30. Пакт Молотова і Ріббентропа

Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Перш св війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки,непорушності кордонів,загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію-Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжн норм.У 1930-х рр. політика Німеч. Іт та Яп, які уклали «анти комінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держ (Анг та Фр)проводили політику «невтручання» й «умиротворення» агресора.Лідери Німеч,Іт,Великобр та Фр у вер 1938 уклали мюнхенську угоду про поділ Чехосл. У бер1939 Німеч окупувала Чехію, а союзник Німеч-Угорщ-Закарпатську Укр. Таким чином, Німеч поширювала свій вплив на Схід- За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеч.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще-у союзі з Москвою.23 сер1939 у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад,відомий як «пакт Молотова-Ріббентропа». Він був розрахований на 10 р. Важливим додатком до пакту був тасмний протокол про поділ Євр на «сфери життєвих інтересів» між двома держ.У договорі зазначалося, що обидві країни зобов'язалися «утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії й усякого нападу» одна проти одної, не підтримувати жодної третьої держ,яка розв'язала б війну проти однієї із сторін,проводити взаємні консультації, розв'язувати конфлікти виключно мирним шляхом.Якщо укладення подібного пакту з потенційним агресором можна було тлумачити як законну спробу відвернення війни, то вже зовсім інакше слід було розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних апетитів обох держав. За цими домовленостями,існування яких СРСР протягом півсторіччя категорично заперечував,Сталін дістав змогу розширити тер-льні межі СРСР майже до кордонів Росії 1914 р, В його трьох основних статтях поділялися «зони впливу»: до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних змін» віднесено Фінл,Ест та Латв,пізніше-Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеч в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан.Радянсько-нім договір мав величезні наслідки. Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою Німеч й Рад Союз, проте об'єктивно сприяв Німеч в розв'язанні нової агресії в Євр.Договір відвернув напад Яп на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти. Яп уряд К. Хірануми, який готувався до спільної японо-німецької війни проти СРСР, після укладення договору Молотова-Ріббентропа запитав перемир'я на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку.Не тільки Яп, а й інші союзники Німеч були незадоволені її договором з СРСР. Іт висловила «глибоке почуття образи», Ісп заявила про нейтралітет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана. Договір Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком, який дав можливість Рад Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність. Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав відступ від декларованих Рад Союзом принципів зовнішньої політики. Підписаний згодом, 28 вер1939, договір з Німеч про дружбу й кордони взагалі становив непрощенну помилку з боку Сталіна. Але в будь-якому разі розглядати ці документи слід з урахуванням конкретних реалій того часу.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок І вер 1939 р. Другої св війни. Гітлерівська Німеч напала на Польшу. Незважаючи на героїчний опір окремих частин польської армії, німецькі війська швидко просувалися на схід.

28. “Мюнхенська змова” та її наслідки.

