- •Що означає бути просвітником? Головні риси, що вирізняють світогляд людини епохи Просвітництва.
- •Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.
- •Просвітницьке потрактування моралі.
- •Семантика девізу Просвітництва: «Май мужність користуватися власним розумом»
- •Які категорії як підґрунтя власної поведінки має відкидати герой-просвітник? Які ставлення героя-просвітника до обов’язку та потягу?
- •7Просвітницьке розуміння категорії розуму.
- •Новий ідеал людини епохи Просвітництва.
- •Чому XVIII ст. Називають золотим віком уявних подорожей?
- •10. «Мандрівка вторинного автора» в романі XVIII ст. Поясніть подорож як гру між оповідачем та горизонтом очікування читача в романі Філдінга «Історія Тома Джонса - знайди».
- •11. «Мандрівка вторинного автора» в романі Дідро «Жак Фаталіст та його хазяїн».
- •12. Семантика топосу карети в романі Філдінга та дерижанса в романі Стерна.
- •13. Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні за своїм значенням вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?
- •14. Чим відрізняється реалізація теми подорожі в романі Свіфта «Пригоди Гуллівера» від типового вираження цієї теми в літературі Просвітництва?
- •15. Своєрідність художнього втілення міфологеми Одіссея в літературі Просвітництва.
- •16. Як подорож героя-просвітника стає прокладання маршруту пізнання?
- •17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.
- •18. Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їх семантичне значення
- •19. Особливості поетики простору в художніх творах XVIII сторіччя: метафора води та суходолу. Чим відрізняються мандрівки морем та землею у варіанті героїв-просвітників?
- •20. Художнє навантаження образу острова Робінзона та островів-світів, які відвідує Гулівер
- •21. Мотиви потягу героя-просвітника до ідилічного хронотопу.
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника ( як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож?)
- •29. Функціональна роль передмови в тексті 18 ст.
- •30. Чому 18 ст. Називають віком письма? Яке значення має епістолярій в добу Просвітництва?
- •31. Маска жанрових форм письма героя-просвітника: щоденник, сповідь, лист, записки.
- •32. Особливість представлення образу Іншого в письмі героя художнього твору епохи Просвітництва.
- •33. Роль і типи адресата в організації простору письма.
- •34. Часовий рівень письма героя (віддаленість між часом письма і часом розказуваної історії).
- •35. Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі
- •36. Поясніть думку Йорика: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»
- •37. Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в житі літератури 18 ст.
- •43. Специфіка поєднання в тексті епохи Просвітництва дискурсу побутовості з моралізаторством та чуттєвістю героя.
- •44. Семантику дискурсу саду в творах Руссо «Юлія, або нова Елоїза», Гете «Страждання молодого Вертера», Вольтера «Кандід».
- •45. В чому полягає своєрідність мовлення героя-просвітника про деталі повсякденного життя?
- •46. Своєрідність стилістики пейзажних описів (Руссо, Дефо, Гете) та описів монастирського життя (Дідро).
- •47. Топос картини в романі Просвітництва.
- •48. Аргументуйте дискурс в романі Просвітництва: структурні та стилістичні особливості.
16. Як подорож героя-просвітника стає прокладання маршруту пізнання?
Із роботи Канта нам відомо, що Просвітництво – це здатність людини вийти із свого неповноліття. Людина знаходиться в “незрілості” за власною провиною. Головне гасло просвітництва – Sapere aude, тобто “май мужність користуватися власним розумом”. Розум – це гармонізація зовнішнього і внутрішнього. Це впорядкування себе, своєї душі. Ти будеш панувати над собою лише тоді, коли зможеш користуватися власним розумом. У героя-просвітника розум не статичний, а динамічний: як ти мислиш, так ти і будеш жити.
Герой-просвітник йде у подорож для того, щоб зрозуміти своє власне я, структурувати свої почуття та переживання. Сен-Пре йде у гори Вале, щоб здійснити маршрут пізнання і лише повернення додому (міфологема Одіссея) означатиме, що герой самопізнав себе, побачив себе збоку. Герой може здійснювати як зовнішню так і внутрішню подорож. Сен-Пре здійснює внутрішню подорож через зовнішню. Він несе свою домівку за спиною, а метою його є повернення.
Робінзон Крузо, маючи тягу до морських подорожей та суто через мету матеріальну – розбагатіти, здійснює зовнішню подорож, яка потім призводить до внутрішньої зміни героя (маршрут самопізнання). Це можна спостерегти, наприклад, через його щоденник (щоденник – символ осмислення).
Гулівер єдиний герой в Просвітництві, який здійснює лише зовнішню подорож. Він пливе від реального місця, а потрапляє у вигадане. Цей герой не проходить стадії самопізнання, він лише описує свої пригоди.
17,23.Однією з невід’ємних рис епохи Просвітництва була подорож. Мандрівка є базовою метефорою літератури і всі твори Просвітництва покликані розгорнути цю тему. Оскільки герої всіх творів прагнуть пізнати своє Я, вони впевнено крокують дорогою життя, мандрують.Але мандрівка ця відбувається не тільки у зовнішньому просторі (наприклад переїзд Сюзанни з одного монастиря до іншого), а й у внутрішньому, що для просвітника є набагато важливішою, беручи до уваги його ціль.Зовнішня мандрівка є засобом для внутрішньої. Пишучи про свої подорожі у листах, їх автор здійснює внутрішню мандрівку своєю пам’яттю. Внутрішня мандрівка слугує для виховання почуттів та самопізнання, адже внутрішній світ затемнений і для того, щоб його освітити світлом (зрозуміти себе) потрібно використати розум. Наприклад у Гуллівера зовнішньої подорожі не було, адже він зовсім не описував її. А от Йорик дійснює зовнішню мандрівку лише заради внутрішньої і обидві мандрівки ( зовн. І внутр. )відбуваються одночасно, бо він пише в дорозі, на ходу.
Важливим для подорожі є засіб пересування героя. Наприклад Філдінг садовить свого героя до карети. З одного боку герой присутній на загальній дорозі, де зустрічає інших, може з ними поспілкуватися (частина загального суспільства), а з іншого боку карета- це все ж таки закритий простір, у якому ти відділений від усіх інших мандрівників, це твоя особиста мушля. Отже, він одночасно і присутній і відмежований приватним простором, який відображає аналітичну позицію, тобто погляд з боку. У Йорика ж інша карета – дизобліжанс, що виражає закритий простір. Закриваючись від зовнішнього, він поринає у внутрішній світ, створюючи неначе майданчик для самопізнання.
Головною характеристикою подорожі є епістолярій – процес виписування подорожі. Лист також відправляється у подорож, адже його потрібно довезти і тому кучер часто виступає листоношею. Для того, щоб досягти бажаного, потрібно не просто здійснити мандрівку, треба про неї написати. Писати про подорож – здійснювати ще раз її, але вже мандруючи по своїй пам’яттю, що дає змогу подивитися на себе і пройдений шлях зі сторони. Лише відмежувавшись герой може тверезо оцінити свою мандрівку, проаналізувати її і нарешті пізнати себе – стати щасливим.
У літературі Просвітництва майже повністю відсутній опис місць, подій, зовнішності. Це говорить про те, що автори всю увагу читача хочуть сфокусувати на внутрішніх процесах самопізнання героїв. Йорик не описує архітектуру Версалю, він розказує про свої почуття, те, як ці місця на нього діють, своє враження від побаченого. Опис пейзажів повністю замінюється розповіддю( Жак Фаталіст подорожує до тих пір, поки будуть історії, які він обдумує і створює свою точку зору, чужий досвід робить чужим).