19. Загальний аналіз ризиків комерційного банку

Д-ть б-ку з управління рівнем ризику назив. політикою ризику. Політика ризику – це сукупність різних заходів, які мають на меті зменшити небезпеку помилкового прийняття рішень уже на момент його прийняття, а також скорочення можливих негативних наслідків цих рішень на ін. етапах д-ті б-ку. Банківські ризики в залежності від сфери виникнення поділ. на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх ризиків належ. ризики безпосередньо не пов’язані з д-тю б-ку. Аналіз проводять щоб з’ясувати втрати б-ку в наступному періоді в наслідок впливу зовн-х факторів, а також сформулювати його стратегію. На основі отриманих даних розраховують вплив зовніш. ризику і виявляють фактори, які його визначають. Крім аналізу ризику країни при визначенні заг. зовніш. ризику необхідно зважати на ризики пов’язані із зовнішньо-екон. д-тю б-ку. Одним з осн-х ризиків пов’язаних із зовнішньо-екон. д-тю б-ку є валютний ризик, який пов'язаний із невизначеністю майбутніх змін %-вої ставки і ціни нац. валюти щодо іноземної та поділ. на: 1) економічний валютний ризик – це ризик зміни вартості активів чи пасивів б-ку в наслідок майбутніх змін курсу валюти; 2) ризик переводу – це ризик зміни вартості активів і зобов’язань б-ком пов'язаний із зниженням курсу;3) ризик угоди – це ризик, що обумовлюється невизначеністю вартості в нац. валюті майбутньої угоди укладеної в іноз. валюті. Внутрішні ризики виникають в результаті д-ті самого б-ку і залежать від операцій, які він проводить. До них відносять: 1) кредитні ризики (виникають в наслідок погіршення фін-го стану позичальника, непередбачених ускладнень в його д-ті, несприятливих обставин на ринку); 2) ризики, пов’язані із зобов’язаннями, що виникають в процесі формування депозитів (н-д: довгострокова вимога повернення вкладу чи міжбанківського кредиту); 3) ризики пов’язані з якістю управління активами і зобов’язаннями (н-д: %-вий ризик, тобто небезпека втрат в наслідок перевищених сплачених %-х ставок над отриманими); 4) ризики, пов’язані із реалізацією фін-х послуг. 5) стратегічні ризики, прогнозують шляхом розрахунку ризику недоотримання запланованого прибутку в наслідок перевищення допустимого ризику. Залежно від методів розрахунку ризики поділ. на сукупні і часткові. При визначенні сукупного ризику передбачається оцінка і прогнозування величини ризику б-ку залежно від його доходу і дотримання екон. норм ліквідності. Частковий ризик оцінюється на основі шкали коефіцієнтів ризику за окремою банківською операцією чи групами операцій.

20. Аналіз фінансової стійкості банку та методи його проведення

Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є: коефіцієнт надійності; коефіцієнт фінансового важеля; коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів; коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом; коефіцієнт мультиплікатора капіталу; коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку і залучених коштів за мінімально допустимого значення не менше. Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом. Отже, крім коефіцієнта мультиплікатора капіталу, всі основні показники взяті нами для аналізу фінансової стійкості банку, мають тенденцію до поліпшення (коефіцієнт надійності, участі власного капіталу у формування активів, захищеності власного капіталу, захищеності ним дохідних активів) або стабілізації чи незначної зміни (коефіцієнт «фінансового важеля»). Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому.