48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.

Мікотоксикоз – хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів, що містят токсини мікробів.

- в’ялість, нудота, судороги, парези, параліч – гостра дія

- цироз, рак печінки – хронічна дія

Афлатоксин Aspergillus

Ріжки на злакових

Фузоріотоксикоз тна злакових (п’яним хлібом)

49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія, профілактика.

Отруйні речовини:

Фа зіль – сира квасоля

Соланін – зелена або проросла картопля

Амігдалин (синільна кислота) – незрілі кісточки

50,51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів і клініцистів

Порядок розслідування харчових отруєнь:

1. Організація і проведення невідкладної медичної допомоги захворілим, організація ( при необхідності) госпіталізації

2. оформлення необхідних документів

3. створення груп розслідування: санітарний лікар з СЕС, лікар установи, де сталося отруєння, чи лікар лікувального закладу, куди звернулись постраждалі, представник адміністрації, повар харчоблоку.

4. складання плану розслідування

5. опитування постраждалих (захворілих), осіб, які споживали ту ж їжу, але не захворіли, персоналу харчоблоку.

6. санітарне обстеження харчоблоку і його персоналу, вивчення результатів лабораторних аналізів, оформлення документів

7. складання висновку про результати розслідування

8. проведення оздоровчих та профілактичних заходів.

52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.

1. Екстренне повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння

2. Направлення в лабораторію в СЕС, клініки

3. Акт про результати розслідування харчового отруєння

4. Схема розслідування групових харчових отруєнь за клінічними симптомами

5. Лист опитування постраждалих для вияснення споживаного блюда )продукту), що спричинив отруєння

53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь

1. Організація і дотримання санітарних правил заготівлі харчових продуктів від їх виробників, переробки на харчових підприємствах, інших продовольчих об’єктах.

2. Дотримання санітарних правил вантаження, транспортування харчових продуктів, зберігання на скаладах, в торговій мережі, боротьба з гризунами, шкідливими комахами, безперебійне використання холодильних установок.

3. Дотримання санітарних правил кулінарної обробки харчових продуктів, термінів зберігання і реалізації готової їжі

4. Утримання в належному санітарному стані продовольчої техніки, кухонь, посуду, інвентарю тощо

5. Систематичний санітарний нагляд за продовольчими об’єктами, а ветеринарної служби – за тваринництвом та отримання м’ясопродуктів.

6. Медичні огляди і обстеження на бацило-, гельмінтоносійство персоналу продовольчих об’єектів (промислових, складських, харчоблоків, торгової мережі тощо), нагляд за дотриманням ними правил особистої гігієни та ін..

54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.

Харчування дітей та підлітків

У зв’язку з ростом та розвитком організму діти різних вікових груп потребують відносно більших кількостей пластичних харчових речовин, у першу чергу білків, мінеральних солей, більше жирів, вуглеводів – носіїв енергії, а також каталітичних речовин – вітамінів, мікроелементів, тому що обмін речовин в ростучому організмі значно інтенсивніший. Загальні кількості харчових речовин та їх добова енергетична цінність для дітей і підлітків різних вікових груп приведені в «Нормах фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії». З цих норм видно, що абсолютні кількості нутрієнтів та їх енергетична цінність збільшується, проте з розрахунку на одиницю маси тіла закономірно зменшується, наближаючись до норм дорослого населення.

Харчування осіб старших вікових груп

У таких людей ынтенсивнысть метаболізму поступово знижується, знижується також фізична активність і трудозатрати, нашаровуються ті чи інші захворювання похилого віку, а тому потреба в харчових речовинах та енергії поступово знижується. Вміст в добовому раціоні мінеральних солей та більшості вітамінів не знижується, що пов’язано з необхідністю кальцинації скелету (з віком ламкість кісток зростає) та підтримкою на необхідному рівні кількості каталітичних речовин (ферментів, гормонів), бо їх синтез в цьому віці також знижується.

Харчування осіб розумової та фізичної праці

Енергетична цінність та вміст білків, жирів, вуглеводів у людей розумової праці істотно нижчі, ніж у людей фізичної праці. Проте вміст мінеральних речовин і вітамінів такий же. Це обумовлено тим, що функція розумової праці потребує достатньо ферментів і гормонів, синтез яких пов’язаний з забезпеченням організму повноцінними білками, мінеральними солями, мікроелементами, вітамінами.

Особам фізичної праці і спортсменам передбачено збільшення кількості білків, жирів, вуглеводів, а значить – і енергії в раціоні відповідно до груп фізичної інтенсивності навантажень.