45. В чому полягає своєрідність мовлення героя-просвітника про деталі повсякденного життя?

У Дідро Вертер поетизує побутовий простір, за рахунок чого нам представляється не рутинна картина повсякденного життя, а художній простір. Герой підносить до рівня дива все, що бачить Наприклад, коли він приходить в кав*ярню в сусіднє село і описує хлопчика, який грається там на землі під розлогим зеленим дерево, то складається враження, що це не просто хлопчик, а маленький янгол. Так само з сестрами та братами Лотти. Побутове підноситься до рівня надзвичайного. Тоді як високі речі інколи набувають рис побутовості. У одному з листів Вертер говорить, що він заплутався від надлишку почуттів. Щоб зрозуміти, що відбувається, він повинен матеріалізувати ці почуття, виліпити, хай навіть пиріжки виходять. Вертер все поетизує, переводить повсякденне життя в мистецтво

Робінзон говорить про всі речі, як про ті, що можна раціонально використати. В нього немає красномовних перебільшень.

Черниця про речі повсякденного життя говорить об*єктивно й безпристрасно.

(+ дивись № 43)

46. Своєрідність стилістики пейзажних описів (Руссо, Дефо, Гете) та описів монастирського життя (Дідро).

В Руссо автор робить основний акцент на природні пейзажі, які відвідує герой. Він весь у коханні до Лотти, він не помічає і не бачить нічого, окрім листів коханої. Проте коли він знаходиться в ідилічному хронотоп то природа зливається з його почуттями. Особливо після того як Юлія написала йому про їхню зустріч, побачення, то й «зелень для нього стала яскравіша, і повітря чистішим, небо чистішим, і птахи співають ніжніше. Якась чарівна сила перетворює все навколо. Героєві здається, що вся земля прикрашає себе як для наречених». Сен-Пре говорить, що любов дає природі життя.

Всі описи природи Сен-Пре показують нам стан душі героя. На фоні міського пейзажу герой постійно серед людей, він не може зняти маску. На природі він залишаться сам, має простір для рефлексії та самозаглиблення. В горах Вале герой говорить, що зрозумів справжню причину змін в своєму душевному стані, причину повернення його втраченого спокою. Сен—Пре каже, що причиною цьому чисте гірське повітря. Герой просвітник бачить себе в природному пейзажі, він не відділяється від природи, а живе в такт з нею.

Вертер поетизує весь простір навколо себе. Його природний простір можна назвати буколічним, ідилічним. В його описах природи можна простежити багато епітетів та метафор. Для Вертера, як і для Сен-Пре, ключовим стало місце на горі, звідки вони бачили чудові долини і будинки своїх коханих, куди вони приходили за спокоєм. Дещо іншим є опис пейзажів у Робінзона. Описи Робінзона дуже детальні, але він не отримує від краси природи насолоди. Це людина практична, простір навколо себе він використовує раціонально, в побутових цілях. Навіть небесно гарну долину, що схожа на рай, він бачить як чудове місце, де можна брати продукти. Він не споглядач, а активний учасник. Тоді як Вертер та Сен-Пре – спостерігачі.