1. Визначення категорії «інфраструктура». Види інфраструктури. Предмет вивчення науки «Інфраструктура товарного ринку».

Інфраструктура – сукупність суб’єктів господарювання та окремих видів господарської діяльності, метою яких є обслуговування економіки та суспільства.

Три складових:1)виробнича; 2)соціально – побутова; 3)ринкова.

Предметом науки ІТР є сукупність відносин, які виникають між суб’єктами ринку з приводу обміну благами.

2. Економічні категорії, що складають понятійну основу дисципліни ІТР та характеристика їх.

Основні категорії: 1)обмін – акт взаємної передачі суб’єктами благ, які являють собою цінність для контрагента; 2)послуга – особлива споживна вартість процесу праці, виражена у корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, групи людей або суспільства в цілому; 3)цінова еластичність попиту – реакція величини можливого попиту на зміну ціни товару, яка вимірюється відношенням процентної величини зміни попиту до процентної величини зміни ціни.

3. Сучасні визначення ринку. Матеріальна основа ринкових відносин.

Ринок – сукупність відносин, що виникають у сфері обігу внаслідок К-П товарів. Матеріальним підґрунтям ринкових відносин є рух товар та грошей, що відбувається на засадах вільної взаємовигідної угоди за умов добросовісної конкуренції.

5. Економічні функції ринку.

1) узгоджує попит та пропозицію за кількісною та якісною структурами

2) мотивування виробників до інноваційної діяльності, підвищення ефективності виробництва

3)ринок здійснює економічний відбір, звільняючись від неефективних підприємств завдяки конкуренції.

6.Зміст основних етапів процесу ефективного персонального продажу

1) пошук та оцінювання покупця – пошук потенційного покупця за критеріями фінансової можливості, специфікою запитів, місцем розташування. 2)дослідження потенційного покупця: потреби, особисті якості, соц-ек характеристики. Роль у процесі прийняття рішення про покупку, характеристики залучення осіб; 3)контакт – зустріч із потенційним покупцем, налагодження взаємовідносин до початку власне ділових переговорів; 4)презентація товару – демонстрація товару, його переваг та можливостей на основі чіткого знання запитів та проблем клієнтів; 5)усунення заперечень – зрозуміти сутність та мотиви заперечень, віднайти приховані суперечності, використання додаткової інформації та навести додаткові причини для купівлі товару; 6)укладання угоди – безпосереднє укладання угоди або визначення зручних обставин для укладення угоди; 7)супровід угоди – переконатися, що потреби споживачів повністю задоволені та встановити довготривале співробітництво.

7. Умови функціонування товарного ринку:

• наявність суб'єктів ринкових відносин, які є юридично та економічно незалежними, можуть вступати в рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу;

• наявність різних форм власності — індивідуальної, приватної, акціонерної, державної, кооперативної, змішаної;

• наявність достатньої кількості продавців і покупців на ринку товарів;

• рівноправність усіх форм власності та господарювання, економічна незалежність суб'єктів господарювання;

• наявність і доступність достовірної й повної інформації про ринок;

• еквівалентний обмін товарів (ринок за своєю природою економічної допомоги та пільг не визнає);

• конкуренція, яка надає усім суб'єктам господарювання можливість вільної підприємницької діяльності: свободи вибору покупців, постачальників, будь-яких контрагентів, примушує підприємців застосовувати найпередовішу техніку і технологію, сприяючи цим зменшенню витрат виробництва та підвищенню ефективності економіки;

• вільне ціноутворення, що як елемент конкуренції та головний механізм контрольно-регулюючої функції товарного ринку сприяє поєднанню інтересів суб'єктів економічного життя;

• наявність законодавчої бази функціонування ринку, зокрема, антимонопольного, податкового, торговельного законодавства;

• наявність розвиненої ринкової інфраструктури.

8. Квоти як нормативи діяльності торговельного агента.

Для планування та оцінки ефективності діяльності торгового агента використовуються квоти – нормативи, які визначають бажані результати діяльності торгового агента.