Після загарбання Австрії (бер 1938 р.) німецькі апетити зросли. Своєю черговою жертвою Гітлер вибрав Чехосл. Німеч вимагала від Праги передачу Судетської області, де більшість населення становили німці. У Німеч була розгорнута широка пропагандистська акція,що показувала «нестерпне становище німецької національної меншини» у Чехословач. У відповідь Прага оголосила часткову мобілізацію. Міжн кризу, що склалася, мала розв'язати конф за участю провідних кр Євр.Напередодні конф стало відомо, що Великобр і навіть Фр, з якою у Чехосл був підписаний союзний договір про взаємодопомогу (1935.) підуть на поступки Гітлеру і не будуть відстоювати Інтереси Чехосл. СРСР, з яким у Чехосл також був підписаний військовий договір, і поставив надання військової допомоги у пряму залежність від позиції Фр.29-30 вер 1938 у Мюнхені відбулася конф за участю чотирьох дер-Німеч (Гітлер),Іт(Муссоліні),Великобрї (Чемберлен) та Фрї (Далад'є), Чехосл делегація в зал засідань не допущена . її запросили лише для того, щоб вона вислухала рішення. В обстановці повної відсутності підтримки з боку зах країн Чехосл погодилася виконати рішення конф-віддати Німеч Судетську область.Мюнхенська конф показала неспроможність Великобр та Фр зупинити німецькій експансіонізм і коштом «малих держав» Центрально-Сх Євр заспокоїти зростаючі апетити гітлерівців. Мюнхенська угода стала наступним кроком політичного «умиротворення», яке врешті-решт і призвело до Другої св війни.Гітлер, який зрозумів, шр Зах не готовий до війни і будь-що прагне ЇЇ уникнути, висував усе нові вимоги. Наступним кроком Гітлера стало розчленування Чехосл. Унаслідок складної дипломатичної гри, ініційованої Гітлером, до якої була втягнута більшість кр Євр, Йому вдалося без єдиного пострілу 15 бер 1939 окупувати Чехію. Словач отримала ілюзорну незалежність, підпорядкувавши Берліну свою внутр та зовн пол, а Закарпаття, що також належало до складу Чехосл було віддано на поталу Угорщині як винагороду за приєднання до «антикомінтернівського пакту». Основний зміст угоди: а)Судетська область відділяється від Чехосл й передається Німеч з 1 по 10 жов б)все майно,в тому числі зброя,укріплення,особисті речі, худоба,меблі громадян,має залишатися на місці; в)Чехосл повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини. наслідки Мюнхенської конфї:1. Це була цинічна змова Анг та Фр з фашистськими держ за спИною Чехосл про її розчленування, «миротворчість» за чужий рахунок. 2.Мюнхенська змова фактично означала поразку самої політики «невтручання» й «умиротворення» фашистських агресорів. Гітлер цинічно визнавав, що піде на будь-які угоди, щоб потім їх порушити заради своїх інтересів. Мюнхенська політика «умиротворення» агресорів через 11 місяців призвела до війни між самими «мюнхенцями».3. «Мюнхенський мир» за одну ніч перетворив Фр на жалюгідну другосортну кр, позбавивши її союзників й загальної поваги, Анг ж завдав такого нищівного удару, якого вона не знала в останні 200 років. 4. 3 вини зах держ зазнала поразки й радянська політика щодо створення системи колективної безпеки в Євр. СРСР залишався єдиною державою, яка осудила Німеч й послідовно виступала за колективне отримання агресорів. 5. Мюнхенські рішення докорінно змінили стратегічне становище в Євр. Через 5 із половиною місяців Чехосл держ перестала існувати. Над Польщею з трьох боків нависли німецькі Збройні сили. Мюнхен став прологом до нової світової війни.В 1938 р. була втрачена реальна можливість запобігти світовій катастрофі.Мюнхенська змова західних держав не тільки стала прологом до другої світової війни, вона її наблизила.

25. Прихід до влади в Німеччині А.Гітлера. Зовнішньополітичні плани Німеччини та їх реалізація.Умови Версальського договору породжували в Німеч невдоволення й прагнення реваншу. У 1919 р. було створено націонал-соціалістичну партію (НСДАП) на чолі з Гітлером, яка висунула програму відродження Німеччини на засадах реваншизму й расизму. Гітлер закликав відновити армію і розпочати нову війну. Нацисти пропагували ідею завоювання для німецького народу «життєвого простору». Суть її полягала у тому, що німецький народ такий великий, що він не може себе прогодувати і створити хороші умови життя в тих місцях, у які його загнала версальська система. Тому завоювання нових земель, використання їх природних ресурсів та поневолення народів, що населяють ці землі,-єдиний шлях до економічного і військового процвітання Німеч. Соціальною опорою нацизму в Німеч став робітничий клас,фронтовики,безробітні,загнані у важку ситуацію післявоєнною розрухою та економічною кризою. Пізніше до них приєднався електорат традиційних буржуазних партій. На виборах у парламент 1932 р. комуністи вибороли значну частину місць у рейхстазі. Це налякало украй правих представників великої буржуазії. Наприкінці 1932 вони розпочали таємні переговори з нацистами, які отримали на парламентських виборах велику кількість місць. ЗО січ1933 президент Гіндербург призначив канцлером Гітлера. Таким чином, нацисти прийшли до влади законним, конституційним шляхом. Для Німеч це стало не просто заміною одного уряду іншим, а переходом від демократії до тоталітарної диктатури.Прийшовши до влади, гітлерівці розгромили демократичні організації, розпустили усі політичні партії, крім націонал-соціалістичної,скасували права рейхстагу,хоча він формально продовжував існувати,встановили жорсткий державний контроль за промисловістю.Нацисти реорганізували політичну структуру Веймарської республіки, встановивши диктатуру однієї партії. Ідеологічним обгрунтуванням своєї влади вони обрали великонімецький шовінізм і расизм.У Німеч розпочались масові арешти супротивників фашизму та геноцид проти євреїв.Однією з характерних рис тоталітарного режиму в Німеччині стала всеохоплююча влада нацистської партії НСДАП та її допоміжних організацій (молодіжних, жіночих, спортивних). Важлива роль відводилася гестапо та загонам СС. У Німеч був сформований державно-монополістичний капіталізм-зрощення монополій з державним апаратом. Перевага надавалася розвиткові військової економіки, здійсненню широкої програми військових заходів, що вимагали залучення великої кількості робітників.Гітлерівці запроваджували у країні культ армії,культ війни,вихваляли вояччину,насильницькі засоби розв'язання питань внутрішньої та зовнішньої політики. Вони посилили традиційну ваду німецького мілітаризму- звичку переоцінювати свої сили та недооцінювати сили супротивника.Логічним продовженням внутрішньої політики стала зовнішня політика Третього рейху, яка була спрямована на розв'язання війни. Німеч стала ініціатором Другої світової війни, що стала найбільш широкомасштабною війною людства, в ході якої загинуло біля 60 млн

