Бухучет

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ

ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра обліку та аудиту

факультет економіки та бізнесу

Бухгалтерський облік

Контрольна робота

Виконала : студентка 3 курсу

заочної форми навчання

групи ЗМРТ-13

Мельничук Дарина Михайлівна

Зміст

1. Оборотні відомості, їх види, порядок складання та особливості

використання для складання балансу підприємства

2.Комп’ютерна форма ведення бухгалтерського обліку і її значення

3. Тестове завдання П(С)БО 11 "Зобов’язання"

4. Практичне завдання

Оборотні відомості, їх види, порядок складання та особливості

використання для складання балансу підприємства

Для узагальнення господарських операцій,відображених на рахунках,з метою отримання інформації про зміни ресурсів підприємства та джерел їх формування, а також для перевірки правильності облікових записів і складання звітності необхідно узагальнювати дані поточного бухгалтерського обліку за звітний період. З цією метою складають оборотні відомості.

Оборотна відомість - спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб зв*язку між балансом і рахунками.

Розрізняють два види оборотних відомостей:

- за синтетичними рахунками;

- за аналітичними рахунками;

В оборотних відомостях відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків,а також залишки на початок і кінець звітного місяця.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками будують у вигляді багатографної таблиці,у першій графі якої записують назву рахунків,а в наступних- дебетові та кредитові залишки на рахунках на початок місяця,обороти за дебетом та кредитом кожного рахунку за місяць,а також залишки на рахунках на перше число наступного за звітним місяця.У кінці оборотної відомості за кожною графою підбивають підсумки. Для підбиття підсумків виробничої та фінансово-господарської діяльності, визначання показників, упевненості в тотожності синтетичного й аналітичного обліку, забезпечення своєчасності облікових записів (на 1 число кожного місяця), а також для перевірки правильності реєстрації господарських операцій на рахунках та отримання нового балансу складають оборотну відомість за рахунками синтетичного обліку. В оборотній відомості відображуються обороти за відповідний проміжок часу та стан засобів господарства на початок і кінець звітного періоду. Вона використовується також для контролю правильності записів господарських операцій, аналізу діяльності підприємства. Контрольне значення оборотної відомості ґрунтується на досягненні рівності трьох показників: -підсумків залишків (сальдо) за дебетом і кредитом рахунків на початок звітного періоду; -підсумків оборотів за дебетом і кредитом рахунків за звітний період; -підсумків залишків (сальдо) за дебетом і кредитом рахунків на кінець звітного періоду. В основу забезпечення рівності сальдо за дебетом і кредитом рахунків покладено обороти, рівність яких є підтвердженням дотримання принципу подвійного відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Підсумки сальдо всіх рахунків за дебетом і кредитом дорівнюють один одному, бо сукупність усіх рахунків, які мають дебетове сальдо, дає актив балансу, а сукупність усіх рахунків, які мають кредитове сальдо, дає пасив балансу, що забезпечує, як відомо, рівність активу й пасиву. За допомогою оборотних відомостей за рахунками синтетичного обліку можна відшукати помилки в облікових записах, які було зроблено через порушення правила подвійного запису. Наприклад, коли суму операцій записано на дебет одного рахунка, а за кредитом іншого — пропущено (чи навпаки); або коли на дебет рахунка щодо даної господарської операції записано одну суму, а на кредит — іншу (більшу чи меншу). У таких випадках рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом в оборотній відомості буде порушено, що й свідчитиме про допущену помилку. Проте оборотна відомість не дає можливості виявити помилки, які виходять за межі порушення подвійного запису. Наприклад, неправильний запис кореспондування рахунків — на дебет чи кредит іншого рахунка або пропуск запису певної господарської операції. Такі помилки виявляються іншими способами, про які йтиметься далі.

