Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н.В.

Історія міста Дубна

від найдавніших часів

до сьогодення

навчальний посібник

Художнє оформлення – Якимчук Т.

Дубно - 2010

Рекомендовано управлінням освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, кабінетом суспільних предметів Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та методичною радою ММК.

Гандзілевська І. Ф. – методист методкабінету відділу освіти Дубенської міської ради, вчитель історії.

Якимчук Н. В. – вчитель історії ЗОШ № 3, «Старший вчитель».

Посібник створений відповідно до вимог «Державного стандарту базової і повної середньої освіти». Відповідає навчальній програмі «Історія міста Дубна», розробленої авторами та затвердженої наказом управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 07.09.2009 р. № 416.

Методичний апарат посібника містить фрагменти історичних джерел, погляди відомих краєзнавців на різні події історії міста Дубна та Дубенщини, а також завдання на осмислення і закріплення вивченого матеріалу. Є першою спробою видання такого типу. Розрахований на учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл, студентів вузів, краєзнавців та всіх, хто цікавиться історією.

Рецензенти: Семещук В. М., кандидат історичних наук,

викладач Дубенського коледжу РДГУ;

Дмитренко Т. Б., заввідділом історії Державного

історико-культурного заповідника м. Дубна;

Нетреба В. В., начальник відділу освіти

Дубенської міської ради, вчитель історії,

відмінник освіти України.

Автори дякують за допомогу у зборі матеріалів директору ЗОШ № 3 Черепку М. М., співробітникам Державного історико- культурного заповідника міста Дубна.

Посібник видано за підтримки заступника міського голови Карп’юка Олександра Петровича. Слово від авторів

Місцева історія формує вітчизняну історію і є її складовою. Саме вона допомагає формувати сучасних школярів як патріотів свого краю, держави в цілому.

На сучасному етапі розвитку шкільної історичної освіти головним завданням є оновлення її змісту, досягнення якісно нового рівня у вивченні історії України та історії рідного краю, формування національної свідомості, любові до землі свого народу.

Сьогодні, як ніколи, молоде підростаюче покоління повинно знати історію своїх прадідів та дідів, історію рідного поселення, яке для всіх нас є малою батьківщиною, історію краю (області, регіону, міста). Ця вимога обумовлена не лише часом і тими процесами, які переживає українське суспільство, але й потребами виховання нового покоління молоді.

Посібник, що пропонується, є першою спробою дати короткий системний виклад історії Дубна з найдавніших часів і до сьогодення на тлі всесвітньої та вітчизняної історії. Основу даного посібника становить історія Дубенщини, яка може вивчатися як у контексті історії України, так і окремим курсом за рахунок варіативної частини.

Насиченість змісту посібника підсилено окремими рубриками: „Пригадаємо”, „Перевіримо знання”, „Запам’ятаємо дати”, „Засвоїмо поняття”, „Радимо прочитати”.

У процесі підготовки до друку цього видання уточнено деякі формулювання, розширено, конкре-тизовано висвітлення окремих подій і фактів, вчинків конкретних історичних постатей на основі опрацьованих архівних матеріалів.

Сподіваємося, що посібник стане гарним помічником у вивченні історії міста.

Тема 1 ----------------------------------------------------------- Найдавніші часи: господарське освоєння території сучасної Дубенщини первісною людиною

Пригадайте:

1. Коли розпочалось заселення території України первісною людиною?

2. Вкажіть основні риси первісного суспільства.

3. Якими знаряддями праці користувалися первісні люди?

1. Формування території

Наш край відноситься до однієї з найдавніших заселених територій України. Наприкінці раннього палеоліту (150-100 тис. років тому) наступило дніпровське (рісське) зледеніння.

Умови існування людини різко погіршились. Теплолюбні рослини і тварини перестали існувати, не витримавши холоду. Але людина вистояла, пристосувалася до нових умов. А з відступом льодовика, вона просунулася далеко на північ, хоч клімат тут був значно прохолоднішим, ніж у дольодовикову епоху. Люди розселялися по всій території теперішньої України. У нашому краї теж виникли такі поселення.

Наприкінці середнього палеоліту наступило нове валдайське (вюрменське) зледеніння. Льодовик території України не досяг. Умови існування людини значно погіршилися.

Територія сучасної Дубенщини виникла внаслі-док висихання Сарматського моря, яке існувало десятки мільйонів років тому. Утворилось невисоке пасмо – Мізоцький кряж. В льодовиковий період утворилася Волинська височина та Мале Полісся, частину території яких займає Дубенщина.

Цікаво знати

Складним археологічним комплексом довжиною 1,7км, шириною в різних місцях – від 70-200м є археологічна пам’ятка Дубно – Волиця.

В 1995-2007рр. поселення обстежувалось В.В. Ткачем, а в 2007р. Б.А. Прищепою.

Це одна з найбільших пам’яток регіону. Вона займає корінну правобережну над-заплавну терасу р. Ікви, від залізничного мосту, частково сучасну забудову Страклова, південною межею є ставки біля Волиці.

На даний час тут відомі сліди 16 різночасових посе-лень та стоянок, могильник, численні крем’яні майстерні та 2 скарби.

