказування.
- •Зміст принципу безпосередності судового розгляду в цивільному процесі. Фіксування судового засідання.
- •104. ( Ст. 87 цпк) Фіксування судового процесу
- •Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду судом в апеляційної інстанції.
- •106 Поняття принципів цивільного процесуального права та їх система.
- •107. Особливості пояснень сторін і третіх осіб як засобів доказування.
- •Процесуальні строки у цивільному процесі.
- •1. Перебіг процесуального строку починається з наступногодня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
- •110 Правила доказування в цивільному судочинстві.
- •111. Презюміруємі факти, тобто які припускаються встановленими законом (правові презумпції).
- •Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •112 Підсудність справ за вибором позивача.
- •113. Судове засідання та його складові частини. Завдання кожної складової частини судового засідання.
- •Глава 2. Складові частини судового засідання
- •2.2 Розгляд справи по суті
- •2.4. Постанова і оголошення рішення
- •Глава 3. Протокол судового засідання
- •Глава 4. Мирова угода
- •114 Спеціаліст в судовому процесі
- •115. Джерела цивільного процесуального права. Дія цивільного процесуального закону в часі, просторі та щодо кола осіб.
- •116. Порядок дослідження письмових та речових доказів.
- •117. Підстави для скасування судового рішення апеляційної інстанції і передачі справи на новий розгляд.
- •118 Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •119. Забезпечення доказів. Підстави, способи забезпечення доказів.
- •120. Вимоги, які пред'являються до судового рішення.
107. Особливості пояснень сторін і третіх осіб як засобів доказування.
Стаття 62. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
1. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
1. Пояснення сторін і третіх осіб - це повідомлення суду відомих їм відомостей про факти, що мають значення для справи. Цей засіб доказування особливо цінний для суду, тому що сторони і треті особи краще інших учасників знають обставини справи, оскільки вони є учасниками допроцесуальних відносин. Однак при оцінці їх пояснень суд повинен враховувати, що вони особисто зацікавлені у справі (позивач, відповідач, третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору) чи у результаті справи (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору).
Незважаючи на таке значення пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників у цивільному судочинстві, новий ЦПК полярно змінив відношення до них. Як уже зазначалось, частина 2 ст. 57 цього Кодексу визнає як засіб доказування пояснення даних учасників судочинства тільки тоді, коли вони допитані як свідки. Коментована стаття також присвячена їх поясненням, якщо вони допитані як свідки. Як уявляється, у зв'язку з цим виникає декілька проблем.
По-перше, результатом допиту взагалі і допиту свідків зокрема, є показання, а не пояснення. По-друге, «тотальний» допит, як уявляється, протирічить засадам цивільного судочинства, перш за все, диспозитивності та змагальності. КАС України, що регулює порядок захисту прав, свобод та інтересів не у сфері цивільно-правових, а у сфері публічно-правових відносин, визнає за поясненнями сторін, третіх осіб та їх представників силу засобів доказування. По-третє, згідно з частиною 1 ст. 61 ЦПК, однією з підстав звільнення від доказування є визнання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Яким же чином оцінювати суду визнання сторін, третіх осіб та їх представників, якщо воно отримано судом у ході допиту цих осіб? По-четверте, далеко не всі сторони, треті особи та їх представники побажають, щоб їх допитували як свідків. У зв'язку з викладеним, вважаємо за необхідне зміну деяких норм цього Кодексу (перш за все ст. 57 і коментованої") у тому напрямку, щоб визнати за поясненнями сторін та ін. сили та значення засобів доказування.
2. Різновидом пояснень сторін є визнання. Визнання сторони - це повідомлення суду тих відомостей про факти справи, які повинна доводити інша сторона. Воно має бути зовні вираженим, тобто визнанням не буде умовчання, не заперечення будь-яких обставин. Суб'єктами визнання можуть бути як позивач, так і відповідач, тобто визнання, як засіб доказування треба відрізняти від визнання позову, тобто розпорядчої дії, суб'єктом якого може бути тільки відповідач.
3. Визнання сторони не є для суду обов'язковим, тобто воно підлягає перевірці й оцінці, як і будь-який інший засіб доказування. Визнання, за обсягом, буває повним (визнаються всі факти - факти підстави позову може визнавати відповідач, а факти, що обґрунтовують заперечення проти позову, може визнавати позивач) або частковим; за змістом - простим (беззастережним) і кваліфікованим (із застереженнями); за місцем здійснення - судовим (у судовому засіданні) і позасудовим. Судове визнання звільняє іншу сторону від обов'язку доводити визнані факти, а позасудове є процесуальним доказовим фактом: сторона, на користь якої воно зроблено, повинна довести факт визнання.
4. На визнані факти не поширюється правило про допустимість засобів доказування, за винятком випадків, коли факт має підтверджуватися винятково нотаріально посвідченим документом (наприклад, факт купівлі-продажу житлового будинку).