Для контролю за повнотою відображення господарських операцій в обліку треба орієнтуватися на загальну підсумкову суму всіх операцій за журналом реєстрації господарських операцій. При цьому загальна підсумкова сума всіх операцій за журналом реєстрації має дорівнювати підсумку оборотів за дебетом і кредитом оборотної відомості за відповідний період. Значення оборотної відомості для оцінки виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства полягає в тім, що вона дає змогу скласти точне уявлення про роботу підприємства, його прибутковість, стан запасів, зміну залишків майна на кінець звітного періоду проти таких залишків на його початок. Але оборотна відомість за рахунками синтетичного обліку (оборотний баланс), складена тільки у вартісному вимірі, не може задовольнити потреби управління в більш деталізованій інформації. У зв'язку з цим у процесі складання оборотних відомостей доводиться значно розширювати їхню аналітичну частину. Отже, основне призначення оборотних відомостей — узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку. Оборотні відомості — це один з найважливіших регістрів бухгалтерського обліку, в якому накопичується інформація про початкову наявність, рух за звітний період та залишок на кінець звітного періоду відповідного майна, заборгованості за розрахунками й операціями. Складання оборотних відомостей — кінцевий етап створення передумов для підготовки бухгалтерського балансу. Необхідність складання оборотних відомостей пояснюється й тим, що за розрахунками з дебіторами і кредиторами вивести сальдо на кінець періоду синтезованим способом неможливо. Тому за розрахунковими рахунками (розрахунки з дебіторами і кредиторами, підзвітними особами) сальдо виводять лише аналітичним способом.

Оборотні відомості, складені за даними аналітичних рахунків до окремих синтетичних рахунків, називаються оборотними відомостями за аналітичними рахунками. Такі оборотні відомості складають у кількісно-сумарному і сумарному вираженні, тобто вони бувають двох видів: -оборотні відомості за товарно-матеріальними рахунками; -оборотні відомості за розрахунковими рахунками. В окрему групу виділяють шахові оборотні відомості, котрі, як уже було сказано, можуть бути рекомендовані в разі порівняно невеликої кількості господарських операцій. Оборотні відомості різняться між собою і за формою, і за економічним змістом. Якщо оборотна відомість за синтетичними рахунками дає узагальнюючу інформацію про наявність і рух господарських засобів та джерел їх утворення в цілому на підприємстві, то оборотна відомість за товарно-матеріальними рахунками й оборотна відомість за розрахунковими рахунками характеризує стан тільки певної частки майна підприємства. Для складання оборотної відомості необхідно за поточний місяць за кожним рахунком підбити підсумки оборотів і вивести сальдо на кінець місяця. Проте оборотна відомість за синтетичними рахунками не деталізує змісту оборотів. Доповненням і розвитком цієї простої оборотної відомості, покажчиком взаємозв'язку між рахунками є шахова оборотна відомість. Шахова оборотна відомість — це таблиця, поділена на клітинки. Кожна клітинка відображає одночасно дебет одного і кредит іншого рахунка, тобто відображає взаємозв'язок між ними і дає можливість розчленувати загальну суму оборотів за кожним рахунком у розрізі кореспондуючих рахунків . Шахову оборотну відомість необхідно складати послідовно протягом місяця. Записи в ній треба робити одночасно з реєстрацією господарських операцій в журналі, тобто шахова оборотна відомість ведеться паралельно з журналом реєстрації господарських операцій. Тоді на кінець місяця підприємство матиме контрольний показник суми оборотів у розрізі коленого кореспондуючого рахунка за дебетом і кредитом. Контрольне значення шахової оборотної відомості полягає у виявленні помилкової кореспонденції між рахунками. Крім того, шахова оборотна відомість використовується як одне із важливих джерел інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності підприємства. На підставі вивчення оборотів за шаховою оборотною відомістю можна дати повну й глибоку оцінку роботи підприємства за визначений проміжок часу. А тому користувачі інформації повинні вміти читати цю відомість і робити обґрунтовані висновки. Інформації, що міститься в оборотних відомостях за синтетичними рахунками, недостатньо для контролю за забезпеченням виробництва конкретними видами сировини й матеріалів, комплектуючих виробів, палива, запасних частин; її замало також і для поглибленого поточного та перспективного аналізу фінансового стану підприємства, стану розрахунків з постачальниками, дебіторами та кредиторами, оцінки забезпечення підприємства основними засобами та оборотними коштами і т. п. Для ліквідації цих недоліків використовують поточні дані аналітичного обліку та складають оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку, відображаючи обороти за аналітичними рахунками в межах якогось одного синтетичного рахунка. За допомогою таких оборотних відомостей можна висновувати щодо тотожності синтетичного й аналітичного обліку, перевіряти правильність записів на аналітичних рахунках, аналізувати стан матеріальних запасів, контролювати збереження майна та повноту відображення руху товарно-матеріальних цінностей (табл. 4.8). Оборотні відомості разом із картками складського кількісного обліку є важливим джерелом інформації для осмислювання руху та складу товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Вони сигналізують про наявність неповноцінних, залежалих та неякісних матеріальних цінностей, пересортицю, недостачі та надлишки. А якщо у згаданих джерелах інформації будуть кредитові (червоні) залишки, то це свідчитиме про перекручення аналітичного обліку, помилки, пересортицю і може бути підставою для перевірки правильності записів на аналітичних рахунках у поточному обліку чи для проведення суцільної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей. Оборотні відомості за розрахунковими рахунками за формою схожі з оборотними відомостями за синтетичними рахунками (оборотним балансом), але вони характеризують обороти й сальдо за відповідний звітний період тільки за конкретним синтетичним рахунком.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу на наступну звітну дату ( на перше число наступного за звітним мсяця). Підсумкові залишки на рахунках оборотної відомості показують наявність і розміщення господарських засобів (дебетові залишки), а також джерела їх формування (кредитові залишки). Ці залишки рахунків переносять у баланс, в якому рахунки, що мають дебетові залишки, записують в активи, а ті, що мають кредитові залишки-у пасиви балансу.