29. АНГЛО-ФРАНКО-РАДЯНСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ.

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ПАКТ

Звідтоді як потерпіла крах політика «колективної безпеки», кожна із сторін почала діяти у власних інтересах, використовуючи переговори як ширму для таємних домовленостей. Водночас парламенти Анг і Фр проголосували за великі військові асигнування. Вони домовилися про надання взаємної допомоги, якщо одна із них стане жертвою агресії третьої держави. Англо-французькі гарантії і допомога були обіцяні багатьом європейським державам.Фр підписала з Польщею договір про військовий союз, а Анг договір про взаємодопомогу. Проте час підготовки до відсічі агресору було втрачено. Антифашистські сили у Євр були роз'єднані, міждержавні протиріччя неврегульовані. Становище у Євр все більше ускладнювалося. Наприкінці квітня 1939. Німеч розірвала морську угоду з Анг і пакт про ненапад із Польщею. У травні 1939р. Гітлер і Муссоліні підписали «Сталевий пакт» про військово-політичний союз, що викликало тривогу у Фр та Анг.12 сер 1939 у Москві між делегаціями Анг, Фр І СРСР розпочалися переговори з військових питань. Мова йшла про об'єднання зусиль перед загрозою війни. Переговори почалися невдало. Англо-французька сторона хотіла сформулювати лише загальні принципи воєнних угод. СРСР пропонував Анг і Фр нав'язати військове співробітництво Польщі, Румунії та державам Прибалтики. Підступність радянської політики полягала в тому, що більшовицький уряд посилався на відсутність спільного кордону з Німеч. Для ефективної боротьби з агресором Рум і Пол повинні були пропустити Червону армію через свою територію.Московський уряд наполягав на зміцненні зах кордонів Латвії та Естонії, які межували з СРСР, Ігноруючи безпеку їх сх кордонів. Таким чином переговори зайшли у безвихідь, спричинивши дипломатичну кризу.Великобр почала шукати домовленостей з Гітлером, котрий демагогічне обіцяв піти на певні поступки. Пол кола США намагалися не втручатися у євр-ку пол. Уряди Пол й Рум відмовлялися пропустити радянські війська через свою тер-ю, справедливо розцінюючи це як загрозу державній незалежн.Влітку 1939 СРСР і Німеч розпочали пошук взаємовигідної домовленості за рахунок третіх держав.Починаючи з травня 1939 р.,між урядами Німеч і СРСР відбувалися неодноразові контакти для обговорення питань взаємозближення.В той час як фашизм не приховував своїх агресивних прагнень, СРСР у 1938-1939рр. за будь-яких обставин не хотів бути втягненим у війну Гітлера із Зах. Радянський Союз розраховував вступити у спілку з переможцем майбутньої війни, боявся бути втягненим одночасно у війну з Яп та Німеч, намагався недопустити бойових дій на своїй території.Отож пропозиція Німеч підписати договір про ненапад строком на 10 років повністю відповідала розрахункам і намірам Москви. 23 серпня 1939 р. в Москві такий договір було підписано. Водночас В.М.Молотов та Ґ.Ріббентроп підписали секретний протокол про розподіл сфер впливу у Східній Європі.