2. Пізній палеоліт, який тривав понад 40-10 тис. років, розпочався згаданим похолоданням. Прилеглі території України перетворилися на ландшафт, подібний до лісотундри. Скоротилися лісові масиви, у них переважали хвойні дерева і берези. Людина постійно боролася з труднощами природи, вчилася долати їх. Вдосконалювалися знаряддя праці. Основним заняттям людей стало полювання на мамонтів та інших диких звірів. На території Дубенщини допоміжне, сезонне значення мало рибальство. Скоротилося збиральництво.

Пізньопалеолітичні стоянки первісних людей виявлені при археологічних розкопках на території нашого краю у ряді місцевостей Дубенського району. На стоянці Страклова зібрано вироби зі слабо патинового кременю-нуклеуси, пластини та вироби із них, різці. Археологічні розкопки біля сіл Липа і Мирогоща Дубенського району відтворюють картину тогочасних поселень. Групу стоянок виділя-ють у так звану липську культуру. Розташовувалися вони на узгір’ях річок і складалися з п’яти-восьми жител округлої чи овальної форми, споруджених з кісток і бивнів мамонта. Біля кожного житла містилися спеціальні ями, у яких зберігалися кістки і бивні мамонтів (запаси будівельного матеріалу). Знаряддя праці виготовлялись із каменю (ручні рубила, пластини, ножі). На стоянці Мирогоща було знайдено крем’яні наконечники, дротики, тоді як більша частина користувалася кістяними вістрями. Вчені припускають, що у кожному поселенні проживало від 25 до 50 осіб. Третина їх займалася полюванням, друга третина виконувала різноманітну домашню роботу – виховувала дітей, готувала їжу, переробляла продукти полювання, вичинювала шкури, шила одяг, підтримувала вогнище. Інші – непрацездатна частина населення – діти. Основою соціально-економічної організації цих поселень служила родова община. А при існуванні екзогамії, поблизу повинна була бути друга община для встановлення шлюбних стосунків.

3. Мезоліт (середній кам’яний вік, 9-8 тис. років тому) розпочався, коли відступив льодовик. Він характеризувався розповсюдженням сучасних видів тварин і рослин у Європі. Утворився сучасний клімат. Внаслідок потепління великі тварини або вимерли, або відійшли на північ. Змінилися умови полювання, було винайдено лук і стріли. Тоді ж приручено першу тварину – собаку. Перші прируче-ні тварини на території Дубенщини з’явилися 9-8 тисяч років тому.

Стоянки мезолітичної епохи зареєстровані майже на всій території нашого краю, зокрема, стоянка поблизу села Шепетин, Буща, Панталія, Листвин, Липа, Мирогоща, Майдан. Мезолітичне житло було заглиблене в ґрунт з опорними дерев’яними стовпами. Стіни обпліталися лозою і обмазувалися глиною. Легкий дах покривався рослинним матеріалом або шкурами тварин. У мезоліті люди навчилися виготовляти глиняний посуд. На території Дубенщини проживали племена мисливців та рибалок. На території пам’ятки Дубно-Волиця знайдено асиметричне мікролітичне вістря.

4. Неоліт (новий кам`яний вік, 7-4 тис. років тому). Головними досягненнями неолітичного періоду є розвиток землеробства і скотарства. На нашій території землеробство виникло 8-7 тис. років тому. Процес переходу до штучного відтворення продуктів харчування зайняв тисячоліття. До ІІІ тис. до н.е. більшість населення, що мешкала на території нашого краю, тією чи іншою мірою засвоїла землеробство і скотарство.

Першим злаком, який освоїли прадавні жителі України і нашого краю, був ячмінь. Почалося одомашнення тварин: спочатку дрібної, а пізніше – великої рогатої худоби і свиней. Заняття землеробством вимагало осілого способу життя, сприяло виникненню територіальної общини та постійних поселень. Відбувся перший суспільний поділ праці та перехід до патріархату, виділяються вожді, жреці, воїни. Змінився духовий світ первісної людини.

У нашому краї знаходилися великі мисливсько-рибальські угіддя і багаті запаси кременю, з якого виготовлялися знаряддя праці. На цей же період припадає розквіт виробництва глиняного посуду.

Неолітичні пам`ятки у нашому краї вивчені ще недостатньо. За способом прикрашення кераміки на території області виділяється населення лінійно-стрічкової і гребінцево-накольчатої кераміки. Такі пам’ятки знайдені на території Дубенського району поблизу села Дитиничі та Жорнів.

Люди поселялися на берегах річок та озер, бо поряд з землеробством важливу роль у їх житті продовжували відігравати мисливство, рибальство і збиральництво. За допомогою лука і стріл полювали на благородних оленів, косуль, диких кабанів, бобрів, зайців.