Складання балансу- це не механічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості. Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату. Визначені в ній залишки перевіряють і уточнюють перед складанням балансу. Тому оборотну відомість за синтетичними рахунками називають ще перевірочним балансом.

Комп’ютерна форма ведення бухгалтерського обліку і її значення

Сучасна комп'ютерна форма бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж.

Застосування комп'ютерів дозволило автоматизувати робоче місце бухгалтера і підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працює на комп'ютері в діалоговому режимі, використовує зворотний зв'язок у процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів.

В умовах сьогодення без комп’ютерної техніки та програмного забезпечення не може діяти навіть найменше підприємство.

Зайняти лідируюче положення на ринку, підвищити ефективність роботи персоналу, створити оптимальну структуру управління – найважливіші завдання керівника підприємства. У бухгалтерській діяльності це особливо важливо, що обумовлює необхідність застосування пакетів програм для бухгалтерського обліку, впровадження яких підвищує оперативність обробки даних.

Використання комп’ютерних технологій значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Створення та використання комп’ютерної системи бухгалтерського обліку сприяє не тільки прискоренню процесу обробки інформації на підприємствах, але й суттєвому покращенню його організації. Такі можливості зумовлені тим, що комп’ютерний спосіб обробки інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що призводить до впорядкування порядку виконання обов’язків працівників бухгалтерської служби. Впровадження інформаційної системи дозволяє переходити на нові методи управління, на якісно новий рівень менеджменту і ведення бухгалтерського обліку та є стратегічно важливим для будь-якого підприємства.

Позитивним результатом впровадження інформаційної системи на підприємстві може бути: впорядкування бухгалтерського обліку; збільшення кількості інформації, що надходить з даних бухгалтерського обліку; зниження кількості бухгалтерських помилок; підвищення оперативності обліку.

Отже, до переваг, які отримує підприємство від впровадження облікових систем можна віднести: економію оборотних засобів; зниження виробничого браку; скорочення витрат на адміністративно-управлінський апарат; зростання ефективності виробничих потужностей; зниження транспортних витрат; зниження страхових запасів на складах; зменшення витрат часу на здійснення господарських операцій.

На сучасному етапі розвитку економіки користь від інформаційних технологій є очевидною, проте існує ще досить багато проблем щодо автоматизації діяльності підприємств та їх облікових підрозділів. Так у майже 40% підприємств України бухгалтерський облік неавтоматизований взагалі, або автоматизовані окремі його ділянки. Проблема створення та впровадження інформаційних систем на підприємстві залишається однією з найскладніших в Україні.

До негативних факторів, що роблять використання інформаційних систем бухгалтерського обліку нераціональним слід віднести: використання багаторівневої технології проектування, кожна стадія якої виконується спеціалістами різної спеціальності та кваліфікації; домінування не комп’ютеризованих функцій інформаційних систем через технічну неможливість або економічну неефективність комп’ютеризації функцій управління, що не забезпечують прямого доступу працівників до інформації; надмірно централізована обробка інформації; відокремлене функціонування систем інформаційного забезпечення в галузях виробничої, маркетингової, організаційної, фінансової, кадрової, бухгалтерської діяльності підприємства.

При впровадженні нових інформаційних систем на підприємстві обов’язково потрібно оцінювати ризик відставання від конкурентів через їх моральне зношування. Після закінчення заходів щодо постачання й установки програмного забезпечення необхідно узгодити ступінь потреби в адаптації типової конфігурації програмного забезпечення та особливості ведення обліку на підприємстві. Досить часто рішення про впровадження системи приймається для того, щоб замінити інформаційні системи, які вже не відповідають умовам бізнесу або для того, щоб мати конкурентні переваги.

