- •1 Електростатика
- •1.1 Електричний заряд. Закон збереження заряду. Електричне поле. Електростатичне поле
- •1.2 Закон Кулона
- •1.3 Напруженість. Силові лінії та їх властивості
- •1.4 Теорема Гауса
- •- Це теорема Гауса
- •1.6.2 Еквіпотенціальні лінії та поверхні. Зв’язок між потенціалом і напруженістю поля
- •1.6.3 Диполь. Поле диполя
- •1.7 Поле в діелектриках та провідниках
- •1.7.1 Електричне поле в діелектрику. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації. Діелектрична проникність та сприйнятливість
- •1.7.2 Електричне поле в провідниках. Електростатичні екрани
- •1.7.3 Ємність провідника. Конденсатори. Паралельне та послідовне сполучення конденсаторів
- •1.7.4 Енергія конденсатора. Густина енергії електростатичного поля. Відмінність електростатичного поля від інших електричних полів
- •2 Постійній електричний струм
- •2.1 Електричний струм
- •2.1.1 Сила струму. Густина струму. Їх одиниці вимірювання
- •2.1.2 Сторонні сили. Електрорушійна сила та її одиниці
- •2.2 Закон Ома в диференціальній та інтегральній формах
- •2.3 Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формах
- •2.4 Електронна теорія провідності (класична)
- •2.5 Явище надпровідності
- •2.6 Закон Відемана-Франца
- •2.7 Закон Джоуля-Ленца (згідно електронної теорії провідності)
- •2.8 Робота виходу. Явище термоелектронної емісії. Формула Річардсона-Дешмана
- •2.8.1 Термоелектронна емісія
- •2.8.2 Струм в вакуумі. Діоди та тріоди
- •2.9 Провідність газів
- •2.9.1 Електричний розряд в газах
- •2.9.2 Види розрядів в газах
- •2.10 Плазма та її застосування
- •2.11 Катодні та анодні промені та їх властивості
- •2.12 Контактна різниця потенціалів. Закони Вольти
- •2.13 Термоелектричні явища
- •2.13.1 Термое.Р.С. (ефект Зеєбека)
- •2.13.2 Ефект Пельтьє
- •2.13.3 Застосування термоелектричних явищ
- •3 Електромагнетизм
- •3.1 Магнітне поле. Магнітна індукція. Напруженість магнітного поля як характеристики магнітних полів
- •3.2 Закон Ампера. Сила Ампера. Сила Лоренца
- •3.3 Ефект Холла
- •3.7 Закон повного струму (випадок стаціонарного струму)
- •3.8 Магнітне поле нескінченно довгої котушки (соленоїда)
- •3.9 Робота по переміщенню провідника із струмом в магнітному полі
- •3.10 Явище електромагнітної індукції
- •3.10.1 Правило Ленца
- •3.10.2 Пояснення явища електромагнітної індукції для провідника із струмом, що рухається в магнітному полі
- •3.10.3 Пояснення явища електромагнітної індукції в рухомому провіднику
- •3.11 Самоіндукція. Явище самоіндукції. Індуктивність, одиниці її вимірювання
- •3.12 Взаємоіндукція. Використання явища електромагнітної індукції. Струми Фуко
- •3.13 Енергія магнітного поля
- •3.14 Магнітні властивості речовини
- •3.14.1 Магнетики. Магнітна проникність, магнітна сприйнятливість, намагніченість магнетиків
- •3.14.2 Гіромагнітне відношення. Природа діа-, пара-, феромагнетизму
- •3.15 Електричні коливання. Змінний електричний струм
- •3.15.1 Коливальний контур. Формула Томсона для ідеального коливального контура
- •3.16 Змінний струм. Умова квазістаціонарності. Основні характеристики змінного струму
- •3.17 Закон Ома для змінного струму
- •3.18 Екстраструми (струми замикання і розмикання кола)
- •3.19 Струми зміщення
- •3.20 Досліди Ейхенвальда (струм поляризації)
- •4 Електромагнітні хвилі
- •4.1 Рівняння Максвелла
- •4.2 Рівняння електромагнітних хвиль
- •4.3 Властивості електромагнітних хвиль
- •4.4 Густина енергії електромагнітної хвилі. Густина потоку енергії електромагнітної хвилі. Вектор Пойнтінга
- •4.5 Досліди Герца. Шкала електромагнітних хвиль
- •Програмні питання
2.9.2 Види розрядів в газах
Розряди поділяються відповідно до провідності на самостійні і несамостійні.
