Прикметник у ізольованій позиції

Відділений від іменника або займенника прикметник, що належить до них, може бути розділеним або просто паузою у вербальній формі, або комою на письмі.

Прикметник має лише описове значення і служить для характеристики позиції, в якій він знаходиться.

Висновки до розділу II

Отже, тексти науково-популярного дискурсу мають вузькоспеціалізований характер, читацькою аудиторією яких є люди, які володіють науковими спеціалізованими знаннями. Роль якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі – надати оцінку, охарактеризувати предмети та явища навколишнього середовища. В результаті оцінки встановлюється відношення суб’єкта до оцінюваного об’єкта з метою краще зрозуміти значення даного об’єкта.

Роль, яку виконує прикметник у реченні залежить від місця, де він стоїть. Прикметник можна відділити від іменника за допомогою незначної паузи у вербальній формі або комою на письмі, що таким чином надає змогу підкреслити ту чи іншу ознаку оцінювального об’єкта. Існують деякі прикметники, у яких змінюється значення відносно того, де вони стоять: перед або після іменника.

Розділ 3 Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі

Предметом дослідження статей технічного спрямування є якісно-оцінні прикметники, які детермінують та актуалізують іменники. Матеріалом аналізу стали французькі щомісячні журнали «Science et vie» та «La Recherche». Наукові журнали є однією із головних складових наукової літератури. Журнали орієнтовані на різні групи читачів: як спеціалістів з дослідження науки (наукознавців, організаторів науки, філософів, істориків науки), так і широкого кола читачів. Основне предметне поле публікацій журналу: наука в житті людей і суспільства та результати наукових досліджень.

Отже, обравши декілька речень та виразів з додатків проаналізуємо узгодження прикметників з іменниками за родом та числом, яким чином якісно-оцінні прикметники характеризують іменники, яку функцію вони виконують, значення місця вживання якісно-оцінних прикметників, які ступені порівняння вони мають та ін.

1. un sérieux avantage pour un jeune scientifique. (La Recherche № 423, octobre 2008)

У даному виразі є два прикметника: sérieux та jeune . Ці прикметники відносяться до якісних : sérieux – прикметник, що узгоджується за родом та числом з іменником – чоловічий рід однини, характеризує іменник avantage, вказує на зовнішню властивість, відповідає на питання який, має нульовий ступінь порівняння, дає позитивну оцінку іменнику, до якого належить, виконує функцію епітета; jeune – прикметник, що узгоджується за родом та числом з іменником – чоловічий рід однини, характеризує іменник scientifique, вказує на зовнішню властивість людини, відповідає на питання який, має нульовий ступінь порівняння, дає позитивну оцінку іменнику, до якого належить, виконує функцію епітета, стоїть перед іменником.

Якісно-оцінний прикметник sérieux стоїть перед іменником, хоча його звичайне місце у постпозиції, де він має пряме значення. Таким чином знаходячись у препозиції прикметник sérieux набуває переносного значення – в значенні «важливий».

jeune – односкладовий прикметник, тому він стоїть перед іменником.

2. des alternatives très intéressantes (La Recherche № 415, janvier 2008)

Цей вираз містить в собі якісно-оцінний прикметник – intéressantes. Цей прикметник узгоджується за родом та числом з іменником, до якого він належить – жіночий рід множини, характеризує іменник alternatives, вказує на зовнішню властивість, відповідає на питання які?, має нульовий ступінь порівняння, але спостерігається інтенсивність ознаки, яка виражається приєднанням до якісного прикметника intéressantes (цікаві) кількісно-означального прислівника très (дуже): très intéressantes – дуже цікаві, виконує функцію епітета. Прикметник intéressantes стоїть після іменника, оскільки він є багатоскладовим і вживається з прислівником.

3. grand corps robuste (La Recherche № 397, mai 2006)

У даній номінативній конструкції є два якісно-оцінних прикметника grand та robuste, один з яких стоїть до, а інший – після іменника. Це пояснюється тим, що прикметник grand є односкладовим і зазвичай стоїть у препозиції. Щодо прикметника robuste, то він стоїть у постпозиції, оскільки звичайне місце прикметників – після іменника, до якого вони належать. До того ж прикметник robuste має пряме значення, тому він і стоїть у постпозиції. Обидва якісно-оцінних прикметника узгоджуються за родом (чоловічий) та числом (однина) з іменником, характеризують іменник corps, grand вказує на розмір, а robuste вказує на зовнішню властивість.

4. Ce problème n'est pas nouveau. (La Recherche № 415, janvier 2008)

У цьому реченні якісно-оцінний прикметник – nouveau, який узгоджується за родом та числом з іменником, до якого належить - чоловічий рід однини та відповідає на питання який?. Цей прикметник має нульовий ступінь порівняння, вказує на зовнішню властивість, виконує роль прикладки. Зв'язок між прикметником та іменником, до якого він належить є чітким, оскільки цей зв'язок виражений через дієслово – est. Прикметник «nouveau» має дві форми чоловічого (nouveau; nouvel)та одну форму жіночого роду (nouvelle). Оскільки даний прикметник стоїть у кінці ритмічної групи, то використовується перша форма чоловічого роду nouveau, яка вживається перед іменниками, що починаються на приголосну.

