3.Аналіз залученого капіталу банку та його характеристика

Коефіцієнт структури залученого капіталу: [довгострокові зобов'язання (3 розділ пасиву)]:[залучений капітал (4 розділ пасиву)/(поточні зобов’язання)]. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів. Для оцінки фінансової стабільності підприємства використовують також коефіцієнти стабільності економічного зростання і чистої виручки. Для цих показників нормативів не встановлено. Уже із самої методики визначення коефіцієнтів – це знаходження співвідношення між двома окремими показниками. Як бачимо, коефіцієнтів є багато, але всі їх можна об’єднати в 5 груп за характеристиками: а) можливості погашення поточних зобов’язань; б) руху поточних активів; в) власного капіталу; г) результатів основної діяльності; д) інформація про ринкові ситуації. Методика аналізу названих вище коефіцієнтів полягає, головно, у порівнянні: фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми, а також з коефіцієнтами за кілька звітних періодів; фактичних коефіцієнтів з нормативними (щоправда, користувачі фінансових звітів рідко коли можуть це зробити); фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів (дані беруться з фінансових звітів, що подаються у фінансові статистичні органи); фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками.

4. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів

В умовах становлення фін. ринку в Україні, реструктуризації банківськ. сис-ми, комерц. б-ки повинні здійснювати зважену реалістичну стратегію подальшого розвитку, адаптованого до вимог ринку. Вибір оптимального шляху формування ресурсної бази, який враховуватиме адекватну екон. ситуацію і сприятиме надійному розв’язанню дилеми «прибутковість-ліквідність», є одним з основних завдань комерц. б-ку. Для оцінювання ефективності та повноти викор-ня б-ком своїх зобов’язань застосовуються такі показники: ступінь викор-ня платних пасивів; ступінь викор-ня сукупних зобов’язань. Для оптимальної д-ті комерц. б-ку необхідне ефективне викор-ня не тільки платних ресурсів, а й усіх сукупних зобов’язань. Аналіз зазначених показників буде доцільним у тих випадках, коли сума наданих міжбанківських кредитів буде меншою суми отриманих міжбанківських кредитів. Фінансовий потенціал комерц. б-ку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок фін. ресурсів (як власних, так залучених і позичених). Активні операції являють собою розміщення б-ками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення д-ті та підтримання необхідного рівня ліквідності. До активних операцій б-ків відносять: операції з вкладення банківських ресурсів у грош. кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності б-ку; розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів; касові операції з приймання і видавання готівки; інвестиційні операції з вкладення банківськ. ресурсів у ЦП; фондові операції з купівлі-продажу ЦП; валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнар-му валютних ринках; депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів б-ку в депозити в НБУ та ін. комерц. б-ках; операції з купівлі-продажу банківськ. коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках. Головним джерелом даних для проведення фінан-го аналізу б-ку є його баланс, у якому відображено всю інф-цію про наявність фін. та нерухомого майна, власником якого є б-к; обсяг та склад зобов’язань контрагентів перед б-ком та зобов’язань б-ку перед контрагентами. Баланс є основою для балансового звіту комерц. б-ку, в активі якого відображається склад засобів за напрями їх розміщення, а в пасиві – склад фін-х ресурсів (зобов’язання та капітал).