3.6.Форматування тексту

Форматуванням тексту називається надання йому належного вигляду після отримання чорнового варіанту. Форматування можна застосовувати по відношенню до окремих знаків тексту, до абзаців, а також до сторінок.

Форматування знаків та абзаців найдоцільніше форматувати в режимі відображення Обычный, який встановлюється за командою Вид-Обычный. Форматування сторінок виконують в режимі відображення Разметка страницы (команда Вид-Разметка страницы).

Будь-які операції з форматування знаків чи абзаців реалізуються тільки після виділення відповідного елемента тексту. Виняток становить форматування єдиного абзаца. При цьому достатньо зробити цей абзац поточним, тобто встановити в ньому текстовий курсор.

Форматування знаків тексту включає вибір типу, накреслення та розміру шрифта, використання для них тих чи інших спецефектів, а також встановлення різноманітних інтервалів. Воно виконується за командою Формат-Шрифт..., внаслідок чого на екрані з’являється діалогове вікно Шрифт з трьома вкладинками Шрифт, Интервал і Анимация і з полем Образец для візуального контролю тих параметрів форматування, які вибираються. Вікно Шрифт можна отримати також, якщо клацнути ПКМ в робочій області вікна текстового процесора і вибрати в контекстному меню пункт Шрифт....

Для кожного типу шрифта (гарнітури) характерний своєрідний малюнок літери (див. розгортуваний список Шрифт: вкладинки Шрифт). Найбільш поширені гарнітури Times New Roman, Arial, Courier New. Перша із указаних відноситься до шрифтів із засічками, друга – до шрифтів без засічок (до рублених). Обидва шрифти відносяться до пропорційних, для яких ширина окремих символів та інтервали між ними не є сталими величинами. Останій із указаних шрифтів називається моноширинним (всі символи і інтервали між ними мають однакову ширину).

Накресленням шрифта (див. розгортуваний список Начертание: вкладинки Шрифт) називається один із трьох можливих варіантів його вигляду: Обычный, Курсив, Полужирный. Можлива також комбінація Полужирный Курсив.

Розмір шрифта називається кеглем і вимірюється в пунктах (1 пт ≈ 0,3759 мм). Його можна установити самостійно довільним за величиною або вибрати із розгортуваного списка Размер: в межах від 8 до 72 пт.

Вкладинка Шрифт містить також розгортуваний список Цвет текста:, розгортувані списки Подчёркивание: і Цвет подчёркивания:, а також поле Видоизменение для установки потрібного спецефекту.

Основні з указаних операцій форматування представлені відповідними елементами на панелі інструментів Форматирование (знайти самостійно).

Вправа 2.6.1. Форматування знаків тексту.

• Створити новий документ.

• Набрати початковий текст до вправи.

• Виконати форматування цього тексту, використовуючи елементи вкладинки Шрифт вікна Шрифт або панелі інструментів Форматирование і керуючись потрібним результатом.

Початковий текст до вправи.

“Форматування застосовують по відношенню до окремих знаків, по відношенню до абзаців і по відношенню до сторінок тексту документа.”

Результат виконання вправи.

“Форматування застосовують по відношенню до окремих знаків, по відно^шенню до абзаців і по відно_шенню до сторінок тексту документа.”

У вкладинці Интервал діалогового вікна Шрифт містяться поле Масштаб: для вибору ширини знаків в процентах відносно нормальної, поле Интервал: для вибору міжсимвольного інтервалу, а також поле Смещение: для вибору вертикального зміщення символів відносно умовної базової лінії.

Вправа 2.6.2. Форматування знаків тексту.

• Створити новий документ.

• Набрати початковий текст до вправи.

• Виконати форматування цього тексту, використовуючи елементи вкладинки Интервал діалогового вікна Шрифт і керуючись потрібним результатом.

Початковий текст до вправи.

“Регулирование значений междузнаковых интервалов для

заданного фрагмента текста.”

Результат виконання вправи.

