4.6.Макроси

В найновіших версіях Microsoft Office впроваджено єдиний для всіх складових пакету (Word, Excel, Access, PowerPoint, OutLook) засіб розробки Редактор VBA, який дозволяє створювати, редагувати та налагоджувати додатки на об’єктно-орієнтованій мові програмування VBA (Visual Basic for Applications). VBA використовує технологію візуального програмування, тобто конструювання додатків відбувається безпосередньо на екрані.

За оцінками фахівців 90% користувачів працюють лише тільки із засобами робочого листа Excel. Вони обходяться без VBA, і саме тому використовують не більш як 10% реальних можливостей Excel.

Одним із різновидів додатків, створюваних на VBA, є макроси. Макросом називається іменована послідовність команд, якою можна скористуватись як єдиним цілим, тобто за допомогою однієї операції.

У вигляді макроса можна представити послідовність певних дій користувача (натискування клавіш клавіатури, клацання кнопками миші тощо), після чого надати цій послідовності певне ім’я і записати під цим іменем у список макросів. У вигляді макроса можна представити також послідовність складних обчислювальних операцій з розгалуженнями та циклами. Такі макроси називаються процедурами та функціями.

Для створення макросів використовують, так званий, макрорекордер, який автоматично перекладає на мову VBA всі дії користувача з момента запуску макрорекордера до закінчення запису макроса.

Список існуючих макросів можна отримати шляхом виконання команди Сервис-Макрос-Макросы або натиснувши клавіши <Alt>+<F8>. При цьому виникає діалогове вікно Макрос, в якому представлено їх повний перелік. Позбавитись цього вікна можна шляхом натискування кнопки Отмена.

Розглянемо процес створення та роботу макроса, який повинен автоматично очищати діапазон комірок A1:D9.

Створення макроса складається з трьох кроків: підготовка до запису макроса; запис макроса; створення засобів для виконання макроса.

3.6.1. Підготовка до запису макроса

Підготовка до запису макроса включає наступні кроки.

• Виконати команду Сервис-Макрос-Начать запись. На екрані з’являється діалогове вікно Запись макроса.

• Вікно Запись макроса має поле Имя макроса:, в якому це ім’я і треба указати. Наприклад, Очищення.

• Вікно має також поле Описание. В ньому зафіксовано дату запису макроса. З метою запам’ятовування в цьому полі додатково можна дати короткий опис створюваного макроса (призначення, виконувані дії, спосіб використання тощо). Наприклад: "Очищення діапазону комірок A1:D9".

• Вікно має поле Сочетание клавиш:. Це клавіши, які можуть використовуватись з метою прискореного виклику макроса. Вони називаються “гарячими”. Для макроса дозволено використовувати сполучення гарячих клавіш у вигляді <Ctrl>+<літера>. Наприклад: виберемо сполучення клавіш <Ctrl>+<ч>. У загальному випадку це робити необов’язково, оскільки макрос завжди можна викликати, виконавши команду Сервис-Макрос-Макросы.

• Вікно має розгортуваний список Сохранить в:. Можна вибрати одне з трьох можливих місць збереження створеного макроса: в Личная книга макросов, в Эта книга або в Новая книга. Із цих трьох найчастіше вибирають другий варіант. Виберемо саме його.

• Завершуючи процес підготовки до запису макроса, в діалоговому вікні Запись макроса натиснути кнопку OK. Запис макросу почався! З цього моменту всі дії користувача, які він виконує з робочою книгою, фіксуються у складі макросу.