Екзаменаційний білет № 19

1.Контроль маркетингу на підприємстві.

Система маркетингового контролю промислового підпри­ємства призначена для оцінки ступеня досягнення певних марке­тингових цілей та внесення в залежності від цього відповідних змін до вироблених маркетингових стратегій та планів. Контроль як одна з функцій менеджменту завершує маркетин­гову діяльність підприємства.

Він призначений для: внесення констатації фактичних значень параметрів маркетингової діяльності підприємства; порівняння дійсних значень показників із плановими; визначення величин і причин відхилень та їх аналіз; розробки заходів для виправлення цих відхилень; формування висновків та звіту.

Крім того, промислове підприємство проводить аналіз госпо­дарського портфеля, тобто оцінює стан усіх господарських під­розділів: конкретність орієнтації та відповідність стратегії; цільовий ринок; чіткість означення конкурентів та окреслення конкурентних переваг; чи має керівник підрозділу повну відповідальність за об'єднання всіх функцій у стратегію служби.

Аналіз господарського портфеля дає можливість оцінити рента­бельність кожного підрозділу та прийняти рішення про їх подаль­ший розвиток, стабілізацію, скорочення чи припинення діяльності.

Контроль за дотриманням місії підприємства, його цілей, за­планованих стратегій та завдань здійснюється за допомогою ре­візії маркетингу. Мета ревізії маркетингу - встановити, які пункти маркетингового плану не реалізуються і з яких причин, чи відповідають мета та завдання маркетингової діяльності навко­лишньому середовищу, чи враховані зміни в ситуації на ринку в маркетингових стратегіях тощо. У цілому мета розроблення показників та критеріїв оцінки ефективності маркетингової діяльності має узгоджуватися із за­гальною оцінкою ефективності роботи підприємства.

2.Зобов'язання роздрібної торгівлі щодо інформаційного забезпечення споживачів.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, що забезпечує можливість компетентного вибору їх. Інформація про товари має містити:

• назви нормативних документів, вимогам яких має відповідати товар;

• перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування — склад (включно із переліком використаних у процесі їх виготовлення інших продуктів харчування і харчових домішок), калорійність, вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з обов'язковими вимогами нормативних документів і протипоказань щодо застосування;

• ціну та умови придбання товарів;

• дату виготовлення;

• гарантійні зобов'язання виробника;

• правила й умови ефективного використання товарів;

• термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії споживача після його завершення, а також про можливі наслідки у разі невиконання цих дій;

• найменування й адресу виробника і підприємства, яке здійснює його функції, щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт, технічне обслуговування.

Якщо товари підлягають обов'язковій сертифікації, споживачеві має надаватися інформація про їхню сертифікацію.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, виробник (продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари й можливі наслідки їхнього впливу.