35. Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі

Термін «ефект реальності» було введено Бартом. Він виділяє феномен літературного опису, починаючи з екфрасису, що присвячений для опису часу, місця творів мистецтва, і виконує лише естетичну функцію. Тобто опис не підкоряється ніякому реалістичному завданню, має дискурсивний характер.

Письмо виступає як раціональна практика, покликане надати ясності в освітлення внутрішнього світу, дороги життя. Чим більш розгортається письмо, тим більше освітлюється затемнена глибина внутрішнього світу, який виводиться назовні. Ефект реальності у тексті-письмі досягається такими засобами: фрагментарність, металепсис, деталізованість. Фрагмент – найближче, що стоїть у часі. А просвітнику важливо зрозуміти «тут» і «тепер», він філософ у дії, він не відкладає розуміння, імпульси письма потрібно негайно ловити. Фрагмент – слово життя – ось пережите, ось віддзеркалене. Саме фрагментарність робить письмо дзеркальним. Письмо, як дзеркало, уможливлює картину пізнання, дозволяє розгорнути картину реальності(Дуель Сен-Пре з Едуардом: Юля описує в письмі події з дуелю чоловіків, хоча насправді не була присутньою. Вона розсіяне бачення дуелю Сен-Пре збирає в письмо, розклала таким чином цей кадр життя на рівні морального та чуттєвого ).

Тому для Йорика письмо є стенографією, що передбачає не звузити письмо, а розписати, знайти точні слова для пізнання. Просвітник перекладає реальність на метафору. Так, передмова є мета письмом, де автор виконує функцію переписування, стає на місце суб’єкта розповіді. Оповідач говорить про власні помилки, неточності, критично ставиться до власного твору, дає можливість читачу оцінити його. Робить невеликий анонс твору, що і створює ефект реальності. Розповідь Узбека про подорож Парижем, що переривається листами з його батьківшини, яка відрізняється устроєм життя, традиціями, відсилає нас до реальності, пізніше починає позначати її. Оскільки герой коментує власне письмо.

36. Поясніть думку Йорика: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»

Писати для героя просвітника – розуміти, пізнавати; виступає як спосіб самоутвердження. Тому просвітник використовує будь-який час для письма, воно повинно бути конструктивне, аргументоване. Зовнішня реальність не розгортається, сам просвітник розвиває внутрішню, бо він філософом у дії(Йорик пише, тілько-но зупиняється диліжанс. На час герої-просвітники не зважають, головне змістовність писма). Письмо – дзеркало – для опозиції письмо – дзеркало необхідним є погляд(герой здійснює ревізію в минуле), світло, зупинка. Письмо, як дзеркало, уможливлює пізнання, дозволяє розгорнути картину реальності. Чим більше розгортається письмо, тим більше освітлюється затемнена глибина внутрішнього світу, вона виводиться назовні. Записати, тобто утривалити, розписати життя, знайти точні слова для пізнання, кристалізувати своє «Я» в часі, тому письмо Йорика – записки. Його письмо є стенографією. Просвітник перекладає реальність на метафору.