28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?

.Хоч всі герої творів Просвітництва відрізняються один від одного і місцем проживання ( Англія, Франція), і соціальним статусом ( Сюзання монашка, Сен-Пре вчитель, Карл Моор розбійник), і причинами початку їхньої подорожі (Кандіда вигнали з дому; для Йорика це втеча та жага знань; Сен-Пре вирушає у мандрівку , бо його просить Юлія; Узбек розуміє, що він не може залишатися при дворі султана, його можуть вбити і він тікає з дому), але усіх їх об’єднує бажання пізнати себе. Герої подорожують по реальним ( Франція Йорик, Португалія Кандід) та фантастичним країнам (Ельдорадо Кандід, країна ліліпутів Гулівер).Але виїжджаючи з дому, кожен герой має певне світосприйняття, несе часточку дому з собою, яка потім впливає на нього у подорожі. Наприклад, Кандід потрапив до Ельдорадо, країни щастя, та тубільці щасливі через те, що в них інші цінності. Світогляд же Кандіда формують Панглос та Мартен, але ці теорії треба доводити. Коли він повертається, дім стає точкою позаперебування щодо Ельдорадо. Для того, щоб обробляти сад не потрібно жодних доведень. Праця- це і є щастя.

Якщо говорити про подорож Сен-Пре, то він ділить світ на 2 частини : там, де є Юлія і де її немає. Він постійно наголошує, що його тіло відправилося у подорож, а душа залишилася з Юлією. Він подорожує, тому що Юлія попросила, їде з міта до міста, бо Юлія керує його подорожжю, вона креслить маршрут руху, а отже, і карту свого особистого Я.

Для Фауста подорож – це активність. Йому набридло бездієво сидіти у себе в кабінеті, читати тисячі сторінок інформації і нічого з нею не робити. Він пагне руху, без нього книги – порожнє місце. Мефістофель пропонує йому нову дорогу – нове життя. Фауст використовує кожен наданий йому шанс, кожну спокусу Мефістофеля він переводить в особистісний досвід.

28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?

Для героя-просвітника подорож - це в першу чергу маршрут пізнання власного «Я». Все негативне сприймається як конструктивне позитивне. Герой-просвітник сам коваль свого щастя, будь-який негатив завжди подолається, для нього подорож – дорога мудрості, в нього є чіткі орієнтири, впевненість і активність. Проствіник знає заради чого їде в подорож, він завжди суб’єкт, а не об’єкт.

Для героя-просвітника важливіше не описи природи та країн і міст які він проїжджає, а його почуття та переживання. Якщо є пейзаж, то в ньому зупиняються, щоб рефлексувати. Сен-Пре у своїх листах пише: «Дуже поспішаю відіслати вам листа, а тому не маю змоги розповідати детально про свої мандри», або «Зараз я зовсім не маю наміру ґрунтовно описувати свою подорож чи спостереження». Втеча і вигнання стає пізнанням. Сен-Пре спочатку їде у вимушену подорож. Для нього куди важливіше писати про свої переживання на фоні ландшафтів. Опис зовнішнього неважливий. Проте у випадку з Гуллівер, мандрівка зовнішня. Герой виступає об*єтивним спостерігачем, який передає нам інформацію. Він просто описує, без власної оцінки.

Йорик практично втікає від свого повсякденного життя, щоб зрозуміти, що з ним відбувається. Вертер втікає від кохання до Лотти. Гуллівер теж їде у вимушену подорож, йому потрібні гроші. Робінзон їде за робітниками для своїх плантацій, а в результаті доходить до найвищого пізнання, пізнання Бога.

За рахунок письма герой переносить зовнішню подорож у внутрішню, у мандрівку пам’яті, світ відчуттів, буття для себе і в собі.

Герої-просвітники прагнуть повернення, в поверненні відбувається пізнання. Модальність подорожі – ностальгія. Куди б не йшов герой-просв він завжди несе за спиною дім. Сен-Пре завжди звертається до місця, де живе Юлія. Герої Монтеск*є теж завжди порівнюють традиції, устрій країн, які відвідують, з рідною країною, і переконуються, що для них вдома краще. Вертер теж повертається в думках до дому Лотти, згадує її образ, передбачає,що вона може робити. У одному з листів Вертер говорить про те, що спонукає людину подорожувати. Він каже, що спочатку подорожуючого захоплює новизна відчуттів та ландшафтів, але рано чи пізно з*являється ностальгія за домом, і хочеться повернутись додому, до дружини. Саме там знаходиться спокій, якого шукав по світах.

Для просвітника подорож це дорога, зустріч з іншим. Говорити з іншим означає пізнавати себе збоку, тобто об’єктивно.