5. L’hydrogène, très léger, s’échappe alors de l’atmosphère, mais pas l’oxygène.(Sience et Vie № 239, juin 2007)

У цьому реченні є якісно-оцінний прикметник léger. Він вживається з кількісно-означальним прислівником très (дуже), який надає інтенсивності ознаці. Слід зазначити, що не лише прислівник акцентує увагу на тому, що l’hydrogène est très léger, але й іменник l’hydrogène, який відділений від прикметника комою. Таким чином кома робить незначну паузу між іменником та прикметником, що допомагає читачеві звернути увагу на потрібну ознаку. Кома також ставиться через порушення порядку слів у реченні, оскільки непрямий порядок слів не є характерним для текстів технічного спрямування.

6. Vue avec un télescope, l’étoile, trop brillante, ne permet pas de distinguer une planète. (Science et Vie, № 239,juin 2007, p.47)

У даному реченні спостерігається якісно-оцінний прикметник brillante, який вжито разом з кількісно-означальним прислівником trop, завдяки якому досягається вища форма інтенсивності. Він узгоджений з іменником за родом (жіночий) та числом (однина). Цей прикметник стоїть після іменника і від’єданий від нього комою, таким чином підкреслюється означення, а також це свідчить про наявність у реченні непрямого порядку слів, що не є характерним для текстів технічного спрямування.

7. Au début du XXI^e siècle, une équipe européenne, utilisant l’une des machines les plus puissantes à sa disposition, le Very Large Telescope (VLT) a eu l’idée d’observer systématiquement les étoiles tout à la fois très jeunes et très peu massives. (Science et Vie, № 239,juin 2007)

У даному реченні є два якісно-оцінних прикметника jeunes та massives, одне з яких вжито з кількісно-означальним прислівником très, а інше – з кількісно-означальними прислівниками très peu, завдяки яким ступінь інтенсивності є високим. Прикметники входять до складу синтаксичної групи, яка утворена від двох прикметників, протиставлених один одному: зірки водночас (tout à la fois) є дуже молоді та не дуже масивні. Ці прикметники узгоджуються за родом (жіночий) та числом (множина). Прикметник jeunes використовується у нульовому ступені, яка вказує на якість предмета без порівняння його з іншими за ступенем цієї якості, а прикметник massives передає значення розміру.

8. l’Univers est immensément plus grand que la région qui nous est accessible. (Science et Vie № 239, juin 2007)

Дане речення містить в собі якісно-оцінний прикметник grand, який узгоджується за родом (чоловічий) та числом (однина) з іменником, до якого належить, вказує на розмір.

Цей прикметник має вищий ступінь порівняння, який утворено за допомогою прислівника plus. Цей прислівник вжито для вираження більшого ступеня якості (l’Univers порівнюється з la région).

Аналіз матеріалу показує, що з 97-ми досліджуваних номінативних груп (100%), у французьких реченнях науково-популярного дискурсу, прикметників у функції епітета вжито 41 (або 42,3%); прикметників у функції прикладки вжито 18 (або 18,5%); прикметників, що стоять у ізольованій позиції – 10 (10,3%); прикметників, що мають ступені порівняння – 28 (28,9%).

Висновки до розділу 3

Отже, зробивши такий кількісний аналіз можна зробити наступні висновки, що найпоширенішим явищем є вживання якісно-оцінного прикметника у функції епітета. Саме функція епітету є найголовнішою у прикметників, тому що вони, прикметники надають істоті або неістоті емоційного забарвлення, якісні характеристики. На другому місці за поширеністю знаходяться прикметники, які мають у реченнях ступені порівняння. Це пояснюється тим, що у наукових текстах завжди те чи інше явище порівнюється з іншим. Трохи менше було знайдено прикметників, що виконують функцію прикладки. В таких реченнях іменник-підмет з’єднується з прикметником за допомогою дієслова-зв’язки être. Отже зв’язок між іменником-підметом та якісним прикметником є чітким Не достатньо вживаними є якісно-оцінні прикметники, що стоять у ізольованій позиції, оскільки порушується порядок слів. У наукових текстах порядок є чітким, прямим, тому вживання прикметників у ізольованій позиції не є характерною ознакою таких текстів.

Найбільш вживаними якісно-оцінними прикметниками у текстах технічного спрямуваннями є прикметники, які позначають фізичні ознаки та ті, що мають відношення до часу або простору. Найпоширенішим прикметником є якісно-оцінний прикметник «grand», який спостерігаємо у 6 реченнях. Він виконує функцію епітета та утворює ступені порівняння, зокрема вищий ступінь за допомогою прислівника plus «більш».