ХІД ВІЙНИ НА РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОМУ ФРОНТІ

Фашистські війська ще ніде не зустрічали такого опору І не мали таких великих втрат, як на радянсько-німецькому фронті.Гітлер та його генерали вважали одним із найголовніших завдань війни завоювання Москви. Німецьке командування дійшло до висновку, що успішний наступ на Москву можливий тільки після знищення військових сил в Укр,які загрожували правому флангу групи армій «Центр». Тому Гітлер віддав наказ повернути частину військ на Укр. 10 лип 1941. на підступах до Києва почалися запеклі бої. Тільки 19 вересня німці взяли Київ Оборона Києва відіграла важливу роль у зриві гітлерівського плану «блискавичної війни».ЗО вер 1941розпочався новий наступ групи армій «Центр», головний удар якої був спрямований на Москву. Німці мали значні переваги у зброї і в живій силі. Гітлерівці розраховували швидко оволодіти Москвою. Основний удар був нанесений 2 жов1941військам Зах фронту. Німці прорвалися в межі Московської області.20 жов Держ Комітет Оборони оголосив Москву в стані облоги. На її оборону було кинуто всі наявні сили, стягувались нові частини і техніка. Наприк жовтня фронт зупинився у 100 км від Москви. Форсований наступ нім-фашистських армій на Москву провалився.15-Іб лист німецьке військ командування почало другий генеральний наступ. На деяких ділянках фронту вони наблизились до столиці, але прорватися не змогли.5 гр. Радян війська розпочали контрнаступ під Москвою, Тихвіном і Ростовом, який переріс у загальний наступ на широкому фронті від Ладозького озера до Чорного моря. Таким чином, стратегія «блискавичної війни» і «план Барбаросса» зазнали краху.Внаслідок грудневого наступу стратегічна ініціатива на всьому Сх фронті повністю перейшла до радян-го командування.

32. Напад нацистської Німеччини на Польщу. Вступ у війну Великої Британії та Франції. Позиція США. Політичні події “дивної війни” на Заході.Напередодні війни фашистський уряд поставив перед Польщею вимогу передати Німечі Данціг (Гданськ), який мав статус вільного міста, і надати право прокласти через польський коридор німецькі автостради й залізницю. Гебельсівська пропаганда почала звинувачувати польський уряд у дискримінації німецького населення, що проживало на території Польщі. 28 кв 1939 р. Німеччина розірвала німецько-польський договір 1934р. про ненапад.Намагаючись виправдати свої агресивні дії перед світовою громадськістю та власним народом, гітлерівці здійснили підступну провокацію, яка послужила приводом до початку другої світової війни.Увечері 31 сер група озброєних есесівців, переодягнених у польську форму, увірвалася в приміщення радіостанції прикордонного міста Глейвіц і захопила її. Кілька разів вистріливши перед мікрофоном, гітлерівці зачитали польською мовою текст, що закликав до війни з Німеччиною. Незабаром усі радіостанції Німеччини передали в ефір екстренне повідомлення про напад польської армії на німецьку територію. Подібні провокації були здійснені за наказом гітлерівського командування і на інших ділянках німецько-польського кордону. Напад у Глейвіці був використаний як привід для нападу на Польщу.1 вер 1939 р. гітлерівська авіація нанесла бомбові удари по головних комунікаціях, аеродромах, промислових і воєнних об'єктах, економічних та адміністративних центрах країни. Сухопутні війська вермахту, що вдерлися в Польщу з території Силезії (група армій «Центр» під командуванням генерал-полковника Г.Рундштедта), Померанії! Сх Пруссії (група армій «Північ» під командуванням генарал-полковника Ф.Бока), отримали наказ наступати на Варшаву. Німецький лінкор «Шлезвіг-Гольдштейн» відкрив ураганний вогонь по півострову Вестерплатте.Протягом кількох днів у вир другої світової війни були втягнуті великі й малі держави. З вер 1939 р. уряди Анг і Фр оголосили війну Німеч, але понад сім місяців ніяких бойових дій на Зах фронті не велося. Цей період іронічно називали «дивною» війною. Оголосивши війну Німеччині в сент 1939., Великобр і Фр фактично не почали проти неї серйозних бойових дій. Протистояння обох угрупувань в основному проектувалося на сферу дипломатії, політики та економіки. Основна увага була приділена не військовим операціям, - по суті справи, вони велися лише на периферійних напрямах, - а пошуку союзників і організації коаліцій, здатних забезпечити відповідної угрупованню держав явна перевага над її супротивниками. Основні учасники світової війни, по суті, не були готові до вирішальної сутички і продовжували готуватися до неї. При цьому військово-економічна машина Німеччини працювала більш злагоджено та ефективно, повною мірою використовуючи ресурси вже поставлених нею під свій контроль європейських країн. Маховик військового виробництва в Британській імперії ще тільки розвертався. Повільно і непослідовно готувала себе до війни Франція.Проте на морі німецький флот потопив понад 400 торгових англійських і французьких кораблів. У свою чергу англійці знищили 27 німецьких підводних човнів.З вересня у війну вступили Австралія, Нова Зеландія та Індія, 10 вересня — Канада і Південно-Африканський Союз. США заявили про свій «нейтралітет», хоча з наростанням воєнних дій все більше орієнтувалися на зближення з Англією та Францією.