Основні види квот:

• квоти на обсяги продажів

• фінансові квоти – встановлюються, коли підприємство зацікавлене у контролі над валовим та чистим прибутками. Застосування цих квоти є сигналом для торгового агента, що підприємство хоче отримувати більший прибуток, а не просто збільшувати обсяги реалізації

• квоти на витрати – регламентують величину витрат га організацію продажу (витрати на проживання, проїзд, проведення переговорів…)

• квоти на види діяльності – визначають розподіл робочого часу торгового агента, що стосується ведення конкретних видів діяльності (залучення нових покупців, звернення до існуючих з новими пропозиціями, робота з новими товарами, заходи з просування товарів.)

9. Покупцями на ринку товарів виробничо-технічного призначення є:

а) окремі особи та організації, яким ці товари необхідні для виробництва інших товарів і послуг;

б) посередницькі організації, які стають власниками товарів з метою їхнього подальшого перепродажу або надання в оренду.

Продавцями, на ринку товарів виробничо-технічного призначення виступають окремі особи та фірми, які створюють продукцію виробничого призначення.

Важливим для студента є розуміння різниці між ринком товарів виробничо-технічного призначення та споживчим ринком (ринком товарів народного споживання).

Попри схожість споживчого ринку та ринку товарів виробничо-технічного призначення відмінності між ними доволі суттєві. Головні з них обумовлені структурою попиту та пропозиції, організацією ринкових процесів, різновидами рішень та процесом їх прийняття.

По-перше, ці ринки розрізняються за характером попиту. Попит на продукцію споживчого ринку називається природним (первинним), оскільки його причиною є потреба споживача. Попит на товари виробничо-технічного призначення є похідним від споживчого попиту.

По-друге, попит на споживчому ринку гнучкіший, оскільки він більше залежить від зміни уподобань споживачів, коливань ціни, ніж попит на товари виробничо-технічного споживання. Останній не може сильно змінюватися, тому що це впливатиме на ритм діяльності підприємств і навіть може призвести до їх зупинення.

По-третє, на ринку товарів виробничо-технічного призначення діє значно менша кількість суб'єктів. Як правило, вони відомі один одному і добре інформовані про стан справ кожного, їхня діяльність є спеціалізованою та їх можна класифікувати як професіоналів. Звичайно, ступінь інформованості та обізнаності на споживчому ринку, де суб'єктів набагато більше, нижчий.

Відмінність між двома видами товарного ринку полягає також у способах доведення продукції до споживача. Між виробником і споживачем у більшості випадків стоять торговельно-посередницькі організації, їхня діяльність полегшує виробникам реалізацію товарів і послуг, а споживачам — придбання необхідної продукції. Посередниками між споживачами та виробниками є роздрібні та оптові торгівці. Усі разом вони утворюють канали розподілу товарів, які характеризуються довжиною, шириною та насиченістю.

10. Причини ефективності та сфери застосування персонального продажу.

Причини ефективності ПП:

• особистісний характер, тобто безпосереднє взаємне спілкування, яке дає змогу учасниками процесу К-П вивчити та зрозуміти одне одного;

• сприяння встановленню стосунків між покупцем та продавцем, які із суто формальних можуть стати дружніми.

ПП є найбільш ефективним та доцільним при торгівлі дорогими товарами; товарами, що вимагають індивідуального консультування та товарів виробничо – технічного призначення.

12. Структура лізингових платежів.

1)сума амортизаційних відрахувань, що нараховується на об’єкт лізингу, як відшкодування його вартості впродовж дії лізингової угоди;

2)винагороді лізингодавцю (лізингова маржа);

3)відшкодування ЛД страхових платежів за об’єкт лізингу;

4)сума, що сплачується ЛД як % за залучений ним кредит для придбання об’єкту лізингу.

13.Сутність ІТР та значення в ринк.економіці

Інфраструктура товарного ринку (далі — ІТР) — це сукупність видів діяльності та суб'єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речових чинників виробництва і товарів кінцевого споживання, а також надають комплекс послуг з метою підвищення ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, якомога повнішого задоволення потреб та попиту споживачів.

ІТР створює умови для прискорення обігу товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв'язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Діяльність суб'єктів інфраструктури товарного ринку допомагає виробникам у формуванні ефективних каналів розподілу. Суб'єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів, сприя­ють подоланню розбіжності у часі, місці та праві власності, що відокремлюють товари та послуги від споживачів. Слід підкреслити роль суб'єктів ІТР у встановленні ринкової рівноваги між попитом та пропозицією, у формуванні торговельного асортименту.