Розділ 2 Регуляція фізичного і психічного стану вчителя

2.1. Правила формування рухів під час ходьби та стояння

Отож варто знати деякі правила рухів під час ходьби та стояння, щоб запобігти м'язовим затисками і надмірній напрузі м'язів – саме ці фактори і стають основною причиною втоми вчителя. Важливе значення має дотримання психогігієнічних норм у процесі роботи, яка потребує тривалого сидіння (написання документації, перевірка зошитів тощо).

Правило 1. Тривалість виконання роботи у позі сидіння не повинна перевищувати однієї години. Після цього необхідно виконати вправи на покращення кровопостачання судин головного мозку. Потрібно відкласти ручку, сісти рівно, спираючись на спинку стільця, опустіть руки, закиньте голову, заплющіть очі і так посидьте 1 – 2 хв. Після цього корисно провести гімнастику для очей (поводити очима вліво–вправо–вгору–вниз), далі зробити колові рухи головою ліворуч–праворуч. Можна зробити самомасаж голови та скронь, потиличної зони. І остання вправа – розминання рук і пальців. Це може бути розтирання долонь, розтягування пальців, зчеплених у замок, струшування кистями рук та колові рухи долонями.

Правило 2. Протягом уроку змінювати пози тіла. Якщо учні виконують самостійну роботу, вчитель може сидіти за своїм столом і спостерігати за поведінкою дітей. До речі, це корисно для вчителя, адже спостерігаючи за учнями в процесі самостійної діяльності він помічає характерні індивідуальні риси вихованців, на які можна спиратися в процесі формування навчальних навичок. За потреби, зауваження можна робити за допомогою міміки й жестів.

Правило 3. Нову інформацію краще подавати стоячи, оскільки в сидячому положенні утруднюється робота дихальних органів і достатньою мірою не можна сконцентрувати увагу школярів. Найкраща позиція для цього – перед класом посередині між дошкою та робочим столом. Стояти треба так, щоб бачити всіх учнів, психологічно їх мобілізувати. Але не слід залишатися непорушним. Можна відступити ліворуч від дошки, посилити свій виклад думки малюнками, таблицями, використовувати при цьому виразні жести, міміку, голос. Треба враховувати фізіологічні особливості сприймання об'єктів людиною: "огляд" починається завжди зліва направо. Отже, якщо вчитель стане праворуч від дошки (відносно учнів), то він таким чином попадає у "мертву зону" сприймання. В окремих випадках можна пройтися між рядами.

Правило 4. Під час ходьби по класу вчитель рухається повільно, спокійно, не стукає підборами, надає допомогу дітям, які працюють, не заважаючи іншим. Метушливі, нераціональні, квапливі рухи вчителя створюють у класі напружену атмосферу.

Правило 5. Хода вчителя має бути прямою, впевненою, підтягнутою, голова піднята, а погляд спрямований уперед. Ступати треба м'яко, плавно, всією ступнею, починаючи з п'яти. Бажано уникати взуття з високими підборами, які можуть стукати по підлозі.

Правило 6. Необхідно виконувати дії, що мобілізують учнів як на початку, так і наприкінці уроку.

Бути зібраним означає триматися рівно, не опускати голову, діафрагма має бути пружною, такою, наче ви зробили вдих і поступово опускаєте повітря. Плечі треба розпрямити і, хоча руки при цьому опущенні вниз, необхідно уявити навколо себе простір на відстані витягнутих у сторони рук. Таким чином вчитель зможе відчути природну гармонію власного тілесного простору, а відтак – готовність до дії. Цей стан вчителя передається учням.

Крім того, необхідно в кожний жест, позу чи рух вкладати відповідний психологічний зміст. Цьому допомагає виконання спеціальних вправ для оволодіння технікою пантоміми. Кожна з цих вправ грунтується на поєднанні уяви, відчуттів та емоцій у руховому образі.