Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РГЗ фізіологія ЖЕНЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
29.83 Кб
Скачать

Зміст

  1. Вступ

  2. Розрахунок енерговитрат студентки та робочої.

  3. Розрахунок енергетичної і поживної цінності добового харчового раціону.

Енергетичний обмін

Енерговитрати людини включають витрати енергії:

  • на підтримання процесів життєдіяльності організму(у тому числі обміну речовин, синтезу та деградації білка та інших клітинних компонентів, роботи системи детоксикації чужорідних речовин, діяльності серцево-судинної системи, нирок, дихання та ін.) в стані фізичного спокою;

  • на фізичну активність на роботі та вдома у вільний час від роботи та навчання;

  • харчовий і хімічний термогенез.

Об’єм енерговитрат залежить від ряду факторів: віку, статі, маси та конституції тіла, генетичних особливостей, фізіологічного статусу(процес росту, вагітність, період лактації) супутніх хвороб інфекційного та неінфекційного походження і температури навколишнього середовища.

Обмін речовин та енергії(метаболізм) – комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в організмі, які забезпечують його ріст, розвиток, життєдіяльність та репродукцію.

Метаболізм складається із взаємопов’язаних процесів анаболізму (пластичний обмін) та катаболізму (енергетичний обмін), спрямованих на безперервне оновлення організму і забезпечення його необхідною енергією для росту, розвитку та репродукції.

Анаболізм (асиміляція) – процес засвоєння харчових речовин із навколишнього середовища та утворення з них властивих для організму білків, жирів і вуглеводів. Пластичний обмін – анаболізм відбувається з поглинанням енергії.

Катаболізм (дисиміляція) – процес окиснення та розщеплення органічних сполук до вуглекислого газу, води, сечовини, аміак та інших неорганічних речовин. Енергетичний обмін – катаболізм відбувається з вивільненням енергії.

Закон збереження енергії є абсолютний і тому харчування має забезпечений баланс надходження енергії відповідно до витрат на життєдіяльність організму. При тимчасовій нестачі енергії в їжі організм використовую запасний жир та глікоген, а при постійній починають використовувати власні білки, що призводить до зменшення маси скелетних м’язів і загального ослаблення організму.

При тимчасовому надлишку їжі її засвоєння та утилізація зменшується і збільшується об’єм калових мас і виділення сечі. При постійному надлишку – жири та вуглеводи відкладаються у вигляді жиру, що призводить до збільшення маси тіла, ожиріння та пов’язаних з цим захворювань. В організмі людини виділяють три складові обміну енергії:

  1. Основний обмін – кількість енергії, яка необхідна для організму для його функціонування у стані спокою;вона залежить від віку, статі, зросту, маси тіла, умов проживання та індивідуальних особливостей.

  2. Специфічно-динамічна дія їжі – затрати енергії на процеси перетравлення та засвоєння їжі; найбільшої витрати енергії при травленні потребують білки, меншої – жири та вуглеводи. Установлено, що при змішаному харчуванні та оптимальному співвідношенні білків, жирів та вуглеводів затрати на травлення складають 10-15% від основного обміну.

  3. Енергія на трудову діяльність – затрати енергії на виконання фізичної та розумової праці, які залежать від її інтенсивності.

Сукупність властивостей, що відображають здатність продукту забезпечувати потреби організму людини у харчових речовинах, його органолептичні показники та безпечність обумовлюють якість продуктів харчування. Вона визначається харчовою, біологічною та енергетичною цінністю.

Харчова цінність – загальне поняття, яке включає енергетичну цінність продукту, вміст у ньому харчових речовин і ступінь їх засвоєння організмом, органолептичні властивості та нешкідливість.

Біологічна цінність - відображає перш за все якість білків у продукті, їх амінокислотний склад, перетравлюваність та засвоюваність організмом. У ширшому понятті біологічна цінність включає вміст у продукті інших життєвих необхідних речовин (вітамінів, мікроелементів, незамінних жирних кислот).

Енергетична цінність – визначається кількістю енергії, що звільняється внаслідок біохімічного окиснення білків, жирів, вуглеводів і органічних кислот.

Розрахунок енерговитрат студентки

Вид діяльності

Час на вид діяльності, ť

Коеф. фіз. активності, К

Енерговитрати

1

Сон

8

1

680

2

Туалет

1,5

1,8

229,5

3

Позїдка в транспорті

0,5

1,5

63,73

4

Лекції

2,6

1,9

419,9

5

Практичні занятия

2,6

2,6

574,6

6

Перерва

1

3,4

289

7

Приготування їжі

0,25

2,2

46,75

8

Приймання їжі

1

1,9

161,5

9

Робота за комп'ютером сидячи

4

1,7

578

10

Ходьба в звичайному темпі

1,55

3,4

447,9

11

Переміщення з вагою 10 кг

1

6,0

510

Всього

24

4000,9

Дано: студентка,22 рік, вага 85 кг, зріст 180 см.

А = 1235.

Б = 804.

ОО=А+Б=1235+804 = 2039

УОО=2039/24 = 85

ВОО = Z+ 10%(А+Б) = 4000,9+203,9=4204,33

Енерговитрати = УОО*ť*К.

Число что получится в конце (у меня 4000,9 – это Z) А и Б береш по табличке, в зависимости от возраста веса и поста там.

Розрахунок енерговитрат робочої(з тими ж показниками,що і студент)

Вид діяльності

Час на вид діяльності, ť

Коеф. фіз. активності, К

Енерговитрати

Сон

8

1

680

Туалет

1

1,8

127,5

Прийом їжі

1,5

1,9

242,3

Випас овець(верхом на коні)

10

3,9

3315

Робота по хазяйству

1

5,4

459

Відпочинок спокійно сидячі

2,5

1,5

318,8

Всього

24

5142,6

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]