Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Булгакова С.М. ЛФ-91 курсовая работа.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
416.77 Кб
Скачать

1.6. Відсутність артикля

Артикль не вживається, якщо перед іменником стоїть інший детермінатив або кількісний числівник, перед іменником, що позначає професію, національність або жителя міста, після слів comme, en qualité de, перед іменником, що позначає професію, посаду:

mon livre, plusieurs livres, chaque livre.

Pierre est ingénieur. П'єр інженер.

Il travaille comme ingénieur.

Якщо іменник є додатком до іншого іменника і позначає його ознаку, то артикль опускається: Paris, capitale de la France, est une vieille ville. Париж, столиця Франції, старовинне місто. Якщо ж іменник у функції додатка позначає не ознаку, а сам предмет, то він вживається з артиклем: Alfred Werner, le chimiste, vient de m’aider. Альфред Вернер, хімік, щойно допоміг мені.

Артикль також відсутній, коли іменник з прийменником є визначенням іншого імені і наближається за значенням до прикметника, коли іменник з прийменником є обставиною, що позначає ознаку дії та наближається за значенням до прислівника:

un tuyau d’aluminium алюмінієва труба

écouter avec intérêt слухати з цікавістю

Артикль майже ніколи не вживається після прийменників en і sans, після прийменника avec перед абстрактним іменником, але якщо ж іменник має визначення, то артикль вживається (визначений або невизначений):

Être en prison, sans plaisir. Але: en l'an 2000, jeter en l'air, en l'honneur de son père, en l'absence de ses amis; sans le sou.

Avec lenteur, avec joie. Але: Il écoute avec une grande attention. Він слухає з великою увагою. Il écoute avec l'attention d'un élève appliqué. Він слухає з увагою старанного учня.

Також артикль не вживається у багатьох стійких дієслівних сполученнях, де дієслово та іменник утворюють одне смислове ціле та слугують для позначення дії (avoir faim бути голодним), у зверненні, у переліку, особливо при наявності узагальнюючого слова, артикль може опускатися (Hommes, femmes, enfants, tous ont pris part à la lutte. Чоловіки, жінки, діти, всі взяли участь у боротьбі), у заголовках, назвах, оголошеннях, вивісках, рекламах, телеграмах – скрізь, де потрібна лаконічність викладу.

При зазначенні адреси перед іменниками rue, avenue, boulevard, place не вживається ні прийменник, ні артикль (J'habite boulevard Shevchenko. Я живу на бульварі Шевченка), після негативної форми дієслів у разі повного заперечення (тобто заперечується сама наявність предмета) усі види артикля (крім означеного) опускаються та замінюються прийменником de (J'ai une moto je n'ai pas de moto. Але: J'aime la chimie je n'aime pas la chimie), після слів, що позначають кількість, артикль опускається і ставиться прийменник de (un litre de gasoil літр дизельного пального)

Виняток становлять іменники la plupart, la moitié, une partie, le reste і кількісний прислівник bien, з якими після прийменника de вживається визначений артикль: la plupart des fautes більшість помилок [5, с. 296].

Після дієслів та виразів, що вимагають прийменник de (couvrir de qch, charger de qch, orner de qch ) неозначений артикль множини і частковий артикль опускаються та замінюються прийменником de, a неозначений артикль однини і означений артикль зберігаються.

J'ai besoin de ressources. Мені потрібні кошти.

Неозначений артикль des замінюється прийменником de перед прикметником у множині, який передує іменнику: une ronde roue de rondes roues. Артикль зберігається, якщо іменник складає з прикметником одне ціле поняття: des jeunes filles дівчата.

В цьому розділі ми простежили історію формування артикля, виділили три його види та дослідили вживання кожного типу артикля окремо. Означений артикль виконує узагальнюючу функцію, вживається у контексті, в якому певний предмет вже згадувався раніше; з прикметниками seul, unique, premier, dernier, suivant, principal. Неозначений артикль, навпаки, представляє невідомий предмет, про який йде мова вперше, підкреслює ознаку предмета та виступає в ролі числівника. Частковий артикль вживається перед назвами речовин, перед іменниками, що позначають явища природи та перед конкретними обчислювальними іменниками, переводячи їх у розряд абстрактних і виражаючи якість, риси, властиві цим предметам, особам.

Розглянуті теоретичні аспекти є підґрунтям для подальшого дослідження функціонування артикля у текстах науково-популярної літератури, що є завданням наступного розділу.