12. Аналіз банківських послуг та методи його проведення

Крім традиційних, притаманних суто б-кам операцій, вони виконують на замовлення своїх клієнті нетрадиційні операції і послуги. Це їх змушує робити конкуренція, яка існує на грош. ринку, а також в середині банківської сис-ми. Банківські послуги – це ті дії банківських установ на замовлення клієнтів, які не пов’язані із залученням додаткових ресурсів. Основною формою оплати банківських послуг є комісії. Б-ки надають клієнтам різноманітні послуги, їх об’єднують у певні групи за відповідними ознаками і критеріями. Найбільш поширеною є класифікація банківських послуг, в якій виділяють такі групи послуг: ліцензовані, не ліцензовані, чисті, сурогатні, комісійні, гонорарні, балансові, позабалансові тощо. Чистими називаються послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів б-ку, крім ризику операційних помилок. До комісійних належать послуги, за надання яких б-к стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні. Ринок банківських послуг в Україні перебуває на стадії формування найбільшим попитом користуються послуги розрахунково-касового хар-ру. Швидко розвивається попит на послуги б-ків у сфері обігу ЦП: купівля-продаж ЦП за заявками клієнтів, розміщення емісії ЦП тощо.

13. Аналіз доходів банку та їх зміст

Якими важливими для б-ку не були б цілі та пріоритети, реалізовані у процесах комплексного управління активами і пасивами, б-к є під-цькою структурою, тому його головна мета – отримання доходу та прибутковість д-ті. Доходи комерційного банку – це зростання екон. вигід протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та ін. д-ті б-ку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань. Як правило, виділяють процентні та непроцентні доходи. Непроцентні доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди за пайовими ЦП та доходи від спільної д-ті) в окремих випадках можуть бути значно підвищені, бо їх дохідність лише як виняток є єдиною метою інвестицій. Непроцентні комісійні доходи (оплата за відкриття та ведення рахунків, комісії за лізингом, факторингом, агентські доходи за трастами тощо) є за сутністю відшкодувальними, тобто повинні відповідати затратам та якості операції, а їх надмірне зростання означає втрату якості банківського управління та іміджу б-ку. Незважаючи на важливість приросту кількісних показників, для управління дохідністю комерц. б-ку велике значення мають якісні параметри доходів, що обов’язково має бути враховано під час напрацювання пріоритетів управлінських рішень щодо прибутковості б-ку.

14. Аналіз витрат банку та їх характеристика

Витрати – це зменшення екон. вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерц. б-ком фін-х та госп-х операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість. Здійснюючи аналіз витрат, необхідно: вивчити динаміку і структуру витрат за напрями та постатейно; оцінити виконання фін-го плану за витратами; визначити вплив відповідних факторів на величину ви трат з метою виявлення резервів їх оптимізації; виявити відповідність динаміки вартості ресурсної бази ціновій політиці б-ку; вивчити вплив стану грош. ринку на структуру ресурсної бази б-ку та величину його витрат; розрахувати ступінь диверсифікації ресурсної бази б-ку. Можна сказати, що у сфері витрат комерц. б-ку загальна цільова установка на їх мінімізацію дає вже за початкової неоднозначний результат. Тільки витрати б-ку за санкціями (сплата штрафів, пені та ін.) передбачають їх повну, гранично можливу мінімізацію, але не завжди. Якщо б-к, порушуючи паритет партнерських відносин, просто виключає можливість застосування до нього санкцій у депозитних, кредитних та ін. угодах, а клієнти при цьому несуть повну фін-ву відповідальність, то така економія здатна різко знизити його фін-вий стан, привести до втрати клієнтів, дефіциту ресурсної бази, кризи ліквідності та посилення ризиків. Що стосується «економії» на податках, резервуванні, страхуванні, то тут мова може йти лише про оптимізацію їх рівня відповідно до встановлених нормативів та до адекватності ризикам.