Тому перевагу слід надавати вітчизняним програмним продуктам масового тиражу, що більше відповідають умовам економіки та швидкій зміні законодавчих документів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку. Вітчизняні програмні продукти мають відповідати основним функціональним обліковим вимогам, мати можливість проводити облікову, аналітичну, контролюючу роботу, враховуючи специфічні риси підприємств (галузь діяльності, розмір і форму власності підприємства). Ці моменти мають якісно характеризувати програмний продукт автоматизації інформаційної бази контролінгу підприємства. Тому можливості бухгалтерських програм можуть слугувати критерієм для їх якісних оцінок і вибору для застосування підприємствами. До цих критеріїв потрібно віднести можливість програмного забезпечення — інформаційної бази:

- вести синтетичний та аналітичний облік активів, капіталу, зобов’язань;

- формувати фінансову, податкову, статистичну звітність;

- надавати іншу довідкову інформацію для потреб господарської діяльності;

- на базі даних можливостей проводити автоматизований аналіз-прогноз і контроль за діяльністю підприємства. Крім того, програмне забезпечення має задовольняти відповідні технічні, комерційні та ергономічні потреби .

Серед пакетів прикладних програм найбільшої популярності у користувачів набула програма "1С: Бухгалтерія” версія 7.7для України. Програма побудована з урахуванням особливостей обліку в Україні на базі Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і має всі характеристики для того, щоб забезпечити автоматизацію обліку на підприємствах різних галузей. Варто зазначити, що витрати на обслуговування і доробку інформаційних систем автоматизації мають тенденцію до підвищення, а фактичний результат від їх використання залишається на незадовільному рівні. Крім того, створення комп’ютеризованого бухгалтерського обліку вимагає витрат не лише на розробку та впровадження комп’ютеризованої системи, а й на функціонування. Незважаючи на це, економити на впровадженні інформаційної системи бухгалтерського обліку не варто.

Таким чином, ефективність роботи бухгалтера на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації документообігу, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи. Саме тому на сьогоднішній день дуже важливо при розробці інформаційних систем мінімізувати вплив розглянутих негативних факторів, що дозволить розвивати і вдосконалювати сучасні комп’ютерні системи бухгалтерського обліку. 

Можливості обчислювальної техніки не лише забезпечують універсальний характер її застосування, виходячи із загальних методологічних підходів організації бухгалтерського обліку, а й дозволяють використовувати програми, налагоджені на конкретне підприємство з урахуванням пропозицій замовника. Компоненти комп'ютерної форми обліку, без яких неможливе її створення на конкретному підприємстві, наведено на рис. 1

Рис. 1 Складові комп'ютерної форми обліку

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Початковим етапом облікового процесу є збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері. При введенні інформації в КІСП користувач складає облікові фрази, за якими формується єдиний електронний обліковий регістр — Журнал господарських операцій, хоча більшість програм для комп'ютеризації бухгалтерського обліку дозволяють перегляд інформації і у вигляді журналів-ордерів, відомостей тощо.

На другому етапі проводиться формування на електронних носіях масивів облікових даних: Журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль процесу, обробка інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок із бухгалтерських рахунків або відображення на екрані дисплея потрібної інформації.

Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку базується на засобах обчислювальної та комунікаційної техніки. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання, що передбачають такі варіанти:

- надання кожному бухгалтеру персонального комп'ютера;

- використання одного центрального комп'ютера (сервера) і терміналів (або мережевих комп'ютерів) для введення даних;

- об'єднання персональних комп'ютерів у мережу (цим забезпечується обмін даними між різними ділянками бухгалтерського обліку);

- об'єднання персональних комп'ютерів у мережу з одним або більше потужними комп'ютерами (серверами). В останньому випадку бухгалтер працює на спеціалізованому автоматизованому робочому місці (АРМ).

Якщо використовують персональні комп'ютери, що не з'єднані мережею, то замість одного журналу ведуть кілька журналів, інформаційні масиви носять локальний характер (формуються за ділянками облікової роботи), а в кінці звітного періоду об'єднуються за певними принципами. Якщо використовується центральний комп'ютер із терміналами (мережевими комп'ютерами), то застосовують журнал, подібний до журналу новоіталійської форми, при цьому інформаційний масив представлений єдиною базою даних. Якщо створено комп'ютерну мережу, то наявність єдиного журналу не обов'язкова. У цьому разі необхідна координація набору локальних інформаційних масивів; винятком може бути виділення одного з робочих комп'ютерів для використання як сервера. І, нарешті, якщо створено мережу АРМ з використанням виділених серверів, то, залежно від конкретних умов, можливе використання як єдиного журналу, так і їх набору, при цьому в кожному з випадків доцільно мати єдину базу даних.

