- •Що означає бути просвітником? Головні риси, що вирізняють світогляд людини епохи Просвітництва.
- •Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.
- •Просвітницьке потрактування моралі.
- •Семантика девізу Просвітництва: «Май мужність користуватися власним розумом»
- •Які категорії як підґрунтя власної поведінки має відкидати герой-просвітник? Які ставлення героя-просвітника до обов’язку та потягу?
- •7Просвітницьке розуміння категорії розуму.
- •Новий ідеал людини епохи Просвітництва.
- •Чому XVIII ст. Називають золотим віком уявних подорожей?
- •10. «Мандрівка вторинного автора» в романі XVIII ст. Поясніть подорож як гру між оповідачем та горизонтом очікування читача в романі Філдінга «Історія Тома Джонса - знайди».
- •11. «Мандрівка вторинного автора» в романі Дідро «Жак Фаталіст та його хазяїн».
- •12. Семантика топосу карети в романі Філдінга та дерижанса в романі Стерна.
- •13. Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні за своїм значенням вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?
- •14. Чим відрізняється реалізація теми подорожі в романі Свіфта «Пригоди Гуллівера» від типового вираження цієї теми в літературі Просвітництва?
- •15. Своєрідність художнього втілення міфологеми Одіссея в літературі Просвітництва.
- •16. Як подорож героя-просвітника стає прокладання маршруту пізнання?
- •17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.
- •18. Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їх семантичне значення
- •19. Особливості поетики простору в художніх творах XVIII сторіччя: метафора води та суходолу. Чим відрізняються мандрівки морем та землею у варіанті героїв-просвітників?
- •20. Художнє навантаження образу острова Робінзона та островів-світів, які відвідує Гулівер
- •21. Мотиви потягу героя-просвітника до ідилічного хронотопу.
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника ( як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож?)
- •29. Функціональна роль передмови в тексті 18 ст.
- •30. Чому 18 ст. Називають віком письма? Яке значення має епістолярій в добу Просвітництва?
- •31. Маска жанрових форм письма героя-просвітника: щоденник, сповідь, лист, записки.
- •32. Особливість представлення образу Іншого в письмі героя художнього твору епохи Просвітництва.
- •33. Роль і типи адресата в організації простору письма.
- •34. Часовий рівень письма героя (віддаленість між часом письма і часом розказуваної історії).
- •35. Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі
- •36. Поясніть думку Йорика: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»
- •37. Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в житі літератури 18 ст.
- •43. Специфіка поєднання в тексті епохи Просвітництва дискурсу побутовості з моралізаторством та чуттєвістю героя.
- •44. Семантику дискурсу саду в творах Руссо «Юлія, або нова Елоїза», Гете «Страждання молодого Вертера», Вольтера «Кандід».
- •45. В чому полягає своєрідність мовлення героя-просвітника про деталі повсякденного життя?
- •46. Своєрідність стилістики пейзажних описів (Руссо, Дефо, Гете) та описів монастирського життя (Дідро).
- •47. Топос картини в романі Просвітництва.
- •48. Аргументуйте дискурс в романі Просвітництва: структурні та стилістичні особливості.
45. В чому полягає своєрідність мовлення героя-просвітника про деталі повсякденного життя?
У Дідро Вертер поетизує побутовий простір, за рахунок чого нам представляється не рутинна картина повсякденного життя, а художній простір. Герой підносить до рівня дива все, що бачить Наприклад, коли він приходить в кав*ярню в сусіднє село і описує хлопчика, який грається там на землі під розлогим зеленим дерево, то складається враження, що це не просто хлопчик, а маленький янгол. Так само з сестрами та братами Лотти. Побутове підноситься до рівня надзвичайного. Тоді як високі речі інколи набувають рис побутовості. У одному з листів Вертер говорить, що він заплутався від надлишку почуттів. Щоб зрозуміти, що відбувається, він повинен матеріалізувати ці почуття, виліпити, хай навіть пиріжки виходять. Вертер все поетизує, переводить повсякденне життя в мистецтво
Робінзон говорить про всі речі, як про ті, що можна раціонально використати. В нього немає красномовних перебільшень.
Черниця про речі повсякденного життя говорить об*єктивно й безпристрасно.
(+ дивись № 43)
46. Своєрідність стилістики пейзажних описів (Руссо, Дефо, Гете) та описів монастирського життя (Дідро).
В Руссо автор робить основний акцент на природні пейзажі, які відвідує герой. Він весь у коханні до Лотти, він не помічає і не бачить нічого, окрім листів коханої. Проте коли він знаходиться в ідилічному хронотоп то природа зливається з його почуттями. Особливо після того як Юлія написала йому про їхню зустріч, побачення, то й «зелень для нього стала яскравіша, і повітря чистішим, небо чистішим, і птахи співають ніжніше. Якась чарівна сила перетворює все навколо. Героєві здається, що вся земля прикрашає себе як для наречених». Сен-Пре говорить, що любов дає природі життя.
Всі описи природи Сен-Пре показують нам стан душі героя. На фоні міського пейзажу герой постійно серед людей, він не може зняти маску. На природі він залишаться сам, має простір для рефлексії та самозаглиблення. В горах Вале герой говорить, що зрозумів справжню причину змін в своєму душевному стані, причину повернення його втраченого спокою. Сен—Пре каже, що причиною цьому чисте гірське повітря. Герой просвітник бачить себе в природному пейзажі, він не відділяється від природи, а живе в такт з нею.
Вертер поетизує весь простір навколо себе. Його природний простір можна назвати буколічним, ідилічним. В його описах природи можна простежити багато епітетів та метафор. Для Вертера, як і для Сен-Пре, ключовим стало місце на горі, звідки вони бачили чудові долини і будинки своїх коханих, куди вони приходили за спокоєм. Дещо іншим є опис пейзажів у Робінзона. Описи Робінзона дуже детальні, але він не отримує від краси природи насолоди. Це людина практична, простір навколо себе він використовує раціонально, в побутових цілях. Навіть небесно гарну долину, що схожа на рай, він бачить як чудове місце, де можна брати продукти. Він не споглядач, а активний учасник. Тоді як Вертер та Сен-Пре – спостерігачі.