- •Що означає бути просвітником? Головні риси, що вирізняють світогляд людини епохи Просвітництва.
- •Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.
- •Просвітницьке потрактування моралі.
- •Семантика девізу Просвітництва: «Май мужність користуватися власним розумом»
- •Які категорії як підґрунтя власної поведінки має відкидати герой-просвітник? Які ставлення героя-просвітника до обов’язку та потягу?
- •7Просвітницьке розуміння категорії розуму.
- •Новий ідеал людини епохи Просвітництва.
- •Чому XVIII ст. Називають золотим віком уявних подорожей?
- •10. «Мандрівка вторинного автора» в романі XVIII ст. Поясніть подорож як гру між оповідачем та горизонтом очікування читача в романі Філдінга «Історія Тома Джонса - знайди».
- •11. «Мандрівка вторинного автора» в романі Дідро «Жак Фаталіст та його хазяїн».
- •12. Семантика топосу карети в романі Філдінга та дерижанса в романі Стерна.
- •13. Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні за своїм значенням вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?
- •14. Чим відрізняється реалізація теми подорожі в романі Свіфта «Пригоди Гуллівера» від типового вираження цієї теми в літературі Просвітництва?
- •15. Своєрідність художнього втілення міфологеми Одіссея в літературі Просвітництва.
- •16. Як подорож героя-просвітника стає прокладання маршруту пізнання?
- •17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.
- •18. Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їх семантичне значення
- •19. Особливості поетики простору в художніх творах XVIII сторіччя: метафора води та суходолу. Чим відрізняються мандрівки морем та землею у варіанті героїв-просвітників?
- •20. Художнє навантаження образу острова Робінзона та островів-світів, які відвідує Гулівер
- •21. Мотиви потягу героя-просвітника до ідилічного хронотопу.
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника (як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож)?
- •28. Модальність подорожі героя-просвітника ( як герой ставиться до своєї мандрівки, який настрій домінує в письмі про подорож?)
- •29. Функціональна роль передмови в тексті 18 ст.
- •30. Чому 18 ст. Називають віком письма? Яке значення має епістолярій в добу Просвітництва?
- •31. Маска жанрових форм письма героя-просвітника: щоденник, сповідь, лист, записки.
- •32. Особливість представлення образу Іншого в письмі героя художнього твору епохи Просвітництва.
- •33. Роль і типи адресата в організації простору письма.
- •34. Часовий рівень письма героя (віддаленість між часом письма і часом розказуваної історії).
- •35. Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі
- •36. Поясніть думку Йорика: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»
- •37. Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в житі літератури 18 ст.
- •43. Специфіка поєднання в тексті епохи Просвітництва дискурсу побутовості з моралізаторством та чуттєвістю героя.
- •44. Семантику дискурсу саду в творах Руссо «Юлія, або нова Елоїза», Гете «Страждання молодого Вертера», Вольтера «Кандід».
- •45. В чому полягає своєрідність мовлення героя-просвітника про деталі повсякденного життя?
- •46. Своєрідність стилістики пейзажних описів (Руссо, Дефо, Гете) та описів монастирського життя (Дідро).
- •47. Топос картини в романі Просвітництва.
- •48. Аргументуйте дискурс в романі Просвітництва: структурні та стилістичні особливості.
35. Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі
Термін «ефект реальності» було введено Бартом. Він виділяє феномен літературного опису, починаючи з екфрасису, що присвячений для опису часу, місця творів мистецтва, і виконує лише естетичну функцію. Тобто опис не підкоряється ніякому реалістичному завданню, має дискурсивний характер.
Письмо виступає як раціональна практика, покликане надати ясності в освітлення внутрішнього світу, дороги життя. Чим більш розгортається письмо, тим більше освітлюється затемнена глибина внутрішнього світу, який виводиться назовні. Ефект реальності у тексті-письмі досягається такими засобами: фрагментарність, металепсис, деталізованість. Фрагмент – найближче, що стоїть у часі. А просвітнику важливо зрозуміти «тут» і «тепер», він філософ у дії, він не відкладає розуміння, імпульси письма потрібно негайно ловити. Фрагмент – слово життя – ось пережите, ось віддзеркалене. Саме фрагментарність робить письмо дзеркальним. Письмо, як дзеркало, уможливлює картину пізнання, дозволяє розгорнути картину реальності(Дуель Сен-Пре з Едуардом: Юля описує в письмі події з дуелю чоловіків, хоча насправді не була присутньою. Вона розсіяне бачення дуелю Сен-Пре збирає в письмо, розклала таким чином цей кадр життя на рівні морального та чуттєвого ).
Тому для Йорика письмо є стенографією, що передбачає не звузити письмо, а розписати, знайти точні слова для пізнання. Просвітник перекладає реальність на метафору. Так, передмова є мета письмом, де автор виконує функцію переписування, стає на місце суб’єкта розповіді. Оповідач говорить про власні помилки, неточності, критично ставиться до власного твору, дає можливість читачу оцінити його. Робить невеликий анонс твору, що і створює ефект реальності. Розповідь Узбека про подорож Парижем, що переривається листами з його батьківшини, яка відрізняється устроєм життя, традиціями, відсилає нас до реальності, пізніше починає позначати її. Оскільки герой коментує власне письмо.
36. Поясніть думку Йорика: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»
Писати для героя просвітника – розуміти, пізнавати; виступає як спосіб самоутвердження. Тому просвітник використовує будь-який час для письма, воно повинно бути конструктивне, аргументоване. Зовнішня реальність не розгортається, сам просвітник розвиває внутрішню, бо він філософом у дії(Йорик пише, тілько-но зупиняється диліжанс. На час герої-просвітники не зважають, головне змістовність писма). Письмо – дзеркало – для опозиції письмо – дзеркало необхідним є погляд(герой здійснює ревізію в минуле), світло, зупинка. Письмо, як дзеркало, уможливлює пізнання, дозволяє розгорнути картину реальності. Чим більше розгортається письмо, тим більше освітлюється затемнена глибина внутрішнього світу, вона виводиться назовні. Записати, тобто утривалити, розписати життя, знайти точні слова для пізнання, кристалізувати своє «Я» в часі, тому письмо Йорика – записки. Його письмо є стенографією. Просвітник перекладає реальність на метафору.