- •Критерії оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Особливості розподілу дітей та підлітків за групами здоров’я.
- •2. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей та підлітків.
- •3. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.
- •Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
- •Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх характеристика.
- •9. Принцип функціонального зонування ділянки навчального закладу та його значення.
- •10. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання приміщень навчальних закладів.
- •11. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, вентиляції та освітлення, а також санітарно-технічного благоустрою приміщень навчальних закладів.
- •12. Гігієнічні вимоги до планування шкільного класу. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
- •14. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі.
- •15. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу у сучасних загальноосвітніх закладах.
- •16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
- •17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
- •18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
- •19. Гігієнічні вимоги до шкільних підручників та навчальних посібників.
- •20. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
- •21. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків.
- •26. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
- •27, Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.
- •28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.
- •29, Фізіологічне значення та основні функції харчування. Види харчування.
- •30. Добова витрата енергії людини, її основні складові частини.
- •31. Класифікація нутрієнтів (харчових речовин) та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, захисна).
- •32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометражними даними.
- •33. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.
- •35. Методи оцінки харчування організованих і неорганізованих колективів їх переваги та недоліки.
- •36. Вітаміни (визначення поняття), їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
- •37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному харчуванні, їх причини.
- •38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •41. Гіповітаміноз д (кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.
- •43. Методика відбору проб харчових продуктів та готових страв.
- •44. Методика проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв.
- •45. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
- •47. Бактерійні токсикози: ботулізм, стафілококовий токсикоз, їх етіологія, профілактика.
- •48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
- •49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія, профілактика.
- •50,51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів і клініцистів
- •52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
- •53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь
- •54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
- •55. Санітарне законодавство України, його основні елементи та складові.
- •56. Структура санітарно-епідеміологічної служби України та санітарно-епідеміологічних станцій різного рівня управління
- •57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.
- •58. Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •59. Основні види будівельних креслень мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •60. Мета та методика гігієнічної оцінки ситуаційного плану та генерального плану.
Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки з середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень. Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигмальне відхилення, яке власне і вказує на величину зсуву від нормальних показників:
-2 і нижче – низький розвиток
-2-1 – нижче середнього
-1+1 – середні показники
+1+2 – вище середнього
+2 і вище – високі
Якщо величини всіх окремих ознак (обводу гр.. клітки, росту, маси тіла) вміщуються в одну сигму, то такий розвиток вважається пропорційним, інакше – непропорційним.
За шкалами регресії дозволяє подолати головний недолік методу сигмальних відхилень, а саме відокремлений характер оцінки кожної соматометричної ознаки. В цьому випадку оцінюючи таблиці враховують кореляційну залежність між ростом, масою тіла та обводом грудної кліткиі, отже, дозволяють дати більш ґрунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємозв’язаних ознак.
знаходять групу розвитку (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий), до якої слід віднести довжину тіла дитини
знаходять показники мати тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичноу ростові та порівнюють з ними фактичні показники. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають його стандартне значення на ділять на сигму регресії для кожної досліджуваної ознаки
Комплексний метод дозволяє урахувати як особливості морфо функціонального стану організму, так і відповідність його біологічного розвитку календарному вікові.
Центильний метод на відміну від традиційних, орієнтованих на оцінку ознак фізичного розвитку, є ефективним непараметричним способом стислого опису характеру розподілу певних ознак, що має право- або лівосторонню асиметрію. Суть центильного методу полягає у зіставленні фактичної ознаки розвитку окремої ознаки з упорядкованим рядом, що включає у свою структуру весь діапазон коливань досліджуваної ознаки, розподілений на 100 центилів, потрапляння в які має рівну імовірність, проте розміри цих вентильних інтервалів в абсолютних одиницях вимірювання неоднакові. Використовуються сім фіксованих центилів (3, 10, 25, 50, 75, 90, 97):
нижче 3 % - дуже низькі показники
3-10% - низькі показники
10-25% - знижені показники
25-50%,50-75% - середні показники
75-90% - підвищені показники
90-97% - високі показники
97% і вище – діже високі показники
Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
Визначають біологічний вік (к-сть постійних зубів, довжина тіла, вторинні ознаки статевого дозрівання тощо) і порівнюють його з календарним. Може відповідати календарному вікові, випереджувати або віставати від нього.
Оцінка морфо функціонального стану:
гармонійний – якщо величини маси тіла та обводу гр. клітки перебувають в межах М±1σ та функціональні показники характеризуються відхиленням від -1 і вище
дисгармонійний М-1-2σ, М+1+2 σ
різко дисгармонійний – відповідно М-2 і нижче, М+2 і вище