- •1.Передмова
- •2.Операційна система windows 98
- •2.1.Загальні відомості
- •2.2.Основи роботи з Windows
- •3.Текстовий процесор microsoft word
- •3.1.Завантаження текстового процесора
- •3.2.Основне вікно текстового процесора
- •3.3.Первинна підготовка до роботи з текстовим процесором
- •3.4.Робота з документами
- •3.5.Введення і редагування тексту документа
- •3.6.Форматування тексту
- •3.7.Створення та редагування таблиць
- •3.8.Ведення в текст документа формул
- •3.9.Створення в документі графічних об’єктів
- •4.Табличний процесор microsoft excel
- •4.1.Основні поняття електронних таблиць
- •4.2.Основне вікно табличного процесора
- •4.3.Основи роботи з електронними таблицями
- •3.3.1. Перегляд ет
- •3.3.2. Переміщення в ет
- •3.3.3. Виділення об’єктів ет
- •3.3.4. Введення чисел
- •3.3.5. Операції з комірками, рядками та стовпчиками
- •3.3.6. Автозаповнення
- •3.3.7. Операції з листами та книгами
- •3.3.8. Оформлення таблиць
- •4.4.Формули
- •3.4.1. Імена комірок
- •3.4.2. Введення формул
- •3.4.3. Будова формули
- •3.4.4. Копіювання формул
- •3.4.5. Автододавання
- •3.4.6. Умовне форматування
- •4.5.Діаграми та графіки
- •3.5.1. Опис діаграми
- •3.5.2. Створення діаграм
- •3.5.3. Редагування діаграм
- •3.5.4. Побудова графіків функцій
- •4.6.Макроси
- •3.6.1. Підготовка до запису макроса
- •3.6.2. Запис макроса
- •3.6.3. Виконання макроса
- •3.6.4. Перегляд текста програми макроса
- •5.Література
4.4.Формули
В комірки ЕТ, крім звичайних числових або текстових даних, можна вводити також і формули. За звичайних умов ЕТ має бути налаштована так, що сама формула відображується тільки у рядку формул. У комірці ж має відображуватись значення, обчислене за цією формулою. Для цього ЕТ має бути належним чином настроєна. Виконаємо команду Сервис-Параметры..., а далі у вікні Параметры перейдемо до вкладинки Вид і в полі Параметры окна знімемо відмітку на пункті формулы, якщо вона там є.
До речі, існують ситуації, коли доцільно самі формули відображати також і в комірках ЕТ. Це буває, наприклад, при введенні та редагуванні формул безпосередньо в комірках, а також може бути потрібним для контролю взаємних зв’язків комірок та формул.
3.4.1. Імена комірок
Формули містять числові константи, змінні та функції ЕТ, з’єднані знаками математичних операцій. У формулах можуть використовуватись круглі дужки для зміни стандартного порядка виконання дій. Імена (позначення) змінних у складі формул можуть бути стандартними і нестандартними. Стандартні імена являють собою адреси комірок, побудовані із буквеного позначення стовпчика та цифрового позначення рядка. Адреси можна зробити відносними або абсолютними в залежності від того, повинні вони змінюватись чи ні при переміщенні та копіюванні формул.
Нестандартне ім’я комірки може бути довільним при умові, що воно не містить пропусків. Воно не повинно співпадати з адресою будь-якої іншої комірки. Звичайно, воно може бути тільки абсолютним. Ефективність нестандартних імен пов’язана з можливістю надання їм смислового звучання. А це значно полегшує побудову та сприйняття формул.
Вправа 3.4.1. Створення нестандартного імені.
Відмітити потрібну комірку, для якої має бути створене нестандартне ім.’я. Припустимо, що це комірка D3. Після цього її стандартна адреса автоматично відображується у полі Имя рядка формул.
Клацніть ЛКМ на полі Имя рядка формул і отримайте в ньому текстовий курсор.
Надрукуйте ім’я, вибране для комірки (наприклад, Проба), і натисніть клавішу <Enter>.
Комірки з нестандартними іменами мають певні властивості, які відрізняють їх від звичайних комірок.
Якщо відмітити комірку з нестандартним іменем, то саме воно буде тепер відображуватись у полі Имя рядка формул.
Поле Имя рядка формул фактично являє собою розгортуваний список вже використаних користувачем нестандартних імен. Тому при виборі нового нестандартного імені розгорніть цей список і переконайтесь, що вибране вами нове ім’я в ньому ще відсутнє. Інакше, при наданні іншій комірці вже існуючого імені, попередня комірка це ім’я втрачає.
Нестандартні імена на робочій сторінці зовні себе ніяк не проявляють. Тому розгортуваний список нестандартних імен виконує також дуже важливу функцію виділення комірок, яким були присвоєні нестандартні імена. Розкрийте список, знайдіть в ньому потрібне ім’я і клацніть на ньому ЛКМ. Селектор внаслідок цього буде встановлено у відповідну комірку.
Як змінні у формулах можуть використовуватись не тільки адреси комірок, але й адреси діапазонів. У відповідності з цим, нестандартні імена можуть бути присвоєні також і діапазонам.
Надані імена є глобальними, тобто вони є дійсними на будь-яких листах книги. Але їх можна створити і локальними, тобто дійсними в межах свого листа. Для цього до складу імені треба включати також і ім’я листа. Наприклад: Лист3!x. При цьому нестандартні імена листів беруться в одинарні лапки. Наприклад: ‘Результати’!x.
Одній і тій же комірці або діапазону можна надати довільну кількість імен. Великі та малі літери в іменах не розрізняються в будь-якому алфавіті.
Щоб вилучити існуюче нестандартне ім’я, треба виконати команду Вставка-Имя-Присвоить…. Внаслідок цього на екрані з’являється діалогове вікно Присвоение имени. В цьому вікні треба виділити потрібне ім’я і натиснути кнопку Удалить.