“Регулирование ^{значений} междузнаковых _{интервалов} для

заданного фрагмента текста.”

Текстовий процесор Microsoft Word вважає абзацем фрагмент тексту будь-якого обсягу, після якого знаходиться маркер кінця абзацу ¶, отримуваний в процесі друкування текста документа шляхом натискування клавіши <Enter>. Для того, щоб побачити ці маркери в тексті документа, треба натиснути кнопку Непечатаемые знаки панелі інструментів Стандартная.

Форматування абзаців включає встановлення для них відступів та “червоного рядка”, вирівнювання, вибір міжрядкового та міжабзацного інтервалів, обрамлення і заливання, а також утворення списків. Воно виконується за командою Формат-Абзац..., внаслідок чого на екрані з’являється вікно Абзац з двома вкладинками Отступы и интервалы і Положение на странице, а також з полем Образец для візуального контролю тих параметрів форматування, які вибираються. Вікно Абзац можна отримати також, якщо клацнути ПКМ в робочій області вікна текстового процесора, після чого в контекстному меню вибрати пункт Абзац....

Вирівнювання абзацу може бути виконане По левому краю, По правому краю та По ширине. В останньому випадку кінці рядків абзацу підтягуються до його меж за рахунок розтягування пропусків між словами абзацу. При вирівнюванні абзацу По центру здійснюється центрування його рядків. З метою вирівнювання можна скористуватись розгортуваним списком Выравнивание: вкладинки Отступы и интервалы або відповідними кнопками панелі інструментів Форматирование.

Зліва і справа відносно робочого поля сторінки для абзаца можуть бути встановлені відступи. Не треба плутати їх з лівим та правим полями сторінки. Крім того, відступ зліва відносно края абзаца може бути указаний окремо для його першого рядка (з метою утворення “червоного рядка”). Відповідні значення встановлюються в полі Отступ вкладинки Отступы и интервалы.

Але найзручніше встановлювати відступи за допомогою вказівників горизонтальної лінійки форматування, які мають вигляд трикутничків. Верхній вказівник визначає відступ “червоного рядка”, два нижніх вказівники визначають відступи абзаца зліва (крім першого рядка) і справа. Для встановлення потрібних відступів вказівники перетягують в потрібне місце при натиснутій ЛКМ. Зверніть увагу, що лівий нижній вказівник має під собою прямокутний елемент. Якщо здійснювати перетягування прямокутного елемента, то переміщатись будуть одночасно обидва ліві вказівники (і нижній, і верхній). Завдяки цьому можна зберігати в абзаці вже утворений “червоний рядок”.

Розмір міжрядкового інтервала пов’язують з розміром шрифта. Наприклад, одинарним вважається такий міжрядковий інтервал, величина якого дорівнює розміру шрифта плюс невелика добавка, значення якої залежить від виду шрифта. Крім одинарного використовуються також полуторний та подвійний інтервал. Указані стандартні інтервали можна вибрати в полі Интервал із розгортуваного списка междустрочный:. Нестандартні інтервали можна встановлювати, вибравши в указаному списку пункт Множитель і установивши його конкретне значение:. Стандартні інтервали можна установити також за допомогою відповідних кнопок панелі інструментів Форматирование.

Розміри міжабзацних інтервалів, відмінні від розмірів міжрядкових інтервалів, встановлюються з метою підвищення наочності тексту. Це здійснюється встановленням конкретних значень перед: і после: в полі Интервал вкладинки Отступы и интервалы. У загальному випадку інтервал між двома суміжним абзацами утворюється із трьох складових: міжрядковий інтервал першого абзаца, плюс значення інтервала після першого абзаца і плюс значення інтервала перед другим абзацем.

Вправа 2.6.3. Форматування абзаців.

• Створити новий документ.

• Набрати початковий текст до вправи.

• Командою Вид-Разметка страницы установити відповідний режим перегляду.

