5.2 Розрахунок і побудова базової основи конструкції.

5.3 Перевірка і уточнення первинного креслення базової основи конструкції.

Після побудови базової конструкції було виконано перевірку та уточнення первинного креслення, для цього було розроблено лекала та виготовлено макет виробу. При уточненні конструкції виробу порівнювалися балансові співвідношення елементів конструкції, відповідність розмірним ознакам. Також проводилось уточнення місця розміщення окремих конструктивних ділянок, та перевірялись спряженість зрізів та плавність їх зєднання. При перевірці балансових співвідношень було зроблено висновок ,що фігура не відрізняється від типової.

Отже після внесення незначних коректив можна визначити, що дана методика побудови дає хорошу посадку макету на фігурі.

5.4 Вибір і обгрунтування засобів конструктивного моделювання базової моделі.

Обрати максимально ефективну методику дозволяє розвиток сучасних основ конструювання характеризується наявністю багатьох систем. Деякі з них схожі, а деякі відрізняються більш складними формулами або потребують більше вихідних даних, додаткових розрахувань, тобто в кожній системі є свої “ плюси ” i “мінуси”. Деякі системи краще використовувати для типових фігур, a інші підходять i для фігур з відхиленнями від типових. Тому необхідно ретельно обирати систему, бо від неї залежать майбутні конструкції, хоча, в основному базові конструкції всіх систем дуже схожі.

Завдяки спеціалістами країн - членів СЄВ була створена методика ЄМКОСЄВ. В основу покладений єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого i дитячого одягу, використовуються єдині системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінології, символіки i цифрового значення конструктивних точок, система i класифікація прибавок, структура формул i послідовність побудови конструкції одягу, конструкторська документація i єдине правило технічного креслення основи конструкції, єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу. ЄМКО СЄВ є універсальною методикою, так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкції одягу різноманітних покроїв (з рукавом реглан, суцільно викроєним), різного призначення та з різноманітних матеріалів, для використання в умовах масового та індивідуального виробництва.

Розроблена лабораторією конструювання одягу ЦНІШП “ Єдина методика конструювання одягу ” базується на даних антропології i розрахунково-графічної системи конструювання. Ця методика має перевагу перед методиками, які існували раніше: дає змогу конструктору будувати виріб i змінювати його за бажанням будь - який вузол конструкції. Таким чином методика давала універсальний спосіб побудови креслення виробу незалежно від моди i варіації моделі.

В основу методики покладений розрахунково-аналітичний метод. Згідно цьому методу будуються геометричні i графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з відповідними прибавками на вільне облягання. Особливістю методики є максимальне використання розмірних ознак типових фігур i мінімальне використання розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури i прибавки.

Висновки

У даній курсовій роботі розроблено процес виготовлення сорочки. Для пошиття сорочки використовується льняна тканина. Ця тканина має високу гігроскопічністю, повітропроникністю і теплопровідністю. Застосовується для виготовлення сорочок літнього асортименту.

Дана сорочка відповідає сучасному стилю, має товарний вигляд, має необхідні гігієнічні якості, матеріал і елементи конструкції мають високу зносостійкість і стійкість до розривних навантажень.

Можна сказати, що сучасні дизайнери не підпорядковуються якомусь певному існуючому стилю, а завдання їх полягає в тому, щоб створити новий образ, який буде чинити емоційно – психологічну дію на людину. Також у створенні колекції одягу важливу роль відіграє кольорова гама та поєднання барв.Виконання даного курсового проекту було спрямовано на задоволення певної групи споживачів. Та колекцій для промислового виготовлення.