- •1. Аксіоматична будова шкільного курсу стереометрії. Наслідки аксіом стереометрії
- •Як і в планіметрії, властивості основних фігур у стереометрії виражаються аксіомами.
- •Якщо дві різні площини мають спільну точку, то вони перетинаються по прямій, що проходить через цю точку.
- •Н аслідком з аксіоми с3 є Теорема про існуванню площини, яка проходить через дану пряму і дану точку: Через пряму і точку, яка не належить їй, можна провести площину, і до того ж тільки одну.
- •Теорема про існування площини, яка проходите через три точки
- •2. Зображення многогранників та методи побудови їх плоских перерізів.
- •4. Взаємне розміщення прямих і площин. Паралельність у просторі.
- •1) Не мають спільної точки 2) не перетинаються
- •5 Методика вивчення векторів у просторі. Дії над векторами та їх властивості.
- •6 Декартові координати у просторі. Кути між прямими і площинами.
- •8. Методика вивчення теми “Многогранники та площі їх поверхонь”. Побудова перерізів многогранників.
- •9. Вимоги до сучасного уроку математики в школі. Підвищення ефективності уроків математики
- •10 Методика вивчення тіл обертання. Площі їх поверхонь та об’єми. Перерізи тіл обертання площинами.
- •12 Задачі у навчанні математики. Функції та види задач, способи їх розв’язування.
- •13. Методика вивчення похідної. Правила обчислення похідних. Похідна складеної функції.
- •Правила диференціювання.
- •14. Методика вивчення числових функцій. Границя функції в точці. Неперервні і розривні функції.
- •17. Методика розв’язування тригонометричних рівнянь та нерівностей
- •18. Тотожні перетворення тригонометричних виразів, основні тригонометричні тотожності.
- •19 Методика вивчення показникової функції. Показникові рівняння та нерівності
- •21. Методика розв’язування логарифмічних рівнянь і нерівностей. Системи рівнянь та нерівностей
- •Властивості логарифмічної функції.
- •24 Методика навчання елементів комбінаторики, початків теорії ймовірностей та вступу до статистики у курсі математики загальноосвітньої школи. Розв’язати рівняння:
- •25 Вимірювання многокутників. Площа многокутника і її аксіоми. Теорема існування і єдиності.
- •28. Геометричні побудови на площині і в просторі. Методика розв’язування задач на побудову.
- •30. Проблеми особистісно-орієнтованого підходу у процесі вивчення математики в школі.
30. Проблеми особистісно-орієнтованого підходу у процесі вивчення математики в школі.
У сучасній освіті все більшого поширення набуває термін “особистісно зорієнтоване навчання”. Учені й педагоги-практики по-різному розуміють зміст цього терміна. Деякі педагоги бачать у ньому реалізацію індивідуального підходу в навчанні через організацію і презентацію навчального матеріалу різного рівня труднощів. Інші пов'язують його з інноваційними процесами в освіті, які активізувались останнім часом у зв'язку з відкриттям гімназій, ліцеїв, коледжів, де використовуються різні форми диференційованого навчання.
Особистісно зорієнтоване навчання будується на принципі варіативності, тобто визнання змісту, методів і форм навчального процесу, вибір яких має здійснюватися вчителем-предметником з урахуванням розвитку кожної дитини та її педагогічної підтримки в пізнавальному процесі
Особистісно зорієнтований підхід характеризується визнанням індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної дитини, її розвитку не як колективного суб'єкта, а перш за все як індивіда, наділеного своїм неповторним суб'єктним досвідом. Під суб'єктним досвідом (не суб'єктивним) розуміється досвід життєдіяльності, який отримує дитина до школи в конкретних умовах сім'ї, соціокультурного оточення, у процесі сприйняття і розуміння нею світу людей і речей.
Зараз же ми на перше місце ставимо особистість школяра з його неповторною індивідуальністю. Розвивати здібності дитини, формувати її особистість на основі вчительської психодіагностики я намагаюся в ході роботи над своєю проблемою.
Систематичне впровадження елементів особистісно-орієнтованого навчання на уроках математики вже дало певні позитивні результати:
підвищився інтерес до вивчення математики;
школярі змінили ставлення до математики, як до абстрактної науки й починають бачити в ній прикладний зміст та інструмент до оволодіння іншими предметами та майбутньою професією;
змінилися на краще взаємини з учнями, далекими від математики;
переважна більшість школярів оволодіває математикою відповідно до рівня розвитку своїх пізнавальних здібностей;
спостерігається підвищення рівня розвитку мислення, уваги, пам’яті;
зросла кількість бажаючих брати участь у математичних конкурсах та олімпіадах, де виявляють добрі та відмінні результати, займають призові місця;
випускники школи успішно проходять ЗНО з математики та продовжують навчання у ВНЗ.