Предмет інформаційного права

Предмет інформаційного права – інформаційні суспільні відносини та суспільні відносини, що тісно пов’язані з інформаційними, які виникають, змінюються і припиняються в процесі організації та здійснення діяльності щодо забезпечення інформаційних процесів та процесів, які їх забезпечують.

Пропонуємо з урахуванням зазначених зауважень дещо доповнений нами перелік інформаційних правовідносин:

1. При створенні і розповсюдженні інформації виникають суспільні правовідносини з приводу:

• права на створення інформації;

• права на розповсюдження інформації;

• права інтелектуальної власності на інформацію (твір, винахід, корисна модель, промисловий зразок, раціоналізаторська пропозиція, ноу-хау тощо);

• права майнової власності (на ориґінали творів, документованої інформації обмеженого доступу тощо);

• заборони створення і розповсюдження інформації, що спонукає расову, соціальну, національну або релігійну ненависть та ворожість і має за мету пропаганду расової, соціальної, національної, релігійної або мовної неперевершуваності, пропаганду війни і насильства, спрямовану на дестабілізацію суспільства;

• відповідальності за створення і розповсюдження недостовірної інформації, дезінформації, яка може завдати шкоди особі, суспільству, державі та інші.

2. При створенні суб’єктів інформаційної діяльності, набутті ними правового статусу виникають суспільні відносини з приводу:

• права на заснування суб’єктів інформаційної діяльності;

• права вільного вибору форми власності, видів діяльності;

• обмежень на заснування суб’єктів інформаційної діяльності;

• права на державну реєстрацію суб’єктів інформаційної діяльності;

• права на одержання ліцензій на діяльність у галузях, де введене ліцензування;

• обов’язку державних органів встановлення чіткої процедури реєстрації суб’єктів інформаційної діяльності, надання ліцензій на здійснення певних видів інформаційної діяльності;

• обов’язку державних органів додержуватися встановленого порядку реєстрації суб’єктів інформаційної діяльності та надання ліцензій;

• відповідальності суб’єктів за інформаційну діяльність без належного дозволу;

• відповідальності органів державної влади за безпідставну відмову або затримку в реєстрації суб’єктів інформаційної діяльності, наданні ліцензій та інші.

3. При здійсненні діяльності суб’єктами такої діяльності з приводу або у зв’язку з об’єктами правового реґулювання виникають суспільні правовідносини з приводу:

• права на формування інформаційних продуктів та ресурсів;

• права на надання інформаційних продуктів та послуг користувачам;

• обмеження права (при роботі з інформацією обмеженого доступу) на формування інформаційних ресурсів, власності на інформаційні ресурси та на документовану інформацію, на надання інформації з інформаційних ресурсів обмеженого доступу;

• права інтелектуальної та майнової власності на інформаційні ресурси та інформаційні продукти, на інформаційні ресурси як складові твору;

• права власності на інформаційні продукти, створювані користувачем при роботі з інформаційними ресурсами;

• обов’язку суб’єктів (утримувачів інформаційних ресурсів) - на формування інформаційних ресурсів, їх захисту від несанкціонованого доступу, на надання інформаційних продуктів та інформаційних послуг користувачам на основі цих ресурсів;

• обов’язку суб’єктів (утримувачів інформаційних ресурсів) на надання інформації за вимогами та запитами;

• відповідальності суб’єктів за неналежну якість (достовірність і повноту) інформаційних ресурсів, неналежну якість продуктів та послуг, неналежний захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, за несвоєчасність надання користувачам інформаційних продуктів та послуг та інші.

4. При споживанні інформації виникають суспільні відносини з приводу:

• права вільного пошуку інформації в засобах її виробництва та розповсюдження, в інформаційних ресурсах, доступ до яких не обмежено законом;

• права вільного одержання інформації з урахуванням зазделегідь відкрито встановлених для цього умов оплати продуктів та послуг;

• права на одержання інформаційних продуктів та послуг належної якості;

• права на захист честі й гідності;

• права на виробництво та розповсюдження будь-якої вторинної інформації на основі одержаної на законних підставах;

• відповідальності за порушення правил надання інформації, за незаконне використання одержаної інформації, за порушення загальних і спеціальних (інформаційних) прав споживачів та інші.

5. При розробці інформаційних технологій та засобів їх забезпечення виникають суспільні відносини з приводу:

• права на розробку інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• права авторства та власності на інформаційні системи, інформаційні технології та засоби їх забезпечення;

• обмеження права на розробку і використання інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• обов’язку щодо створення інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• відповідальності за розробку та створення неякісних інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення, а також і тих, що не задовольняють технічних умов (вимог) на них, та інші.

6. У процесі експлуатації інформаційних систем і технологій виникають суспільні відносини з приводу:

• права на застосування інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• обмеження на законних підставах права на експлуатацію або застосування інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• обов’язку якісної експлуатації інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• обов’язку створення технологічної документації з питань якісної експлуатації інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення;

• відповідальності за неякісну експлуатацію інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення та інші.

7. При створенні і використанні механізмів захисту інформації та інформаційних систем виникають суспільні відносини з приводу:

• права на захист особи, держави і суспільства від впливу недостовірної інформації, дезінформації;

• права захисту документованої інформації, інформаційних ресурсів та продуктів як майнової, так й інтелектуальної власності;

• права на захист інформаційних систем, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення як майнової власності;

• права на захист особи в умовах інформатизації;

• обмеженням права на розкриття особистої таємниці, а також іншої інформації обмеженого доступу без санкції її власника або володаря;

• обов’язку щодо захисту особи, держави і суспільства від інформаційних загроз (забезпечення інформаційної безпеки), захисту інформації (забезпечення безпеки інформації);

• відповідальності за порушення прав і свобод особистості, несанкціоноване розкриття таємниці, порушення правил обмеження доступу до інформації, за комп’ютерні правопорушення та інші.

8. При постановці і вирішенні завдань інформатизації суспільства виникають суспільні відносини з приводу:

• обов’язку держави розробити концептуально-програмні документи інформатизації суспільства;

• обов’язку держави матеріально забезпечити процеси інформатизації суспільства;

• обов’язку виконавців якісного та своєчасного проведення доручених робіт;

• обов’язку створення ефективного контролю за виконанням програми інформатизації;

• відповідальності за неякісне та несвоєчасне виконання доручених робіт та інші.

Запропонований перелік інформаційних правовідносин не є вичерпним і потребує подальшої роботи щодо його вдосконалення. Необхідно також зауважити, що суспільні відносини не сталі і змінюються з розвитком (деградацією) суспільства. Тому на довершеність переліку правовідносин у будь-якій сфері суспільного життя не слід розраховувати. Для вирішення завдання – визначення предмета інформаційного права – достатньо і зазначеного вище.

Тепер запропоноване визначення предмета інформаційного права вважаємо за доцільне загалом конкретизувати.

Предмет інформаційного права – це інформаційні суспільні відносини та відносини, що тісно пов’язані з інформаційними, які виникають з приводу забезпечення…(далі необхідно навести перелік прав та обов’язків, з приводу яких виникають ці відносини). Визначений таким чином предмет інформаційного права дозволяє усвідомити про обсяг джерел (форм викладу), які його формують, а це означає, що можна вести мову про інформаційне законодавство.

2. Охарактеризуйте основні нормативно-правові акти інформаційного законодав­ства: поняття і види.