До несамостійного розряду відноситься тихий розряд.
Самостійні розряди: тліючий, дуговий, коронний і іскровий.
Тліючий розряд характерний тим, що газ починає світитися, колір світла залежить від сорту молекул, при цьому тиск до 10-1 мм рт. стовпчика (0,01-0,1 мм Hg).
Для дугового розряду характерна особливість – велика сила струму, висока температура і висока ступінь іонізації молекул, а напруга невисока. Дуже інтенсивно відбувається лавинне наростання кількості носіїв, в результаті самі електроди бомбардуються частинками і руйнуються (Т=5000-6000С).
Коронний розряд відбувається в неоднорідному середовищі при високих напруженостях електричного поля в окремих ділянках середовища (близько 106 В/м).
Іскровий розряд характеризується високим значенням напруженості електричного поля, що викликає перехід молекул або атомів в збуджений настільки стан, що газ світиться білим світлом. Цей стан характеризується тим, що із атомів при іонізації вириваються внутрішні електрони, які утворюють лавину. Після перектриття лавин виникає канал з висогою провідністю – стример, по якому потужний потік електронів прямує від катоду до аноду (пробій).
2.10 Плазма та її застосування
Плазма – це частково або повністю іонізований газ. Цей газ має колектив об’єднаних в єдину систему іонів – позитивно і негативно заряджених, і електронів.
В низькотемпературній плазмі концентрація іонів невисока; така плазма є характерною для газонаповнених балонів з низьким тиском.
Високотемпературна плазма складається із позитивно заряджених ядер, іонів і електронів, температура яких досягає десятки мільйонів градусів. Прикладом є плазма на Сонці, плазма, при протіканні термоядерних реакцій.
Параметри плазми поділяються на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх відносяться конструктивні параметри, - довжина, тиск, напруга, сила струму, що протікає в газорозрядній трубці.
Внутрішні параметри: температура плазми Т, потенціал іонізації , концентрація носіїв плазми n.
Застосування плазми:
світлотехнічна промисловість (освітлювальні лампи);
електронна техніка (лазери, електронні лампи);
термоядерні реакції;
технологічні процеси (зварювання, напилення покриттів).
2.11 Катодні та анодні промені та їх властивості
Катодні промені – це потік електронів, що виходять із катода і забезпечують протікання електричного струму в вакуумі або у відкачених до низького тиску скляних посудинах.
Властивості:
Викликають свічення мішеней, які ними бомбардуються.
Відхиляються в електричних і магнітних полнях.
Здійснюють механічну дію на мішені і теплову дію.
Застосування:
технології;
телевізійні трубки;
для дослідження матеріалів в електронних мікроскопах.
Анодні промені – це потоки іонів, що вилітають із анода при бомбардуванні потоками високоенергетичних частинок.
Застосовуються в мікроелектроніці, для створення інтегральних мікросхем.
2.12 Контактна різниця потенціалів. Закони Вольти
Зовнішня контактна різниця потенціалів визначається як:
,
де А1, А2 – робота виходу, е – заряд електрона.
Закони Вольти:
Контактна різниця потенціалів двох металів залежить від їх природи і температури.
Контактна різниця потенціалів між кінцями кола, що складається з послідовно з’єднаних провідників, які перебувають при однаковій температурі, не залежать від хімічного складу проміжних провідників.