• Виконати форматування початкового тексту, використовуючи елементи вкладинки Отступы и интервалы вікна Абзац і керуючись потрібним результатом.

Початковий текст до вправи.

Стиль являє собою іменований набір параметрів форматування символів або абзаців. Шаблон – загальна форма документа. Шаблон містить стилі та текстові заготовки документа певного типу.

Результат виконання вправи.

Стиль являє собою іменований набір параметрів форматування символів або абзаців.

Шаблон – загальна форма документа.

Шаблон містить стилі та текстові заготовки документа певного типу.

Підказка. Початковий текст до вправи розбито на три абзаци, до яких застосовано однаковий відступ зліва. Крім того, третій абзац має відступ для утворення “червоного рядка”. Перший абзац вирівняний по ширині, другий – по центру, а третій – по лівому краю. В абзацах встановлено одинарний, полуторний та подвійний міжрядковий інтервали відповідно.

Обрамлення (застосування рамок) та заливання (встановлення кольору фону, відмінного від звичайного) використовують для підвищення виразності текста документа. Для цього застосовують команду Формат-Границы и заливка..., внаслідок чого на екрані з’являється вікно Границы и заливка з трьома вкладинками Граница, Страница і Заливка, а також з полем Образец для візуального контролю тих параметрів форматування, які вибираються.

На вкладинці Граница можна вибрати вигляд, а також тип, колір та ширину ліній рамки для поточного абзаца або для відміченої групи абзаців текста. Для вкладинки Страница дії залишаються тими ж самими, але тепер вони застосовуються до окремих сторінок документа. Додатково для рамки сторінки можна вибрати малюнок. На вкладинці Заливка можна вибрати колір заливання, а також візерунок заливання з кольором фону для нього.

Вправа 2.6.4. Форматування абзаців.

• Створити новий документ.

• Набрати початковий текст до вправи.

• Виконати форматування цього тексту, використовуючи елементи вкладинок Граница і Заливка вікна Границы и заливка і керуючись потрібним результатом.

Початковий текст до вправи.

Верхній колонтитул – це текст, надрукований зверху кожної сторінки. Нижній колонтитул – це текст, надрукований знизу кожної сторінки.

Результат виконання вправи.

Верхній колонтитул – це текст, надрукований зверху кожної сторінки.

Нижній колонтитул – це текст, надрукований знизу кожної сторінки.

Підказка. Текст до вправи розбито на два абзаци, до яких застосовано однаковий відступ зліва і справа. Крім того, обидва абзаци мають відступи для утворення “червоного рядка”. Для першого абзаца встановлено міжабзацний інтервал после:. Для абзаців вибрано рамки з тінню та звичайну відповідно. Рамки виконано з потовщених ліній різного типу. Обидва абзаци залито: перший – звичайним кольором, другий – з візерунком. Через наявність візерунка в другому абзаці доцільно використати напівжирний шрифт.

Декілька послідовних абзаців з впорядкованою інформацією (перелік, послідовність пунктів тощо) доцільно оформляти у вигляді списка. Можлива побудова помічених, нумерованих та багаторівневих списків. Кожний абзац у списку починається або з певної помітки, або з буквеного чи числового порядкового номера. Наприклад, послідовність пунктів виконання вправи 2.6.4 оформлена у вигляді поміченого списка. Якщо до даних методичних вказівок побудувати зміст, то він матиме вигляд багаторівневого нумерованого списка.

Щоб створити список, необхідно виділити всі абзаци, що мають бути у його складі і виконати команду Формат-Список.... Внаслідок цього на екрані з’являється вікно Список з трьома вкладинками Маркированный, Нумерованный та Многоуровневый. Вікно Список можна отримати також, якщо клацнути ПКМ в робочій області вікна текстового процесора, отримати контекстне меню і вибрати в ньому пункт Список.... У вікні Список треба вибрати потрібну вкладинку і, клацнувши ЛКМ, указати в ній вигляд бажаного списка. Після цього достатньо натиснути кнопку OK, і всі виділені абзаци будуть перетворені на вибраний помічений або нумерований список.