5. Енеоліт (перехідний період від кам’яного віку до епохи бронзи – мідно-кам’яний вік) охоплює період IV- другої половини III тис. до. н. е. Племена, що населяли наш край у цей період відносилися до пізньотрипільської культури. Найбільш відомі поселення біля сіл Костянець, Листвин, Жорнів, Мирогоща, Птича. Характерною рисою трипільської культури є виготовлення рала, ручного дрилю з каменю, серпів із кремінними пластинами, зернотертки. Було розвинуте прядіння, ткацтво, виготовлення керамічного посуду, двоколірна кераміка, концентрична побудова поселень. Розкопані також культури кулястих амфор і культури шнурової кераміки. У той час на території Дубенського району проживали племена так званої культури кулястих амфор. Біля села Івання наукова експедиція І. К. Свєшнікова виявила поховання одного з таких племен . В гробниці знаходилися два чоловічі кістяки, три кулясті амфори, дві миски та бурштинова прикраса-амулет. Скотарські племена представлені городоцько-здовбицькою культурою.

6. Бронзовий вік тривав від другої половини III тис. до початку I тис. до. н. е. Він характеризу-ється подальшим вдосконаленням знарядь праці, розвитком скотарства і землеробства, який розпочався ще у мідному віці. Територію нашого краю населяли уже згадувані племена городоцько-здовбицької культури шнурової кераміки.

Поселення племен городоцько-здовбицької культури шнурової кераміки розташовувалися на високих берегах рік та озер, а на Поліссі – на підвищеннях, у заплавах. Ці поселення відкриті поблизу сіл Городок Рівненського, Здовбиця Здолбунівського і Кам’янка Березнівського районів. Вони мали наземні житла, збудовані з дерева та глини і поділялися перегородками навпіл. На деяких поселеннях виявлені залишки майстерень кам’яних знарядь. Віднайдені шахти-копальні, де видобувався кремінь.

Племена городоцько-здовбицької культури ховали померлих під курганними насипами у кам’яних домовинах. Характерним для них був такий посуд: амфори з ручками і кубки, прикрашені відбитками шнура. Крім землеробства і скотарства, вони займалися виготовленням високоякісних знарядь (сокир, кинджалів, списів). Бронзові речі цієї культури були знайдені в селах Стеблівка Здолбу-нівського, Липа Дубенського районів. Поселення стжижовської культури досліджувалися в районі Страклова Дубенського району. Це були носії культури яскраво вираженого ремісничого характе-ру. Основним заняттям населення було виготовлення серпів та сокир з якісного волинського кременю.

Поблизу села Івання виявлено курганний мо-гильник племен комарівської культури. Неподалік села Волиці також виявлено знаряддя праці комарівської культури (зернотертки, серпи, бронзові прикраси.)

Доба заліза розпочалася приблизно на початку I тис. до. н. е. У VIII-VII ст. до н. е. виробництво заліза було добре освоєне. Почався ранній залізний вік, який тривав до перших століть нашої ери. Ремесло виділилося в окрему галузь виробництва. На зміну родовій общині прийшла сусідська, посилився процес розкладу первіснообщинного ладу.

Племена черняхівської культури досягли вищого рівня розвитку, про що свідчать дослідження черняхівської культури біля сіл Варковичі, Підлужжя Дубенського району. А біля сіл Мирогоща і Костянець розкопано кілька наземних жител цієї культури. Рільництво в них поєднувалося з городництвом. Займалися вони також скотарством. В деяких поселеннях біля Соснового Березнівського, Збуж і Костопіль Костопільського, Княгинине Дубенського, Рубча і Хотин Рівненського, Мізоч Здолбунівського районів знаходять численні вироби із заліза та монети, які, можливо, були в обігу, що є свідченням розвитку торгівлі з рабовласницьким Півднем і появи заможної верхівки. У VI- VII ст. на території Дубенщини проживали племена, які були спадкоємцями зарубинецької та черняхівської культур. Жили вони переважно в неукріплених поселеннях. Ці житла мали форму півземлянок. Стіни будувалися з дерев`яних колод або плетеного каркаса обмазаного глиною. Опалювалися такі житла печами з каменю. У підвальних ямах зберігалися харчові припаси. Господарські будівлі споруджувалися поряд з житлом. Вони досліджу-валися частково шляхом розкопок поблизу села Костянець Дубенського району.

Розвивалися ремесла: металургія на базі болотної руди, ковальська і ювелірна справа, обробка каменю, ткацтво, обробка дерева і кості, теслярство, гончарство.

Згадувані поселення були місцем проживання сільських общин, які складалися з окремих індивідуальних господарств. Зростання майнової нерівності общинників вело до появи заможної верхівки. Поступово вона привласнювала собі право збирати серед членів общини частину продуктів на загальнообщинні потреби та розпоряджатися ними. Цей звичай перетворився на регулярний збір даних.

Довгий час було мало відомостей про вельбарську культуру. Дослідження цієї культури почалось у 1957 році на р. Ікві (Дитиницький могильник) і продовжилось у 1992 році та 1996-2002 роках. В Дубенському регіоні відомо 28 поселень цієї культури біля сіл Птича, Білогородка, Підлужжя, м. Дубно (Волиця, звірогосподарство, Сурмичі, замок), Рачин та інші. Характерними знахідками є уламки керамічного посуду, горщики, вази, бідони, амфори. Кераміка поділяється на лощену і шерехату.