Застосування комп'ютерних мереж являє собою новий етап використання обчислювальної техніки. Вони дозволяють ефективно поєднувати можливості комп'ютерів і ліній зв'язку. База даних складає інформаційне ядро системи, яке часто розташовується на одному комп'ютері — сервері локальної мережі. Використання єдиної бази даних потребує комунікацій між усіма комп'ютерами і сервером. Ці можливості надає локальна обчислювальна мережа.

Розглянемо ведення бухгалтерського обліку за допомогою персональних комп'ютерів, об'єднаних у мережу, при цьому один з комп'ютерів виділяється для зберігання єдиного журналу операцій — облікової бази даних, а інші використовуються для введення інформації та одержання звітних показників. Цю форму обліку, використання якої є сьогодні найбільш доцільним та ефективним, визначимо як форму обліку, в якій для накопичення інформації про господарські факти використовується єдиний хронологічний регістр, ведення якого базується на застосуванні комп'ютерів четвертого покоління та електронних засобів комунікації. Комп'ютерну форму обліку в цьому разі доцільно буде назвати комп'ютерно-комунікаційною формою обліку.

Таблиця 1. Основні технологічні характеристики різних комп'ютерних форм обліку

Таблично-перфокарткова і таблично-автоматизована форми обліку	Комп'ютерна форма обліку
Вхідна інформація
На паперових носіях; на магнітних носіях	На електронних носіях; на паперових носіях; надходить каналами зв'язку
Введення даних в обчислювальний пристрій	Введення даних в комп'ютер
Здійснюється в місцях підготовки даних:• з паперових документівна перфораційні носії з перезаписом на машинні носії, реєстрація одночасно на паперових та магнітних носіяхЗдійснюється в обчислювальних центрах:• з паперових документів на перфораційні носіїабо одразу на магнітні носії	Здійснюється на робочих місцях облікових працівників:• з паперових документів, одночасно відбувається реєстрація на електронних та паперових носіях, перезапис з електронних носіїв, передача каналами зв'язку
Контроль і коригування даних
Здійснюються як самостійні процедури в обчислювальному центрі, при цьому друкуються протоколи помилок та копії помилкових документів. Подальше коригування здійснюється на підставі повідомлень до обчислювального центру	Здійснюється за рахунок програмних методів під час введення даних бухгалтерами
Зберігання Інформації
Зберігається на паперових носіях	Зберігається на електронних та паперових носіях
Обробка даних
За заданими інструкціями	За заданими в програмах алгоритмами
Формування результатної інформації
У вигляді машинограм за регламентом та запитом	У вигляді машинограм, на екрані персонального комп'ютера, за запитом користувача

Сучасна комп'ютерна форма бухгалтерського обліку базується на засобах обчислювальної та комунікаційної техніки. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання, що передбачають такі варіанти:

а) надання кожному бухгалтеру персонального комп'ютера;

б) використання одного центрального комп'ютера (сервера) і терміналів (або мережевих комп'ютерів) для введення даних;

в) об'єднання персональних комп'ютерів у мережу (цим забезпечується обмін даними між різними ділянками бухгалтерського обліку);

г) об'єднання персональних комп'ютерів у мережу з одним або більше потужними комп'ютерами (серверами). В останньому випадку бухгалтер працює на спеціалізованому автоматизованому робочому місці (АРМ).

Якщо використовують персональні комп'ютери, що не з'єднані мережею, то замість одного журналу ведуть кілька журналів, інформаційні масиви носять локальний характер (формуються за ділянками облікової роботи), а в кінці звітного періоду об'єднуються за певними принципами. Якщо використовується центральний комп'ютер із терміналами (мережевими комп'ютерами), то застосовують журнал, подібний до журналу новоіталійської форми, при цьому інформаційний масив представлений єдиною базою даних. Якщо створено комп'ютерну мережу, то наявність єдиного журналу не обов'язкова. У цьому разі необхідна координація набору локальних інформаційних масивів; винятком може бути виділення одного з робочих комп'ютерів для використання як сервера.