Треба пам’ятати, що абзац списка характеризується двома числовими параметрами: положенням помітки (номера) і положенням текста абзаца відносно лівого края сторінки. Доступ до регулювання цих параметрів можна отримати, якщо після вибору бажаного списка у вікні Список клацнути ЛКМ на кнопці Изменить.... Внаслідок цього буде отримано вікно Изменение маркированного (нумерованного) списка з полями Положение маркера (номера) и Положение текста, в яких треба указати потрібні значення відступів. Отримуваний результат можна при цьому візуально контролювати у полі Образец.

Крім указаних функцій, вікно Список має засоби для оберненого перетворення списка у послідовність звичайних абзаців, для вибору поміток чи номерів іншого вигляду тощо. Прискорене створення списків можна реалізувати за допомогою кнопок Нумерация або Маркеры панелі інструментів Форматирование.

Вправа 2.6.5. Створення списків.

• Створити новий документ.

• Набрати початковий текст для створення поміченого списку.

• Перетворити цей текст на помічений список, використовуючи елементи вкладинки Маркированный вікна Список.

• Набрати початковий текст для створення нумерованого списку.

• Перетворити цей текст на нумерований список, використовуючи елементи вкладинки Нумерованный вікна Список.

Початковий текст д ля створення поміченого списку.

Набір основних операцій для роботи з файлами: збереження; створення; модифікація.

Початковий текст д ля створення нумерованого списку.

Послідовність виконання основних операцій зі створення текстових файлів: створення порожнього файла; набір тексту; збереження файлу.

Форматування сторінок документа включає встановлення розмірів та орієнтації сторінок, встановлення робочого поля сторінки шляхом вибору полів, створення колонтитулів, оформлення сторінок, поділ сторінок на колонки, встановлення вимог до міжсторінкових переходів тощо. Більшість з перерахованих операцій було розглянуто у вправі 2.4.1.

Дуже важливо при форматуванні сторінок правильно визначитись з абзацами, які потрапляють на межу між сторінками. Для цього використовується вкладинка Положение на странице вікна Абзац, яке виникає за командою Формат-Абзац.... Засоби цієї вкладинки передбачають такі можливості:

• Заборонити висячі рядки. Висячим рядком може виявитись останній рядок абзаца, якщо він єдиний потрапив на наступну сторінку, або перший рядок абзаца, якщо він єдиний залишився на попередній сторінці.

• Заборонити розрив абзаца. При цьому будь-який абзац на тій чи іншій сторінці завжди буде розміщеним повністю.

• Заборонити відрив даного абзаца від наступного. При цьому даний абзац ніколи не буде останнім на своїй сторінці, і завжди буде зв’язаним з наступним.

• Розміщувати абзаци з нової сторінки.

Дуже часто при підготовці документів виникає потреба продовжити друк з наступної сторінки, незалежно від того, в якій мірі заповнена дана сторінка. Наприклад, з нової сторінки дуже часто починають новий розділ документа. На жаль, дуже часто доводиться бачити, як недосвічені користувачі доповнюють дану сторінку порожніми рядками, щоб таким шляхом перейти на наступну. Зрозуміло, що в такому випадку неможливо буде змінити кількість рядків даного розділу без того, щоб не порушити належне положення наступного розділу.

Саме для таких випадків текстовий процесор передбачає примусове встановлення кінця сторінки. Треба установити текстовий курсор в рядок, наступний за останнім рядком тексту даної сторінки, виконати команду Вставка-Разрыв..., у вікні Разрыв відмітити поле Начать новую страницу і натиснути кнопку OK. Після цього в режимі перегляду Обычный можна буде бачити пунктирну лінію з написом Разрыв страницы. Найпростіший спосіб установити розрив сторінки – натиснути клавіши <Ctrl+Enter>. Вилучити розрив сторінки можна клавішею <Delete>.